| Біжаґош порт.Bijagós Archipelago | ||||
 | ||||
| 11°15′00″ пн. ш.16°05′00″ зх. д. / 11.25000° пн. ш. 16.08333° зх. д. /11.25000; -16.08333 | ||||
| Кількість островів | 88 | |||
| Найбільший острів | Формоза | |||
| Загальна площа | 2624 км² | |||
| Населення (2006 рік) | 30 000 осіб | |||
| Густота населення | 11,433 осіб/км² | |||
| Країна | Гвінея-Бісау | |||
| Регіон | Болама | |||
  Біжаґош | ||||
 Біжаґош уВікісховищі  | ||||
Біжаґóш[1] (порт.Bijagós Archipelago,англ.Bissagos Islands) —архіпелаг з 18 великих та численних дрібних островів вАтлантичному океані, біля узбережжя західноафриканської державиГвінея-Бісау. Площа островів складає 2624 км².
Територія архіпелагу і навколишні водні ресурси охороняються як державою (національний парк Оранг і морський національний парк), так і міжнародними програмами. З 1996 року архіпелаг входить у всесвітню мережу біосферних резерватівЮНЕСКО[2][3][4].
Європейці відкрили архіпелаг в 1456 році під час експедиції, спорядженої португальським принцемЕнріке Мореплавцем на чолі з венеційцемАльвізе Кадамосте та генуезцемАнтоніотто Усодімаре.
Острови Біжаґош здавна були одним з центрів прибережної торгівліЗахідної Африки, і тому володіли великим флотом, що допомогло їм відбити португальський напад у1535 році. Лише в1936 році острови були повністю підкорені португальцями і включені до складу колонії«Португальська Гвінея». В даний час вони входять до складу республіки Гвінея-Бісау.
2009 року на архіпелазі проживало 34 563 особи, що розмовляютьмовою біджа. Близько двох десятків островів є безлюдними.
Регіон розділено на 4 сектори: