Сторінка не перевірена
Бібліїстика,Біблеї́стика —наукова дисципліна, що вивчає різні аспектибіблійної літератури. Як окрема дисципліна сформувалася в епохуРеформації для просуванняпротестантської ідеї«Sola scriptura», і відтоді традиційно присутня як окремий факультет практично в усіхуніверситетах західного світу.
Сучасними центрами біблеїстики єНімеччина,Велика Британія,Ізраїль,США іСкандинавські країни. Усе важливіше місце у біблеїстиці займаєІспанія. Біблеїстиці присвячені десятки періодичних виданьнімецькою,англійською,івритом,французькою та іншими мовами. Щорічно з'являються десятки нових книг, присвячених біблеїстиці. За всіма цими новинками постійно стежать п'ять найважливіших каталогів: «Elenchus», «IZBG», «OTA» («Old Testament Abstracts»), «NTA» («New Testament Abstracts»), «TA» («Theological Abstracts»).
До розділів біблеїстики відносятьархеологію,історію, давні мови, зокрема,давньоєврейську мову, а такожбіблійне богослов'я,екзегезу, критику тексту, питання перекладу, історію канону,порівняльне релігієзнавство,патристику, художньо-літературознавчі аспекти, історію давньої юриспруденції, культурологічний і соціологічний аналіз та інше. Особливе місце у біблеїстиці займає дослідження навколобіблейської літератури (апокрифи, античні коментарі і перекази тощо).
На початкуXVIII століття основитекстологіїНового Заповіту заклавлютеранськийбіблеїстЙоганн Бенгель.
ПротягомXX століття було виявлено величезну кількість стародавніхрукописів, що підштовхнуло біблеїстику до бурхливого розвитку. Серед цих знахідок можна вказати на відомісувої Мертвого моря,каїрська гениза йугаритська бібліотека.
УРосії таУкраїні біблеїстика стала популярна на початкуXIX століття. Багато вченихРосійської імперії організовували археологічні експедиції в біблійні країни, з'явилися ряд перекладів Біблії та окремих біблійних книг з єврейської та грецької на російську й українську, видавалися словники, активно вивчалися питаннятекстології. Багато книг з біблеїстики було перекладено із німецької та французької. Навіть після революції1917 року ще близько 10 років біблеїсти колишньої імперії зустрічалися на спільних конференціях та виявляли активність. Серед найвидатніших біблеїстів 19 — початкуXX століття були А. А. Олесницький, Г. П. Павський, В. П. Рибінський,І. Г. Троїцький, М. М. Глубоковський, М. Пальмов, Ф. Г. Оливній,О. П. Лопухін, Д. І. Введенський, П. І. Казанський, М. Е. Поснов, І. Євсєєв та інші.
У радянську епоху біблійні дослідження розглядалися з соціально-економічних та ідейних передумов, розроблених в рамкахмарксизму. Паралельно йшла розробка і самої історії раннього християнства. Першою науковою роботою була книга С. А. Жебелева «Євангелія канонічні й апокрифічні». Пізніше до проблем новозавітньої літератури зверталися історики М. Румянцев і Р. Ю. Віппер («Виникнення християнської літератури»). Були опубліковані роботи І. С. Свєнціцький («Заборонені євангелія» та ін) і Трофімової по апокрифи Нового Заповіту, Я. А. Ленцмана («Порівнюючи євангелія» і «Походження християнства»), проф. А. А. Алексєєва «Текстологія слов'янської Біблії».
У сучаснійУкраїні біблеїстика розвинена слабко, серед значних вітчизняних біблеїстів можна назватиархієпископа БориспільськогоАнтонія (Паканича), колишнього ректораКиївської духовної академії таСергія Головащенка, доцента кафедри філософії і релігієзнавства Києво-Могилянської академії.
Серед найважливіших наукових періодичних видань з біблеїстики (не включаючи щорічники) варто відзначити:
США:
Крім того, статті з біблеїстики постійно публікуються у щорічниках, «Festschriften», електронних журналах (напр.JSIJ) і періодиці ширшого профілю (напр. голландський «JSJ», ізраїльський «Tarbiz», російський «ВДІ»).