золотий тризуб на лазуровому тлі з тонкою золотою облямівкою
Марка Укрпошти «Перша річниця незалежності України. Державний Герб та Державний Прапор України». 1992 р.Зчіпка «20 років із часу затвердження Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України» із 2 марок: «Державний Прапор України», «Державний Герб України». 2012 р.
Відповідно до Конституції тризуб має стати головним елементомвеликого Державного Герба України, що має бути прийнятийконституційною більшістю Верховної Ради (2/3 голосів) із урахуванням герба Війська Запорізького.[1] Водночас попри проведення декількох конкурсів на проєкт великого герба, жоден із них так і не був затверджений.[4][5]
Постанова визначала Тризубмалим гербом України, вважаючи його головним елементомвеликого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.
28 червня1996 року була прийнятаКонституція України, яка у Статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного Герба України. Тризуб визначався як знак княжої державиВолодимира Великого і малий Державний Герб України. Згідно з Конституцією великий Державний герб мусив встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради України, з урахуванням малого герба тагерба Війська Запорізького.
За часівКиївської Русі тризуб був родовим знакомРюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
Посли КиївськогокнязяІгоря (912—945 рр.) при укладанні договору звізантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князьВолодимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб.
Руський лев вперше фігурує напечатці руського короляЮрія І, датованій початком XIV ст. На її лицьовій стороні зображено монарха на троні, а на зворотній — озброєний вершник, що тримає щит із зображенням лева на задніх лапах. На печатці напис латиною: «Sigillum Domini Georgi Regis Rusie» (Печатка господаря Георгія-Юрія, короляРуси), на звороті: «Sigillum Domini Georgi Ducis Ladimerie» (печатка господаря Георгія-Юрія, князяВолодимирії).
На печатці його синаЛева II, зображено лише лева без вершника; звір стоїть на задніх лапах і обернений ліворуч, проте є думка, що остання належала ще королюЛеву І[12].
Фігури левів як символи Русі знаходимо на срібних монетах литовського князяЛюбарта, останнього правителя Королівства Руси (1340—1383), та його синаФедора (1384—1387). Це й же мотив бачимо наруських грошиках, емісія яких тривала за часів панування на Русі польського короляКазимира III (1349—1370), угорського короляЛюдовіка (1370—1372, 1378—1382) та його намісника — опольського князяВолодислава (1372—1378).
Лев як символ Русі зображений на великій печатці польського короляОлександра 1504—1505 років, поряд з гербами Польщі (срібним орлом), Литви (погонею) та Пруссії (чорним орлом).
Схожість з особистимиемблемами Рюриковичів має знак, відомий під назвою «Колюмни» або «Колони Гедиміна», який використовували великі князі литовські. Ця емблема, яку приписується великому князю литовськомуГедиміну, використовувалася його нащадками як родовий герб. Перше збережене зображення Колюмнів відноситься до 1386 році, часу правління великого князя литовського Вітовта.«Стовпи Гедиміна» вважаються одними з головних символів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поруч з гербом«Погоня».
Привертає увагу знак Гедиміна з дво- і тризубом — особистими геральдичними емблемами Рюриковичів. Фактично, він побудований за тією ж схемою: підставу у вигляді перевернутої букви «П» з додатковими елементами. З огляду на, що до XIII століття єдина руська держава перестала існувати, численні родинні зв'язки між гілками Рюриковичів і литовськими князями, а також поширення влади великого князя литовського на частину територій, що входили до складуКиївської Русі таКоролівства Руси, можливо припустити, що «Колюмни» є подальшим розвитком руських княжих емблем.
Першим оригінальним українським гербом, відомим з16 століття, бувлицар із самопалом, гербВійська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці1592 року[14]. На ній зображено вояка змушкетом, символ Війська. За легендою18 століття, поява цього гербу позв'язувалася із військовою реформою короляРечі ПосполитоїСтефана Баторія.[15]. Втім пов'язувати появу герба Війська Запорозького з реформою Баторія немає підстав, оскільки, по-перше, в першоджерелах про реформи Баторія немає жодної згадки про надання герба козакам; по-друге, герб використовувало нереєстрове козацтво, без згадок королівського титулу. Ймовірно, герб Війська Запорозького мав місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва[15].
Сталих кольорів герб Війська не мав. У XVIII столітті на полкових і сотенних прапорахГетьманщини лицаря зображали у червоному або позолоченому жупані на блакитному або золотому тлі.
