| Берковець Київ | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°29′26″ пн. ш.30°22′33″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 30.37583° сх. д. /50.49056; 30.37583 | ||||
| Країна |  Україна  | |||
| Район | Святошинський,Подільський | |||
| Адмінодиниця | Святошинський район | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |  Академмістечко | |||
| Залізнична інфраструктура | з. п. Новобіличі | |||
| Карта | ||||
  Берковець Берковець (Київ) | ||||
 | Ця статтянедостатньоілюстрована. Ви можете допомогти проєкту,додавши зображення до цієї статті. |
Беркове́ць, такожБиркове́ць абоБерківці́[1] — історична місцевість,селище, колишнійхутір уСвятошинському таПодільському районах містаКиєва. Розташована вздовж вулицьБерковецької,Газопровідної,Синьоозерної таСтеценка. Межує з місцевостямиВиноградар,Нивки,Новобіличі, Веселий майдан таПуща-Водицьким лісом.
За однією з версій походження назви виводять з давньослов'янських слів: «бір» —фортеця, укріплення; «бірка» —вівця (припущення про наявність тут монастирського пасовиська) або ціпок із зарубками — атрибут бірича (бірюча, борича) — збирачаподатків за часівКиївської Русі (ймовірно, Берковець був місцем поселення бірича або біричів). Можлива версія походження назви — старовинна міра вагиберковець, що дорівнювала 10пудам, або 10 беркам (звідси і слово цеберко).
Вперше згадані1240 року як поселенняБерков, що належали тодіКиєво-Печерському монастирю. ВXVII столітті — хутір Берковець належить спершукатолицькому монастирю, а згодом — Братському монастирю. З1731 року — належавКиївському магістрату. Територію хутора Берковець приєднано до Києва1923 року[2].
У1950-ті роки навколо облаштоване дачне селище, а між Берковцем і Нивками —Міське кладовище.
Приміське селищеКоцюбинське до1941 року також мало назву Берковець, оскільки було засноване колишніми мешканцями хутора.
 | Це незавершена стаття проКиїв. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
