Воскої́дові[1] (Indicatoridae) — родина птахів рядудятлоподібних, що включає 17 видів у чотирьох родах.[2] Поширені в тропіках Старого Світу — більшість видів зустрічаються вАфриці та два — вАзії. Відомі якмедовказчики — птахи вказують місцезнаходження гнізда бджіл або ос з медом іншим тваринам. При цьому вони поїдають лишевіск, що залишається. Такий тип взаємовідносин між організмами називаютьмутуалізмом. Воскоїдові також одні з небагатьох птахів, для яких властивийгніздовий паразитизм.
Довжина тіла 10-20 см. За зовнішнім виглядом нагадуютьсиниць. У забарвленні переважають сірувато-зелені відтінки, що чергуються з чорними, білими і жовтими ділянками; статеві відмінності виражені слабко. Наявні слабко вираженісліпі кишки. Шкіра товста (захист відбджіл іос).Дзьоб невеликий, міцний (нагадує синиць), зі щілиноподібними ніздрями, які розташовані біля гребеня, без щетинкоподібних пір'їн. Крила загострені, 9-10 першоряднимимаховими.Хвіст ступінчастий або обрізаний прямо, з 10-12 пір'їн. У шлюбному польоті деякі види видають оперенням хвоста звуки, що нагадують дзижчання. Більшість видів володіють гучним голосом, крім того, видають дріб дзьобом подібнодятлам.[3]
Медоїд не в змозі відшукати гніздо бджіл, тоді як воскоїдові не можуть самостійно дістатися до вмісту гнізда.
Поширені в Африці і Південно-Східній Азії. Населяютьтропічні ліси. Ведутьосілий спосіб життя. Деревні, дуже активні птахи. Добре літають та спритно лазять по гілках. У позагніздовий період тримаються поодиноко в кронах дерев і великих кущів, де збирають дрібних комах. Літаючихкомах ловлять на льоту, роблячи кидки з присади. Характерною рисою є своєрідна поведінка — розшукують дупла з гніздами ос і бджіл та своїми криками і поведінкою привертають до них увагу. Після розкриття людиною абомедоїдом дупла підбирають стільники, що випали і поїдають віск. Тоді як мед і личинки комах дістаються медоїду. Віск перетравлюється в кишечнику воскоїдів завдяки бактеріям.
↑Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші // Біологічні студії. — 2013. — Т. 7, № 1. — С. 205—226.
↑Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Г. Гиляров. Ред. коллегия: В. .Е Соколов, А. Л. Тахтаджян, А. В. Яблоков и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с. (с. 347)
↑абФауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. —ISBN 5-10-001229-3.
Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 174)
Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Г. Гиляров. Ред. коллегия: В. .Е Соколов, А. Л. Тахтаджян, А. В. Яблоков и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с. (с. 347)