Герб «лицаря із самопалом» використовувався на більшості козацьких військових печатках кінця 16 — першої половини 17 століття, печатках гетьманів та кошових отаманів. Виняток становила печаткаІвана Виговського, що використав на печатці свій герб. Після розколу козацької держави Хмельницького в середині 17 століття на Військо Запорозьке Городове (Гетьманщину) та Військо Запорозьке Низове (Запорожжя) герб «лицаря із самопалом» використовували обидва утворення. На відміну від городових козаків, низовики додали до традиційного герба спис.
Вперше великийгерб з'явився вУкраїні у результаті діяльності Другоїмалоросійської колегії.1765 року її президент графРумянцев запропонував замінити стару печатку ізкозаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами збунчуком, а інший — під короною імператорською з сінню,щити ж під короною княжою». На щиті розміщувалисягерби п'яти князівств, які колись були на територіїГетьманщини: Київського — срібнийАрхангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського — срібнавежа на червоному тлі, Стародубського — срібнийдуб на червоному тлі, Сіверського — золотиймур на червоному тлі, Чернігівського — чорнийорел із золотимхрестом на срібному тлі, в центрі —герб Російської імперії у вигляді двоголового орла зЮрієм Змієборцем нащитку.
На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно ДержавнийГерб Росії розміщувати в центральномущитку, адже так може скластися враження, щоРосія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотомущиті імператорськийорел, що тримає на грудяхщиток з гербами п'яти малоросійських князівств покритий князівською короною,щит розташований під сінню, яку покриває імператорськакорона.Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво і хоч якогось натяку на попереднійгерб Гетьманщини. Таким чином, данийгерб став об'єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії — статус обмеженої автономії в рамках імперії.[16]
З ліквідацією1781 р. традиційного адміністративного устроюМалоросія втратила свій Великийгерб. До1917 р. символи українських земель виринали тільки на великому гербі Російської імперії: герби Київщини —Архангел Михаїл,Волині — срібний лицарськийхрест на червоному тлі, Поділля — золотесонце підхрестом на блакитному тлі, Чернігівщини — чорний коронованийорел зхрестом, Таврії — чорний двоголовий коронованийорел з блакитним щитком та золотимхрестом на грудях.
Українські землі, що входили до складу Австрійської (Австро-Угорської) імперії були представлені на великомугербі. Цегерб королівства Галичини та Володимирії тагерб Великого герцогства Буковини.
В результаті першого поділуРечі Посполитої1772 рокуГаличина відійшла доАвстрії. На захоплених землях було відроджено Королівство Галичини та Володимирії, титулярними монархами якого Габсбурги були з 1526 відімператора Фердинанда І[17]. Земельним гербом новоствореної провінції ставгерб, який вживали угорські королі для підкреслення своїх претензій на галицькийпрестол.
Герб герцогстваБуковина в складі Австрійської імперії був наданий привілеємцісаря Франца-Йосифа 9 грудня1862 р. Щит розтятий, права половина червоного, ліва — синього кольорів. В щиті — чорна головатура з червоними очима та три шестипроменеві зірки.
Закарпаття у складі Угорського королівства не мало єдиного адміністративного статусу, тому місцевих українців представляли герби чотирьохкомітатів.
Незважаючи на затверджені владою офіційні символи Галичини,українці продовжували використовувати історичнийгерб. Так, коли1848 року під час Весни народів постало питання про національнийгерб українців,Головна Руська рада затвердила таким символомгерб Королівства Руського (на блакитному полі золотийлев, що дереться на скелю). Герб було подано у часописі«Зоря галицька» 27 червня1848 року. У народігерб отримав назву «руськийлев».[18]
В часи Першої світової війни відбулася спроба розробити герб соборної України. Дану розробку здійснила пресова квартира Українських січових стрільців1915-1916 рр. За проєктом І. Іванця Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з архангелом Михаїлом, в руці якого був щит з Галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор посвятив у Розвадові під Львовом 28 жовтня1917 р. митрополитАндрей Шептицький.
Герб Королівства Галичини та Володимирії з великим герцогством Краків і герцогствами Аушвіц і Затор у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1782)
Герб Королівства Галичини та Володимирії (1851–1919)
Гербгерцогства Буковина у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1862—1918)
Проєкти герба УНР 1917 (реконструкція): 1. літера «У» 2. абревіатура «УNР» 3. зірки за кількістю земель УНР 4. зірки за кількістю літер в слові «Україна» 5. Проєкт великого герба Грушевського[19].
Революційні події1917 року відродили українську державність і поставили на порядок денний питання державного герба України. Але лише проголошення незалежностіУНР спонукало творців української держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, у листопаді1917 р. за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено комісію з питання про герб УНР.
