Гельголанд знаходиться за 44 милі від берегів Німеччини і складається з двох островів: головного острова Гауптінсель на заході і Дюне («дюна», гельголандською de Halem) на сході.
Головний острів зазвичай поділяють на Унтерлянд («Нижня Земля», гельголандською: deät Deelerlun) і Оберлянд («Верхня Земля», гельголандською: deät Boperlun), що складається з плато, і Міттерлянду («Середня Земля») між ними на одній стороні острова; останнє з'явилось у ході «Великого удару» (дивіться нижче).
Острови були одним цілим до 1720 року, коли природний перешийок було знищено штормом. Найвища точка на головному острові сягає 61 м вище рівня моря. Хоч культурно острови ближче доПівнічної Фризії, адміністративно вони — частина району, що входить до земліШлезвіг-Гольштейн. Головний острів має добру, гавань куди часто заходять яхти.
Гельголанд має дуже здоровий морський клімат. Повітря дуже чисте й майже не містить пилу, тому є ідеальним для алергетиків. На острові м'який морський клімат і дуже рідко трапляються температури нижчі за −5°C. Зими часом тепліші, ніж у Гамбурзі, з температурами аж до 10 °C , оскільки холодні східні вітри тут слабкі. Весна зазвичай порівняно прохолодна, осінь на Гельголанді часто довша й тепліша, ніж поруч на материку, і за статистикою клімат загалом сонячніший.
Острів Гельголанд — геологічна аномалія, основний червоний колір ґрунту не властивий для островівНімецької бухти. Він характерний для скель уздовж континентального узбережжя Північного моря і сформований під час ранньогоЕоцену. Він молодший, ніж нашарування на материкових породах білої крейди, на кшталт білих пагорбівДувру в Англії, і скель данських і німецьких островівБалтійського моря. Правда, існувала маленька крейдяна скеля біля Гельголанду на захід від острова, але до початку XVIII сторіччя шторми остаточно зруйнували її нижче за рівень моря.
Гельголандська скеля значно твердіша, ніж післяльодовикові морена і пісок, що сформували острови і берегові лінії на схід від острова. Тисячу років тому сучасний острів оточувало велике болото і дюни, які відокремлював від узбережжя на сході тільки вузький канал. Зараз, хоча натиск Північного моря роз'їв майже все його оточення, але саме скелясте ядро залишилося до цього дня. Маленький шматок Гельголандських піщаних дюн зберігся тільки на Гельголандському летовищі.
Гельголандський прапор дуже подібний до його гербу. Триколор прапора з трьома горизонтальними смугами:зеленою,червоною ібілою. Кожен з кольорів має своє символічне значення. Зелений відображає землю, червоний — край (червоні кручі Гельголанду), а білий — пісок. Це ж — у гаслі Гельголанду:
Grün ist dasLand,
rot ist dieKant, weiß ist derSand, das sind die Farben von Helgoland.
За нижньонімецькою це звучить:«Grön is dat Land, rot is de Kant, witt is de Sand, dat sünd de Farven vun't hillige Land.»
Прапор британської адміністрації Гельголанду, 1807—1890
Острів був населений, починаючи з доісторичних часів. Під водою біля острова були знайдені доісторичні мідні пластини, які майже напевно були зроблені в Оберланді.
У 697 роціРадбод, останнійфризький король, залишив тоді ще єдиний острів після його поразки відфранків.
Традиційне господарство складалося з риболовлі, полювання на птахів і проведення суден. Окрім того, у деякі періоди Гельголанд був чудовим базовим пунктом для лову оселедців. Через це до 1714 року острів декілька разів переходив відДанії до герцогстваШлезвіг таГамбургу. У серпні 1714 року його захопила Данія і володіла ним до 1807 року.
У 1807 році острів перейшов доВеликої Британії під часНаполеонівських воєн. Він став центром контрабанди і шпигунства протиНаполеона. Тисячі німців втекли до Британії іКоролівського німецького легіону через Гельголанд. У 1826 році Гельголанд офіційно став «морським курортом» і незабаром перетворився на популярний туристичний центр. Острів також привертав художників і письменників, особливо з Німеччини і навітьАвстрійської імперії, наприкладГенріха Гейне. Він був притулком для революціонерів у 1830 і 1848 роках.
Під владою Німецької імперії острови стали головною військово-морською базою, і протягомПершої світової війни цивільне населення було вивезене на материк. Острів'яни повернулися в 1918 році, але протягомнацистського періоду військово-морська база була відновлена.
З 1945-го до 1952 року ненаселені острови використовувалися як склад для бомб.18 квітня1947 року британський флот підірвав 6,800 тонн вибухових речовин у тротиловому еквіваленті. Ця подія відома як «Великий удар» або «Британський удар» і є найбільшим неядерним вибухом в історії людства.
У 1952 році на островах була відновлена юрисдикція Німеччини, якій довелося очистити величезну кількість не підірваного боєзапасу на головному острові й відбудувати будинки перед тим, як повернути населення. Нині Гельголанд є курортом і має статус вільної зони, оскільки він — частина ЄС, але не є членом митного союзу, тому економіка ґрунтується на продажі цигарок, алкогольних напоїв, парфумів і туризмі.
Улітку1864 року за особисті кошти родиниІлля Мечников виїхав працювати на біологічну станцію острова Гельголанд для підготовки магістерської та докторської дисертацій. Головною ідеєю його досліджень стало уточнення еволюційного походження деяких ще несистематизованих безхребетних. Наразі на острові розатшованапам'ятна дошка Іллі Мечникова[5].
1 Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 2 З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. 3 Помандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.
1 Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 2 В 1941—1945 під окупацієюЯпонської імперії. 3 В 1942—1945 в складіТаїланду. 4 Помандату Ліги Націй.
1 Спільне володіння зФранцією з 1906. 2 З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. 3 В 1942—1945 підокупацієюЯпонської імперії. 5 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідноДоговору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії помандату Ліги Націй.
.svg)
