| Глефа | |
 | |
 Глефа уВікісховищі  |
Гле́фа (зфр.glaive черезнім.Glefe), вона жгле́ва, гле́вія — вид держаковоїпіхотноїхолодноїзброї ближнього бою.
Назва «глефа» походить через німецьку з французької мови. Практично всі дослідники проводять етимологію цього слова долат.gladius («гладіус») або докельтськогоcladivos, що означає «меч». Проте, у всіх ранніх англійських та французьких джерелахglaive стосується списа. Саме в цьому значенні слово фігурує в англійській мові приблизно з XIV до середини XVI століть. Свого нинішнього значенняglaive набуває з XV століття. Приблизно в той самий час воно стає поетичним позначенням меча (саме в цьому значенні («меч») найчастіше використовується в сучасній французькій мові). Зрідка щодо глефи уживають іншу назву — «глевія», польського походження (glewia).
Починаючи з 1980-х слово «глефа» придбало ще одне значення та стало позначати метальну зброю, схожу насюрикен японськихніндзя, лише більшого розміру. Ця вигадана зброя найчастіше наділяється здатністю повертатися до метальника, якбумеранг. У такій якості глефи з'явилися на сторінках фантастичної літератури і в художніх фільмах (наприклад, п'ятипелюсткова глефа з фільму«Крулл»), у комп'ютерних іграхDark Sector,Torchlight 2,Warframe таDungeon Siege II[en].
Складається здержака (1,2 — 1,5метра) танаконечника (40 — 60сантиметрів, ширина 5 — 7 сантиметрів). Держак зазвичай покриваєтьсязаклепками або увивається металевою стрічкою для запобігання бути перерубаним. Наконечник —клинок, має вигляд заточеного лише з одного боку широкогофальшіона. Від обуха наконечника відходить паралельний або спрямований під невеликим кутом до клинка шип (так званий «гострий палець»), що служить, по-перше, для захоплення зброї при відбитті удару зверху, а по-друге, для завдання більш ефективних проти закутих у броню супротивників колючих ударів (на відміну від ударів рублячих, вони завдаються наконечником). Однак основне призначення глефи — все ж нанесення саме рублячих ударів. На нижній частині держака також був наконечник (т. зв. «підтік» або «п'ята»), але він зазвичай не заточувався, а просто загострювався — він використовувався як противага для балансування зброї та для добивання поранених.
Існували різні модифікації глефи — починаючи від однакових двосічних вузьких довгих клинків на обох кінцях держака і до широкого, що нагадує сокиру, наконечника на одному кінці та простої кулястоїпротиваги на іншому. Двоклинкова модифікація глефи (з клинками на обох кінцях держака) зустрічається вкрай рідко. Всього модифікацій глефи близько 100.
Глефи використовувалися як особиста зброя з XIV-го століття, зокрема — як приватне озброєнняарбалетників уБургундії[1]. Добре показала себе як зброя для відбиття атаккінноти. До XVIII століття використовувалася як зброя палацової варти, потім вийшла з ужитку.
Зараз глефи є зброєю лишешвейцарських гвардійців, які охороняютьВатикан[2].
Найближчі аналоги глефи —алебарда,бердиш,совня[3],сокира, як можливі аналоги наводятьсянагіната,гуань-дао,нагамакі,протазан (він же «партазан»). Деякі енциклопедії[4] взагалі відносять глефу до алебарди.
У фільмі«Крулл» (1983) і відеограхDark Sector (2008)[5] іWarframe (2013)[6] глефою називається метальна зброя, що складається з загнутих лез і використовується подібно добумеранга.
Глефи (Гуань дао) є постійним атрибутом у зображенняхГуань Юя, воєначальникаепохи Трицарства, ІІІ ст. н. е.
| Колюча | .png) | |
|---|---|---|
| Рубляча | ||
| Колюче-рубляча | ||
| Ударно-роздроблююча | ||
| Метальна | ||
| Інша | ||
Шаблон не включає мисливську зброю, а також держакову зброю інших регіонів світу | ||