Пропонувалися різні варіанти: (1) використати історичні символи —«козака ізмушкетом» або Архистратига Михаїла, (2) запозичити досвід творення символікиФранції — на синьому полі герба розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР», або (3) скопіювати емблемуСША — на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України або літер у слові«Україна». Серед різноманітних проєктів державного герба, з'явилася ідеявеликого герба. Зокрема, історикМихайло Грушевський запропонував намалювати золотийплуг на синьому полі як символ творчої мирної праці, а навколо нього державні знаки старої України — тризуб Володимира,герб Галицько-Волинського князівства (святий Юрій з галицько-волинським левом на щиті)[20], козак Війська Запорозького, київськакуша тальвівський лев[19]. Вінчати гербовий щит мусив голуб з гілкою оливи, як вісник національного замирення і спокою[19][21]. Ці символи, на думку вченого, підкреслювали культурний характер Української республіки[19]. Проте, робота комісії так і не була завершена.[18]
У статті «Український герб» Михайло Грушевський писав, що лев це «герб міста Львова (не Галичини)» і він не має претензії вважатися гербовим знаком України.[22]
Інтерпретація герба України за символом Київщини («Катехізм Українця», 1917)
Малий герб (В. Кричевський, 1918)
Малий герб (сучасна інтерпретація в кольорі) (В. Кричевський, 1918)
Великий герб (В. Кричевський, 1918)
Великий герб (сучасна інтерпретація в кольорі) (В. Кричевський, 1918)
Авторитетні знавці геральдики того часу,Вадим Модзалевський іГГеоргій Нарбут висловили закид авторові — відомому митцеві професоровіВасилеві Кричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як художник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики і навіть цілком незнайомий з нею». Згодом їх підтримали й інші фахівці, які вбачали основні хиби гербів у різному відтворенні на кожному з них «знака Володимира», не геральдичному його оздобленні у вигляді ромбів, а також у невиразності орнаменту. Не був досконалим і сам закон 1918 р., зокрема в його тексті не дано опису гербів, не зазначено їхніх розмірів тощо. На це вказав у праці «Історичні та правні основи українського державного герба» професорВолодимир Трембіцький.
Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як Державний Герб України була зроблена у травні1920 у проєкті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави»1 жовтня того ж року.
18 липня1918 року Нарбут розробив малу Державну Печатку. В її центр розмішувався Державний Герб, обрамлений у коло. По внутрішніх боках цього кола містився вироблений нарбутівським шрифтом напис — «УКРАЇNСЬКА» (праворуч від емблеми) «ДЕРЖАВА» (ліворуч від емблеми).
На середину листопада1918 року митець підготував проєкт Державного Герба. Він був складений на основі національної символіки гетьманської державиВійська Запорозького18 століття. В центрі синього восьмикутного щита розміщувався обернений праворучкозак. Він був одягнений у золоті орнаментовані шати і ніс мушкет на лівому плечі. Над щитом височів золотийтризуб — знак Великого князяВолодимира. Щит оточував срібний картуш, підбитий багрянцем, виконаний у рослинномубароковому стилі.24 листопада цей проєкт і проєкт печатки розглядала спеціальна комісія, яка загалом схвалила запропоновані варіанти і висловила дрібні зауваження.[25] Однак нові гербУкраїнської Держави і печатка так і не отримали офіційного затвердження.
Документи свідчать, що Георгій Нарбут розробив і проєкти великого ГербаУкраїнської Держави, навколо центральної частини якого мали бути розміщені ще й герби етнічних українських земель. Малюнок проєкту та його опис не зберігся.[26]
Перший варіант печатки Української Держави (на основі печатки УНР)[27][28]
Печатка Української Держави (затверджена 18 липня 1918 року[29])
1917 р. на Кубані сформувалася автономна влада (Рада й уряд), очолена представниками козацького війська і місцевими лібералами.23 лютого[31]1919 рокукубанською Радою разом з останньою державною символікою був державний герб. Головною його фігурою є «вишка» — традиційна дерев'яна сторожовавежа кавказьких козаків. Існує кілька варіантів цього герба, котрий, здається, ніколи не був остаточно оформлений. Перед вишкою або під нею можуть бути схрещені запорізькашабля та кавказькашашка.
В кубанській еміграції був вживаний міграційний варіант герба 1919 р.: щит розтятий, у правому срібному полі —запорожець-чорноморець у малиновомужупані й синіхшароварах стоїть на зеленій землі й тримає рушницю та малиновийпрапор зі срібнимхрестом; у лівому полі —герб1919 р.; внизу зображений золотийпівмісяць. Півмісяць, очевидно, символізуєчеркесів та інших мусульман краю.
