Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Барселона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Барселона
Barcelona
ГербПрапор
Герб БарселониПрапор Барселони
Розташування міста Барселона
Основні дані
41°23′ пн. ш.2°11′ сх. д. / 41.383° пн. ш. 2.183° сх. д. /41.383; 2.183
КраїнаІспанія Іспанія
РегіонКаталоніяКаталонія
РайонБарселона
Столиця дляБарсалунес, провінція Барселона[2] і Каталонія[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Межує з

— сусідні нас. пункти
Сарданьола-дал-Бальєс, Мулінс-да-Рей, Монказа-і-Рашяк, Ал-Прат-да-Любрагат, Сан-Фаліу-да-Любрагат, Санта-Кулома-да-Ґраманет, Асплугас-да-Любрагат, Оспіталет-де-Льобрегат, Сан-Жюс-Дасберн, Сан-Кугат-дал-Бальєс, Сант-Адріа-да-Базос Редагувати інформацію у Вікіданих?
Поділ
  • 10 міських районів
  • ЗаснованоІІІ століття до Р.Х.
    Площа100.4 км²
    Населення1 611 822 (2013)
    Агломерація4 604 000 (2013)[1]
    Висота НРМ9 м[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Найвища точкаТібідабо Редагувати інформацію у Вікіданих
    ВодоймаСередземне море, Бесос, Льобрегат Редагувати інформацію у Вікіданих
    Офіційна мовакаталанська[5], іспанська і окситанська Редагувати інформацію у Вікіданих
    Назва мешканцівкат.barceloní, кат.barcelonina, ісп.barcelonés, ісп.barcelonesa, англ.Barcelonan, фр.Barcelonais[6], фр.Barcelonaise[6], араб.برشلوني, араб.برشلونية‎, есп.Barcelonano, італ.Barcellonesi, аст.barcelonesa[7], аст.barceloneses[7], аст.barceloneso[7], аст.barcelonina[8], аст.barcelonines[8], аст.barcelonino[8], аст.barcelonés[7], аст.barcelonín[8], аст.barceloninos[8], італ.barcellonesi, словен.Barcelončan, словен.Barcelončanka, рум.barcelonez і рум.barceloneză Редагувати інформацію у Вікіданих
    Міста-побратимиБостон, Каїр, Ісфаган, Монпельє, Варна, Газа, Дублін, Монсон, Сан-Паулу, Монреаль, Кельн, Ленінград (1984)[9], Буенос-Айрес, Афіни, Гавана, Гданськ (1990), Алжир, Перпіньян (1994), Ріо-де-Жанейро (1972), Шанхай (2001), Севілья, Сараєво, Антверпен (1997), Пусан, Тирана (1999)[10][11], Тель-Авів (1998), Вальпараїсо, Санто-Домінго, Барчеллона-Поццо-ді-Готто, Медельїн, Кобе (1993), Монтевідео, Нижній Новгород (2009), Стамбул, Perpignan Méditerranée Métropoled (1994), Веньчжоу (січень2011)[12][13], Дубай (2006), Фес (2009), Хошимін, Трухільйо (20 лютого1991)[14], Росаріо, Сан-Франциско (2010)[15], Монтеррей (15 жовтня2001)[16], Київ (24 вересня2022)[17] Редагувати інформацію у Вікіданих
    День містаLa Mercèd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Телефонний код(34)93
    Часовий поясUTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Номери автомобілівB Редагувати інформацію у Вікіданих
    GeoNames6356055
    OSMr347950  ·R
    Поштові індекси08001–08080
    Міська влада
    mayor of Barcelonad Редагувати інформацію у ВікіданихЖауме Кольбоні (кат.Jaume Collboni,PSC)
    Вебсайтhttp://www.bcn.cat/
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Барселона уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
    Q: Барселона у Вікіцитатах
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Барселона.

    Барсело́на (кат.Barcelona, вимовляється літературноюкаталанською[bəɾsəł'onə], упівн.-зах. діалектах[baɾseł'onɛ], уваленсійському діалекті[baɾseł'ona],алгерським діалектом[balsaɾ'ona],ісп.Barcelona, вимовляється[baɾθeˈlona],окс.Barcelona,фр.Barcelone, вимовляється[baʁseˈlɔn]) — місто вІспанії, столиця автономної областіКаталонії іпровінції Барселона.

