Назва «бета» вживається щодо літери давньогрецької абетки. У візантійській і новогрецькій абетці вона називаєтьсяві́та (грец.βήτα) — внаслідок змін у читанні літер β таη.
При високоякісному друці, в середині слова інколи використовується варіант літери, що не має «хвостика»: «βίβλος» записується як «βίϐλος».
Вимова в сучасній грецькій, а також у візантійській (середньогрецькій) — дзвінкий губно-зубний фрикативний[v].
У зв'язку з тим, що в процесі історичного фонологічного розвитку грецької мови «бета» змінила свою вимову з [b] на [v], у новогрецькій для передавання звука [b] (наприклад, у запозиченнях) використовують не β, а буквосполучення μπ («мю» +«пі»).
Від «бети» у її класичному, давньогрецькому читанні походить латинська«B».
Від «бети» у її середньогрецькому, візантійському читанні походитькирилична старослов'янська («віди») і сучасна кирилична«В». Видозміною грецької великої «бети» пояснюють і накреслення кириличної («буки») — сучасної кириличної«Б». Укириличній буквеній цифірі означала «2», у той час як числового значення не мала.
Згідно з чинним правописом (від 1993 року) «бету» всловах грецького походження передають по-різному, залежно від шляху запозичення. Так, у словах, запозичених через латинську, грецька β передається як«б». Тоді як для слів, що потрапили в українську мову черезстарослов'янську, а також в нових запозиченнях зновогрецької (де літера β читається як звук [v]), на місці «бети» пишуть«в»: наприклад,Θήβαι записують як «Фіви»,Θαβώρ — як«Фавор»,Βάρβαρα — як«Варвара». У західноукраїнських же землях, що ніколи не були в складі Російської імперії, усталилась польська й німецька традиція передавати грецизми в латинському читанні: «Теби», «Табор», «Барбара» (відлат.Thebae, Thabor, Barbara). Зі створенням загальної норми літературної мови постало й питання вироблення загальних правил передавання грецизмів.
Назву гори в Ізраїлі הַר תָּבוֹר передають українською зазвичай як«Фавор» (рідше «Табор»), але похідну від неї назву міста в Чехії тільки як«Табор» (чеськ.Tábor). Припускають, що від топоніма походить й українське«табір»[1].
