Бузина́ (Sambucus) — рід квіткових рослин родинипижмівкових (Adoxaceae), раніше рід включали до родинижимолостевих (Caprifoliaceae). Налічує близько двадцяти п'яти видів. Ареал роду включає помірні та субтропічні поясиПівнічної півкулі, а такожАвстралію.
Українське слово «бузина» («боз») походить відпрасл.*bъzъ < *buzъ (від нього також походить слово«бузок»). Аналогічно звучать назви цієї рослини в інших слов'янських мовах:біл.бузіна,рос.бузина, боз,чеськ. іпол.bez,словац.baza,болг.бъз,серб.базга/bazga,хорв.bazga,словен.bezeg. Слово*bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить відпраіндоєвропейської назвибука —*bʰeh₂ǵos[1][2]. Причиною перенесення його назви на бузину та бузок вважають відсутність бука наслов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське*bъzъ/*buzъ з коренем*bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для виробленнядудок тасопілок[1].
Латинська назва бузиниsambucus утворена від словаsambūca — назви стародавнього струнного музичного інструмента азійського походження. Воно запозичене згрецької мови (σαμβύκη), де, у свою чергу, походить відарамейськогоܣܐܒܒܥܚܐ, «саббеха». Іноді (рідко) в українській мові вживається латинська назвасамбу́к[3].
Самбука — італійський лікер, чия назва, за одною з версій, походить від родової назви бузини чорної, ягоди якої начебто уживаються для виробництва напою. Втім, існують й інші версії походження назви.