    У місті площею 100,4 км² проживає 1 611 822 жителі (2013). Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4 604 000 осіб (2013)[18]. Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиціМадрида.

    Барселона лежить на частині узбережжяСередземного моря (кат.la costa de la mar Mediterrània), що називаєтьсяКоста-дель-Маресме, напівніч відКоста-Брава і на півдні відКоста-дель-Гарраф. Це важливий морський порт. Місто за 160  км відПіренеїв. У Барселоні відбувалисяВсесвітні виставки у 1888 та 1929 роках,літні Олімпійські ігри 1992 року,Всесвітній форум культур у 2004 році та інші заходи світового рівня.

    Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для містаBCN, яка також єкодом IATA для її аеропортуБарселона-ель-Прат (кат.Aeroport de Barcelona — el Prat).

    Етимологія назви міста

    [ред. |ред. код]

    Існуєгіпотеза, що місто названо на честькарфагенськогогенералаГамількара Барки (лат.Hamilcar Barca), батькаГаннібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова[bʔrʔk], що означає «блискавка». Імовірно, що перша зафіксована назва міста — Баркено (ібер. () унепрямих відмінкахBarcinone). У середньовіччі фіксувалися інші варіанти написання назви міста — найчастішеBarçalonaXIII ст.),BarchinonaXIV таXV ст.),BarchelonaXV ст.),Barchenona тощо.

    Історія

    [ред. |ред. код]
    Мармурова плита із Музею історії міста Барселона, що датується 110—130 рр. н. е. і належить до часів римської колонії Барчіно

    Давня історія

    [ред. |ред. код]

    До наших днів так і не дійшли достовірні підтвердження історії походження стародавнього поселення, яке поселилося на місті, де раз знаходиться сучасна Барселона.

    Цікавою є передісторія початку розкопок, що були здійснені, через необхідність проведення реконструкції казарм цивільної гвардії Раваля на Каррер-де-Сант-Пау. Основних причин реконструкції було дві. Перша полягала у тому, що казарми знаходились у старій промисловій будівлі, що потребувало документального оформлення. По-друге, його тісне розташування до монастиря Сант-Пау-дель-Камп, де були проведені різноманітні заходи, щодо надання археологічних залишків із різних хронологій, вказувала на можливість розташування подібних знахідок також і тут. Окрім того, будівництво підземної автостоянки в парковій зоні, протягом 1989—1990 років. виявило важливу територію римських поховань, а також деякі предмети бронзової доби[19].

    Там були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н. е.[20][21]

    Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героємГеркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті —карфагенському генералуГамількару Барка, батькоГаннібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в III столітті до н. е.[22], але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту[23].

    Барселона за часів Римської імперії

    [ред. |ред. код]

    Близько 15 р. до н. е.,римляни перепланували місто укаструм (римський військовий табір), що базувався на «Монс Табер», невеличкому пагорбі недалеко від сучасної міської ратуші (Plaça de Sant Jaume[en]). Під правлінням римлян, ця територія була колонією, яка мала назвуColonia Faventia Julia Augusta Pia Barcino[24] абоColonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino.Помпоній Мела[25] згадує це місто серед невеликих міст у цьому регіоні, ймовірно тоді це місто було затьмарене розвиненішим сусіднім містомТаррако (сучаснаТаррагона), але в письменників пізніх часів можна знайти розповіді, що місто поступово збагачувалося і розвивалося, завдяки вдалому розташуванню й чудовій морській гавані[26]. Місто було звільнене від імперських тягарів[27]. Місто карбувало власні монети; деякі монети з епохиГальба збереглися.

    Залишки римської епохи продемонстровані в підземелліPlaça del Rei, що є частиноюМузею історії міста Барселони (MUHBA); типова сітка планування римського міста досі помітна в сучасному розміщенні історичного центру міста,Barri Gòtic (Готичний квартал). Деякі фрагменти римських стін які збереглися, залишилися вмуровані в стіни кафедрального собору[28]. Цей кафедральний собор має повну назвуCatedral Basílica Metropolitana de Barcelona, іноді також використовують коротку назвуLa Seu, що в перекладі з каталонської мови означає «собор»[29][30]. За відомостями він був заснований у 343 році.

