Вакхана́лія[1][2][3][4][5] абоВакхана́лії[6][7][8][9] (лат.Bacchanalia) — античні містичнісвятаоргіастичного типу на честьбогаВакха (Бахуса, Діоніса), які походять зі Сходу (Фракії)[6], відбувалися в нічний час[9]; спершу поширилися в ПівденнійІталії йЕтрурії, а у 2 ст. до н. е. — по всій Італії[7]. Увібрали в себе елементи деяких східних релігій[9].
Разом зсатурналіями талуперкаліями, відносяться до трьох найбільших і найвідоміших оргіастичних святкувань античної доби[6].
Переносно вакханалії — розгульне бенкетування, безтямнепияцтво, нестримний вияв розпусти,оргія.[7][6][3][2]
Вопері табалеті — хореографічна сцена, танець або епізод, що змальовує картину загальних гучних веселощів сп’янілих людей. Характер її пристрасний; музичний розмір та форма довільні. Виникла наприкінці 18 сторіччя, коли «12 вакханалій»Д. Штейбельта[de] для фортепіано в супроводітамбурина стали популярними в салонах Парижу як танцювальніімпровізації. До найвідоміших зразків належать «Вальпургієва ніч» з опериШ. Гуно «Фауст», «Грот Венери» з опериР. Вагнера «Тангейзер» тощо.[5]
Спочатку вакханалії проводилися раз на рік, таємно, в них брали участь винятково жінки (вакханки), які доводили себе дорелігійного екстазу та колективногокатарсису. Потім свята почали влаштовувати декілька разів на місяць, на них допускали й чоловіків (вакхантів). Вони були відкриті для всіх соціальних груп, навітьрабів. Включали надмірне споживання вина, збуджувальні танці й особливірелігійні гімни, оглушливу й ритмічну музику, гучні й веселі процесії зі смолоскипами, нерідко жертвопринесення тварин. Вважалося, що в «культовій ході бере участь і сам Вакх (Діоніс), а стан екстазу, релігійної несамовитості втілює містичне єднання з божеством».
Згодом важливою частиною святкувань стали інтенсивні й безладністатеві акти, різноманітні й необмежені мораллю чи правомсексуальні практики. З часом вакханалії перетворилися на розпусні оргії, нерідко тягли за собою злочини,ґвалтування,вбивства,суїциди.
186 р. до н. е.сенат ужив проти вакханалій заходів[8], видавшидекрет (лат.Senatus consultum de Bacchanalibus), який загрожував смертною карою за участь в оргіастичних культах та встановив систему покарань для їх учасників аж до смертних вироків.Консули розслідували злочини, скоєні під час святкувань, наслідком чого було багато смертних вироків, заслань, арештів. Проте викоренитимістерії не вдалося; за часів імперії вони влаштовувались таємно. Культ Вакха відродився у сполученні з іншими східними культами —Ісіди,Мітри,Кібели-Великої матері та ін.[6][7]
Вакханалії, описані вже у V сторіччі до н.е.Еврипідом в трагедії «Вакханки» (перша вистава 406 р. до н.е.), були пов’язані із запереченням загальноприйнятих норм поведінки таетики (розривання та поїдання сирого м’яса,канібалізм, агресія стосовно оточення або тих, хто не хотів дотримуватисядіонісійського культу), затьмарення розуму (манія), що давало короткочасне «блаженне відчуття злиття з богом і наповненості божественною силою»[10].
 | Це незавершена стаття зримської міфології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Головні боги | | |
|---|---|---|
| Жерці | ||
| Вірування і ритуали | ||
| Свята | Агоналія •Амбарвалії •Амбурбія •Армілустріум •Брумалія •Вакханалія •Венералії •Весталія •Віналії •Вікові ігри •Вольтурналії •Вулканалії •Дівалії •Epulum Jovis •Еквірії •Капротінія •Карменталія •Компіталії •Консуалії •Квінкватрії •Квіріналії •Ларенталії •Лемурія •Лібералії •Лукарії •Ludi Apollinares •Ludi Plebeii •Ludi Romani •Луперкалії •Матроналії •Медітріналії •Меркуралії •Неморалія •Нептуналії •Опалії •Паганалії •Паренталії •Парілії •Робігалія •Сатурналії •Септімонтії •Тубілюстрії •Фералії •Флоралії •Фонтаналія •Фордіцідії •Форнакалії •Фуріналії •Fors fortuna •Цереалії | |
| Інші боги, божества і духи | ||
| Dii militares | ||
| Персоніфікація | ||
