| Віняй-Вайна | |
|---|---|
 | |
| 13°11′34″ пд. ш.72°32′11″ зх. д. / 13.19277778° пд. ш. 72.53638889° зх. д. /-13.19277778; -72.53638889 | |
| Країна | .svg) Перу[1][2]  |
| Розташування | Куско Urubamba Provinced[2] |
| Тип | археологічна пам'ятка |
  Віняй-Вайна Віняй-Вайна (Перу) | |
 | |
 Медіафайли уВікісховищі | |
Віняй-Вайна (кеч.Wiñay Wayna — «Вічно молодий»;ісп.Huiñay Huayna) — стародавнєінкське місто, на тепер від нього залишилися лише руїни. Розташоване на відстані 3,3 км від відомого містаМачу-Пікчу.
Знайдено на початку XX ст. Був детально вивчений угорським археологом Паулем Фейєшем. Після нього тут працював і основоположник перуанської національної археології Хуліо Сесар Тельо. Саме він дав цим до того безіменним руїнам загубленого міста інків нинішнє ім'я.
Назва цього містечка походить від назви улюбленої інками квітки, що росте в цій місцевості. Розташовано на крутому схилі гори над річкою Урубамба. Місто складається з нижньої частини і верхньої, що з'єднані довгою драбиною. Обидва яруси охоплювалися сільськогосподарськими терасами-анденес, з численними будівлями, яких було найбільше у нижній частині. Будівлі розташовані відповідно до інкського міського типу.
Відповідає архітектурному типу Мачі-Пікчу. З пам'яток архітектури в Віняй-Вайні заслуговує уваги так званий Торреон. Це напівкругла фортечна вежа з низкою амбразур та вікон, що знаходиться по сусідству з великою площею.
Водночас в першу чергу Віняй-Вайна є «містом води». У ньому знаходиться не менше 10 джерел і басейнів, які були спеціально оформлені архітекторами і слугували цілям релігійного культу. В давнину через річку Урубамба існувала гребля.
.svg)