Галліпо́лі абоГалліполі́йський піво́стрів (грец.Καλλίπολις,тур.Gelibolu) — півострів у європейській частиніТуреччини, розташований міжСаросською затокоюЕгейського моря і протокоюДарданелли. Довжина близько 90 км (з південного заходу на північний схід), ширина до 20 км. Висота до 420 м.
Адміністративно півострів входить до складу ілу (вілаєту)Чанаккале, історично й географічно — у регіонСхідна Фракія. На узбережжі протоки Дарданелли розташоване містоГеліболу. Давня назва міста Галліполі, або Херсонес Фракійський (грец.Χερσoνησoς Θραικια).
Галліполі (Калліполі —грец.Καλλίπολη) вперше з'являється під цим ім'ям за часів останніхмакедонських царів у II столітті до н. е. В античні часи півострів Галліполі був відоміший як Херсонес Фракійський. Донині збереглися кілька мечетей і пам'ятоквізантійської епохи.
УСередні віки Галліполі мав велике значення як місце складів італійських купців. У 1190 році тут переправлялися в Малу Азію арміяхрестоносців під проводомФрідріха I Барбаросси. У 1204 році місто завойованевенеційцями, в 1306-му обложене, спустошене і зруйнованекаталонцями. З 1352 по 1357 роки — під османами. У 1416 р. міжЛампсаком і Галліполі венеційський флот здобув морську перемогу над турками.
Головне військове значення Галліполі було засновано на можливості замкнути тут шлях суднам і морем, і суходолом по півострову. Французькі інженери в 1864 році побудували тут низку укріплень, у 1877 році їх оновили й посилили.
У 1920—1921 рр. на Галліпольському півострові розмістилися частини Російської Армії генералаП. Н. Врангеля, евакуйовані зКриму. Російський військовий табір у Галліполі перетворився на військовий центрБілої еміграції. 22 листопада 1921 в Галліполі було створено Товариство галліполійців — один з активних військових антикомуністичних організацій Російського Білого Зарубіжжя.
1957 року в районі півострова проходила основна частинаоперації «Діп вотер» — одного із найбільших в історії військово-морських навчань.