ГербЗакарпаття виник в процесі розробки гербаЧехословаччини. Згідно з офіційно прийнятою концепцією герба Чехословацької республіки, він повинен був складатися з власне чеського щитка і земельних гербів складових республіки:Словаччини,Сілезії,Моравії іПідкарпатській Русі. Всі землі, за винятком останньої, мали свої історичні герби.З січня1920 року чехословацька влада зверталася до Адміністрації Підкарпатської Русі з проханням прислати свої пропозиції щодо земельного герба. Відповідь зУжгорода містила відомості про те, що одна частина населення бажає бачити в гербі українські національні синьо-жовті кольори, а інша — біло-сині або синьо-червоні. Весною1920 року професор Празького університетуГустав Фрідріх підготував проєкт герба: щит розтятий, у першому синьому полі три золоті пояси, в другому срібному полі червлений ведмідь (на помилкову думку професора ведмідь був елементом міського гербаУжгорода).10 березня1920 року доПраги прибула делегація підкарпатської Центральної Руської Народної Ради, яка висловила задоволення проєктом. Герб Підкарпатської Русі став складовою частиною затверджених Законом № 252/1920 Sb від 30 березня1920 року Середнього і Великого гербів Чехословаччини.[32]
1939 року населення Закарпаття проголосило незалежність державиКарпатська Україна. Державнийгерб республіки був затверджений15 березня1939 року вХусті. Ним став старий герб Підкарпатської Русі, перша синя смуга якого була увінчана тризубом Володимира Великого з хрестом на середньому зубі[33].
Малий герб складався із золотого тризуба на блакитному щиті. Середній герб містив п'ять регіональних гербів, розміщених на одному щиті, в центрі якого розташовувався малий герб. Регіональними гербами були (1) гербКиївщини як символНаддніпрянської України — срібний архангелМихаїл, що вбиває списом золотого змія, на малиновому тлі; (2) гербЛьвівщини як символГаличини — золотий коронований лев на блакитному тлі; (3) гербБуковини іБессарабії — золота голова бика на червоному тлі, над якою розташовуваласязірка, а по обох боках —місяць ітроянда; (4) гербКарпатської України — чорний ведмідь на білому тлі, ліворуч якого три золоті смуги на блакитному тлі; (5) гербКубані як символ українського козацтва —запорожець у малиновому строї, що стоїть на зеленому острові, з малиновим стягом із білим хрестом, та рушницею.
Великий герб мав складніший малюнок. В його центрі містився малий герб, який підтримували срібний архангел Михаїл та золотий коронований лев — уособлення столицьКиївської Русі таГалицько-Волинського князівства. Щит малого герба був оточений срібно-золотимланцюгомЗнака гідності Голови Української Держави. Під щитом були покладені навхрестклейноди українського козацтва на золотих ратищах — золотакорогва зхрестом та срібнийбунчук. Уся центральна композиція оточувалася вінком, лівий бік якого був сплетений злаврового, а правий — здубового листя. Знизу вінок переплітався жовто-блакитною стрічкою. На вінку були розташовані п'ять гербів основних українських земель:Правобережжя,Лівобережжя, Галичини-Буковини,Закарпаття таКубань. Проєкт Битинського був популярним у середовищі української діаспори аж до часів проголошення незалежності України.
Опис першого гербаУСРР було закріплено в Конституції1919 року (ст. 34).Герб був повністю тотожнийгербуРСФРР: на червоному полі золотісерп і молот на тлі променів висхідного сонця,щит оточувало колосся пшениці, знизу розташовувалася стрічка з девізом«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» на російській і українській мовах. Частенько зображення герба УСРР копіювалося з герба РРФСР (зі зміненими написами).
1929 рокугерб зазнав видозмін:гасло «Пролетарі всіх країн єднайтеся» залишилося лише українською мовою.
«Сталінська»Конституція (30 січня1937 року) трохи змінилагерб іпрапорУРСР (ст. 143): нагербі змінилася абревіатура «УРСР» замість «УСРР», стало більше сонячних променів, погустішаввінок.
Літом1947 року в ЦККП(б)У обговорювалося питання про приведеннягербаУРСР до єдиного вСРСР стандарту: у верхню частину вирішили додатизірку, поміняти розташування написів. Після листування з Москвою (Сталіним) проєкт дістав схвалення. УказомПрезидії Верховної Ради УРСР від 21 листопада1949 року і законом, прийнятоюВерховною РадоюУРСР 5 липня1950 року, у горішній частині гербаУРСР була доданачервона п'ятипроменева зірка, замістьдевізу внизу герба почало поміщатися найменування республіки українською мовою, а девіз на українській і російській мовах перенесений на бічні витки червоної стрічки.[36]
У Конституції УРСР (ред. 1989 р.) герб був описаний у статті 166:
Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — "Українська РСР", на правому витку — "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!", на лівому — "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Над щитом між колосками — п'ятипроменева зірка.
