Беллерофо́нт (грец.Βελλεροφῶν; абоΒελλεροφόντης;Гіппоной) — напівлегендарнийефірський (коринфський) царевич, за міфологічним родоводом — синГлавка, онукСізіфа. Справжнім батьком Гіппоноя називали богаПосейдона. Відомий своїм крилатим конемПегасом, якого царевич піймав на верхівці Акрокоринфа за допомогою казкової золотої вуздечки.
За переказами, вбив свого співвітчизника (за іншою версією — брата)Беллера, після чого й отримав прізвиськоБеллерофонт, тобто «убивця Беллера»). Щоб очиститися від вбивства, Беллерофонт залишив батьківщину і прибув до дворутиринфського царяПрета. Царева дружинаАнтея (Сфенебея) намагалася спокусити Беллерофонта, а коли той не відповів їй взаємністю, звинуватила його перед чоловіком у посяганні на її честь. Прет відіслав Беллерофонта до свого тестя,лікійського царяІобата з листом, у якому просив знищити гостя. За наказом Іобата Беллерофонт здійснив кілька подвигів, які всупереч сподіванням владаря не закінчилися загибеллю героя. Беллерофонт здолавХимеру, яка вивергала полум'я і мала голову й шию лева, тулуб кози, хвіст дракона. Він переміг ворогівЛікії, войовничих солімів та амазонок. Іобат одружив Беллерофонта із своєю дочкоюФілоною (варіанти:Антіклеєю,Кассандрою) та зробив співволодарем і спадкоємцем лікійського престолу[5].
Алебоги більше не сприяли Беллерофонтові. З трьох дітей він утратив найстаршого сина Ісандра, якогоАрес убив під час боротьби з солімами; дочкаЛаодамія, коханкаЗевса й матиСарпедона, загинула від стрілАртеміди. Пройнятий болем і тугою, Беллерофонт у самоті блукав берегом моря. А коли пройнятий пихою, намагався на крилах свого коня злетіти наОлімп, Пегас скинув його на землю.
Згідно з іншим міфом, Беллерофонт повернувся доТиринфа, щоб помститися Претові й Анфеї.
Вантичному образотворчому мистецтвіміф про Беллерофонта представлений увазописі,пластиці, в помпейських розписах; за мотивами міфу створенолібретто опер Т. Корнеля, Б. Фонтенеля, Ф. Сакраті, Д. Кукліна.