Вагіндра (вагінтара, вагіндрагійн үсег) — різновидстаромонгольської писемності, розроблений у1905 р.бурятськимламоюАгваном Доржієвим (1850–1938).
Вагіндра (санскрит Vaghintara —Владика мови, також одне з іменМанджушри) — перше буддійське ім'яАгвана Доржієва.
Завданням новоствореної писемності було усунення неоднозначностей в орфографії і можливість запису, поряд змонгольською, іросійською мовою (наприклад м'які букви, а такожщ, і, ф). Була усунена варіативність форми символів у залежності від положення — усі знаки ґрунтувалися на середньому варіантістаромонгольської писемності. Аж до1910 нею було надруковано не менше дюжини книг (Доржієв заснував кількадацанів і шкіл у Бурятії і Калмикії, відкрив видавництво в Петербурзі та друкарню у своєму рідному селіАцагат).
Бурятське письмо, подібно монгольському, мало поліфонічний характер. Букви в рядку розташовувалися вертикально, згори донизу, і писалися, як правило, злитно. Рядки у тексті слідували зліва направо. Відмінність бурятського написання була викликана тим, що буряти писали олівцем і пером, а монголи пензлем. Майже всі букви бурятськогоалфавіту мали три графічні варіанти (алографи), залежно від того, яке місце в слові вони займали (на початку слова, всередині або наприкінці).
До1917 у бурятів письмовою мовою був бурятизований викладкласичної монгольської мови. Ним користувалися тільки східнібуряти (селенгинські,агинські і, особливо,хоринські). Два діалекти (західний і східний) бурятської мови сильно відрізняються. Західнібуряти (нижньоудинські, аларські, балаганські, капсальські, тункинські, кудинські, ехіріт-булагатські, баргузинські) не мали загальноприйнятої писемності. Спроби запровадити для них алфавіт на старомонгольській чи\або російській основах не мали успіху до 1930 року. Для західних бурят ще до 1917 рокуБарадійн розробив алфавіт на латинській основі.
У1930 було запроваджене«стандартне бурят-монгольське письмо». Протрималося воно тільки до 1931 року. Свого часу проти заміни вертикальної графіки виступили такі вчені, як, наприклад, відомий сходознавецьГ. Ц. Цибіков).
|