Переможець конкурсу ескізів великого державного герба України 2007—2009 років
Великий державний герб України— офіційний символ державиУкраїна, передбачений статтею 20Конституції України.Від початку затвердження Тризуб вважавсямалим гербом України, головним елементомвеликого герба.Конституція України у Статті 20 містить тезу, що Тризуб є головним елементом великого Державного Герба України. Проте, питання великого герба наразі так і не розв'язане.
Верховна Рада України на засіданні 24 серпня 2021 року в День Незалежності підтримала проєкт закону про великий герб у першому читанні. Згідно із проєктом:
Державний Герб України є державним символом України, головним елементом якого є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) золотого кольору, розміщений на синьому п'ятисторонньому щиті із заокругленими нижніми бічними кутами із золотою облямівкою; над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) Ярослава Мудрого та пурпурово-золотого намету у вигляді рослинного орнаменту; щит тримають: з лівого боку – лев (герб Галицько-Волинського князівства), з правого – воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорозького); під щитом – стрічка із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, під стрічкою – два золоті колоски пшениці, переплетені кетягом калини пурпурового кольору зі стилізованим листям пурпурово-золотого кольору. Зображення лева та воїна-козака виконані золотим кольором з елементами пурпурового.[37][38]
↑Свірко, В.; А. Рубцов; А. Горпинченко; В. Синельнікова; Г. Доценко; О. Купко; І. Потапенко; Е. Єршова (вересень 2006).Державний прапор України. ДСТУ 4512:2006.Київ: Держспоживстандарт України. с. 7.
↑Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / За заг. ред. В. Смолія. НАН України. Інститут археології, Інститут історії України. — К.: Альтернативи, 1998. — 336 с.
↑Грушевський М. С. Твори: У 50 т. / редкол.: Г. Папакін, І. Гирич та ін. — Львів: Світ, 2002 — Т. 22 : Нарис історії українського народу /упор. І. Гирич, В. Кавунник. — 2015. — 568 с. — (Серія «Монографічні історичні праці»).ISBN 978-966-603-223-5;
↑Подібнийголуб містився на шляхетськомугербі І. Виговського
↑Грушевський М. С.Український герб[Архівовано 28 червня 2021 уWayback Machine.] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. — Львів: Видавництво «Світ». — 2007. Т. 4. Кн. 1. — C. 92 — 95.
↑Ґречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010. — С. 106.
↑Грудень 1917 року. Перший грошовий знак УНР — 100 карбованців. Малюючи його, художник Георгій Нарбут використав барокові елементи і забуті геральдичні знаки — відомий хіба що з Володимирових монет тризуб і герб Київського магістрату часів Великого князівства Литовського у вигляді арбалету. Саме після появи на цій банкноті тризуб став популярним символом і зрештою перетворився на малий герб УНР. — Історична Правда:Як мала виглядати гривня. Ескізи проєктів 1990-их[Архівовано 24 березня 2015 уWayback Machine.]
Ґречило А. Становлення українських національно-державних символів у 1917—1920 роках // Записки наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 2006. — Т. CCLII. — С. 114—142.
Гречило А. Становлення символів Руського королівства (друга половина ХІІІ — початок XIV ст.): версії, міфи й традиція // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. — Львів, 2008. — С. 260—276.
.svg)
.svg)
.svg)
.png)
![Чернігівське князівство[джерело?]](/mt/?noimg=&dark=on&url=https%3a%2f%2fuk.wikipedia.org%2fwiki%2f%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3aCOA_of_Chernihiv_Principality.svg)
_with_Lithuanian_coat_of_arms_Vytis%2c_Polish_Eagle_and_coats_of_arms_of_Volhynia%2c_Smolensk%2c_Kyiv_voivodeships%2c_circa_1548.png)
.png)
.jpg)
.jpg)
.svg)
.jpg)
_flag.jpg)
.svg)
![Перший варіант печатки Української Держави (на основі печатки УНР)[27][28]](/mt/?noimg=&dark=on&url=https%3a%2f%2fuk.wikipedia.org%2fwiki%2f%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3aSeal_of_the_Ukrainian_State.svg)
![Печатка Української Держави (затверджена 18 липня 1918 року[29])](/mt/?noimg=&dark=on&url=https%3a%2f%2fuk.wikipedia.org%2fwiki%2f%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3aUkrainian_State_seal.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
_(black_version).jpg)