    Середньовічні часи

    [ред. |ред. код]

    На початку V століття місто було завойованевестготами, і на декілька років стало столицею всієїримської Іспанії. Після того, як місто було завойованеарабами на початку VIII століття, його у 801 відвоював синКарла ВеликогоЛюдовик I, який зробив Барселону місцем перебування Каролінгової«Іспанської марки» (Marca Hispanica),буферною зоною, якою керувавГраф Барселони[en].

    Графи Барселони швидко стали незалежними і розширили свої території, так що вони стали включати всі територіїКаталонії, хоча 6 липня 985, Барселона булапограбована армієюАль-Мансура[31]. Це пограбування було настільки трагічним, що більшість населення Барселони було вбито або забрано у рабство[32]. 1137 рокуАрагонське королівство таКаталонське князівство об'єдналися уСоюз династій[en][33][34] через шлюбРамона-Беренгера IV іПетроніли з Арагону, і їхні титули зрештою успадкувала одна людина, коли їх синАльфонсо ІІ посів на трон у 1162 р. Території, якими він володів згодом стали називатиАрагонською Короною, ця держава в XIII столітті завоювала багато заморських територій і правила західними територіямиСередземного моря з прилеглими територіямиНеаполя і Сицилії, а такожАфінами. Посилення династичних зв'язків між Коронами Арагона іКастилії відмічають як початок занепаду Барселони. Банк Барселони (Taula de canvi[es]), імовірно є найстарішим державним банком у Європі, і був заснованим міськиммагістратом в 1401 році. Це виходило із потреб держави, як і Банк Венеції (1402) таБанк Георгія (1407)[35].

    Барселона у 1563 році

    Барселона в часи Іспанської монархії

    [ред. |ред. код]

    ШлюбФернандо II із Арагону іІзабелли I із Кастилії в 1469 році об'єднав дві королівські родини. Центром політичної влади ставМадрид, у той час як колонізація Америк зменшила важливість (принаймні у відносній мірі) торгівлі у Середземноморському регіоні. Барселона була центромКаталонського руху за незалежність, включаючиСегадорське повстання (1640—1652) проти короляФіліппа IV Великого.

    В 1650—1654 рокахвелика епідемія чуми майже вдвічі зменшила кількість населення міста[36].

    Фортеця Монтжуїк, найпівденніша точка в якій було проведено вимірювання для розрахунку метравизначеного меридіаном[en]

    В XVIII столітті на горіМонтжуїк було побудовано фортецю, яка мала вид на гавань. 1794 року цю фортецю використовував французький астрономП'єр Франсуа Андре Мешен для спостереженнями, що стосувалися визначення протяжності шляху доДюнкерка, що дало базис для офіційного розрахунку величини метра[37]. Еталонна жердина, що є мірою метру, виготовлена із платини, була представлена на французькій законодавчій асамблеї 22 червня 1799 р. Значна частина Барселони зазнала негативного впливу відПіренейських війн, але із початком епохи індустріалізації розвиток провінції покращився. В 1850-х роках містобудівникІльдефонс Серда спроєктував великий районАшямпла, коли середньовічні стіни довкола старого міста Барселони було зруйновано[38].

    Населення

    [ред. |ред. код]

    Населення міста (у 2009 р.) становить 1 621 537 осіб (з них ті, які мають: менше 14 років — 11,8 %, від 15 до 64 — 67,8 %, понад 65 років — 20,3 %). У 2006 р. народжуваність становила 14 850 осіб, смертність — 15 671 особа, зареєстровано 5795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. становила: чоловіки — 79 років, жінки — 85,2 року. У 2001 р. активне населення становило 723 983 особи, з них безробітних — 78 564 особи.

    Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р.:

    • 993 280 народилися в Каталонії (з них 890 488 осіб у тому самому районі, абокомарці)
    • 385 678 осіб приїхало з інших областей Іспанії
    • 124 926 осіб приїхало з-за кордону.

    Університетську освіту має 20,2 % міського населення.

    У 2001 р. нараховувалося 594 452 домогосподарства (з них 26,2 % складалися з однієї особи, 29,8 % з двох осіб, 21,2 % з 3 осіб, 16,3 % з 4 осіб, 4,6 % з 5 осіб, 1,3 % з 6 осіб, 0,3 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

    Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності:

    • у сільському господарстві — 0,4 %
    • у промисловості — 18 %
    • на будівництві — 6,1 %
    • у сфері обслуговування — 75,5 %.

    У муніципалітеті або у власному районі (комарці) працює 765 898 осіб, поза районом — 143 616 осіб.

