Історія Валлетти починається з того моменту, коли нечисленні загонимальтійських лицарів під проводом Жана де Ла Валлетта відбили нападтурецьких військ, які направив на завоювання архіпелагуСулейман Прекрасний. Перемога дісталася жителям Мальти доволі дорого, привівшимагістра до рішення створити добре укріплене місто, яке в майбутньому допоможе протистояти натиску ворогів.
Великий магістр особисто заклав перший камінь нового міста28 березня1566 року. Щедрі пожертви з усьогохристиянського світу дозволили вести будівельні роботи дуже швидко. Будівництвом керувавіталійськийархітекторФранческо Лапареллі, який розробив план Валлетти та отримав вперше за всю історію містобудування вЄвропі можливість робити все відповідно до норм і правилархітектури. Було споруджено спеціальні системи для відводу стічних вод і видалення сміття з міста, що дозволило вести роботи, не накопичуючи будівельних відходів. Планування вулиць було спроектовано таким чином, що морськийбриз очищавповітря міста, створюючи ефект кондиціонування.
Одразу ж був створений спеціальний Департамент міського планування (існує досі), який жорстко регламентував все, що стосувалося забудови. Департаментом було наказано ставити будинки уздовж однієї лінії, прикрашати їх на кутахскульптурами, а у дворі влаштовуватикриниці для збору дощової води, заборонялося розводитисади перед фасадами.
Одночасно зі спорудженням житла та громадських будівель створювалися інженерні оборонні будівлі навколостолиці. За п'ять років ці роботи було закінчено, зокрема було викопано широкий рів, який відділяв Валлетту від основної частиниострова. Довжина рову становила 1000 метрів, глибина 18 метрів, а ширина — 20 метрів.
З1570 року будівництво міста продовжив учень ЛапарелліДжироламо Кассар. Під його керівництвом у Валлетті були побудованіпалаци іцеркви. У Валлетті розвивалася торгівля, ремесла та мистецтво. Розвиткові Валлетти сприяло те, що, позбувшись від загрози турецьких завойовників, мальтійські лицарі незабаром стали піклуватися про комфорт власного проживання та зайнялися будівництвом розкішних особняків та палаців.
1798 року лицарі, які втратили бойовий дух і дисципліну, не змогли, та й не захотіли дати відсіч військамНаполеона. Навпаки, багато хто з них влаштували імператору захоплений прийом, оскільки малифранцузьке коріння. Така поведінка лицарів допомогла Валлетті уникнути руйнувань та зберегти свій первісний вигляд.
Місто знаходиться у зонісередземноморського клімату. Найтепліший місяць —липень з середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць —лютий, з середньою температурою 12.2 °С (54 °F).[2]
Центральна вулиця міста —вулиця Республіки, що отримала свою назву1974 року (раніше вона називалася Страда Сан-Джорджіо, а за англійців Кігзвей або Страда Реалі, остання назва було згадано в романіЖуля Верна «Архіпелаг у вогні»), проходить через центр та ділить місто навпіл, закінчуючись біляФорту святого Елма, який був одним з головних захисних фортів Валлетти. Зараз уфорті розташований військовий музей. Забудова вулиці Республіки є яскравим зразкомпівденноєвропейського стилю.
Міська брамаЦентральна вулиця міста — вулиця Республіки.
Вулиця Республіки перетинає декілька площ: Площу Великої облоги, площу Республіки та Палацову площу, де розташованийПалац Великого Магістра, який будувався в період з1570 по1580 роки. Зараз у цьому будинку розміщується резиденціяпрезидента тапарламенту Республіки Мальти. Частина залів палацу відкрита для відвідуваннятуристами.
З інших визначних пам'яток варто відзначитиКаса-Росса-Піккола, один з останніх не перебудованих палаців наМальті, іЦеркву єзуїтів, одну з найстаріших церков міста.
.jpg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
