Глюїно (символg͂) — гіпотетичнийсуперсиметричний партнерглюона в теоріїсуперсиметрії.
У суперсиметричних теоріях глюїно єферміонами Майорани, які використовуютьсильну взаємодію як кольоровий октет[1]. Глюїно маютьлептонне число 0,баріонне число 0 іспін 1/2.
В ході експериментів глюїно були одними з найбільш перспективних суперсиметричних частинок-кандидатів для відкриття, оскільки імовірність їх створення при зіткненнях в адронних колайдерах високих енергій, таких якТеватрон іВеликий адронний колайдер (ВАК), була найвищою серед суперсиметричних частинок[2]. Експериментальні сигнатури, як правило, являють собою створені парою глюїно та їх каскадний розпад. У моделях суперсиметрії, які зберігаютьR-парність, глюїно зрештою розпадаються на невиявлену найлегшу суперсиметричну частинку з багатьма кварками (у виглядіадронного струменю) ікалібрувальними бозонами стандартної моделі або бозонами Хіггса. У сценаріях порушенняR-парності глюїно можуть або швидко розпадатися на кілька струменів, або існувати довго, залишаючи при цьому аномальні ознаки «зміщених вершин розпаду» від точки взаємодії, де вони генеруються.
Досі не спостерігалося жодних ознак глюїно. Експерименти наВАК (ATLAS/CMS) дали змогу виключити найбільший діапазон мас глюїно — від мінімуму 1 ТеВ до максимуму 2 ТеВ[3][4].