    Зростання населення

    [ред. |ред. код]
    Динаміка населення
    1497 f1515 f1553 f1717178718571877188719001910
    6.1666.613-35.928100.160235.060353.853405.913544.137595.732

    1920193019401950196019701981199019921994
    721.8691.005.5651.081.1751.280.1791.557.8631.745.1421.754.9001.707.2861.630.6351.630.867

    1996199820002002200420062008201020122014
    1.508.8051.505.5811.496.2661.527.1901.578.5461.605.6021.615.9081.619.3371.620.9431.602.347

    2016201820202022202420262028203020322034
    1.608.7461.620.343--------

    1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення

    З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (нині квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

    Доходи населення

    [ред. |ред. код]

    У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином:

    Доходи населення за статтями доходів
    Рік2002 р.2001 р.
    Заробітна платня60,8 %62,8 %
    Доходи від веденнябізнесу23,7 %22 %
    Соціальна допомога15,5 %15,3 %
     

    Безробіття

    [ред. |ред. код]

    У 2007 р. нараховувалося 52 921 безробітних (у 2006 р. — 56 567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6 %, а жінки — 55,4 %.

    Економіка

    [ред. |ред. код]
    Докладніше:Економіка Барселони
    Ділова частина Барселони

    Барселона була одним із перших районів континентальноїЄвропи, у якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

    Барселона — столиця автономної областіКаталонія, яка створює майже чверть ВВП Іспанії[39]. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році становив 177 млрд. €, тоді як ВВП самого міста Барселони — 64 521 млрд €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселонучетвертим[en] найбагатшим містом Європи та 35-м містом за розміром економіки у світі[40].

    Галузева структура валової доданої вартості у 2008 році:

    • бізнес-послуги та нерухомістю — 24,35 %
    • комунальні послуги — 20,71 %
    • промисловість — 12,68 %
    • торгівля й побутовий ремонт — 11,57 %
    • транспорт — 9,57 %
    • готельна справа — 7,50 %
    • фінансове посередництво — 7,02 %
    • будівництво — 6,64 %)[41].

    На базі довізної сировини та палива й електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. У промисловості Барселони істотним є іноземний капітал, зокрема англійський і американський.

    Барселона серед лідерів європейських туристичних міст — 5-те місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним із туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. місто відвідали 6,5 млн осіб, а кількість ночівель у готелях усіх рівнів і класів досягло 12,8 млн (69 % гостей міста прибули з-за кордону). Найбільше туристів, окрімІспанії (31 %), прибуло зІталії (8,4 %),Великої Британії (8,1 %),Франції (7,7 %),США (7,4 %),Німеччини (5,2 %).

    Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн осіб на рік. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій (ICCA), Барселона посідає 2-ге місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів.

    Попри позитивний вплив на економіку міста, туризм також створює чимало проблем для Барселони, зокрема зростає невдоволення місцевих жителів через надмірну кількість туристів, підняття цін на проживання, появу непотрібних місцевому населенню закладів, забруднення навколишнього середовища внаслідок круїзного туризму, тощо[42].

    Порт Барселони за вантажообігом є третім (післяКартахени таБільбао) в Іспанії. Залізницями і шосейними шляхами Барселона зв'язана зМадридом,Валенсією і містамиФранції.

    Транспорт

    [ред. |ред. код]

    Аеропорти

    [ред. |ред. код]
    Барселона-Ель-Прат з висоти пташиного польоту

    Барселона обслуговується аеропортомБарселона — Ель-Прат, що розташовано приблизно за 17 км від центру Барселони. Це другий за пасажирообігом аеропорт Іспанії, який обслуговував понад 50,17 млн пасажирів у 2018 році, демонструючи річну тенденцію до зростання[43]. Аеропорт єхабом для авіакомпанійVueling Airlines,Ryanair,Iberia таAir Europa. Аеропорт сполучений із містом автомобільною дорогою, метро (станціїАеропорт Т1[en] таАеропорт Т2[en]), S-bahn (станція аеропорт Барселона[en]) та автобусним маршрутом. Новий термінал (T1) був побудований та введений в експлуатацію 17 червня 2009 року.

    Деякі дешеві авіалінії також використовують аеропортЖирона-Коста-Брава, розташований приблизно за 90 км на північ,аеропорт Реус — 77 км (48 миль) на південь, абоаеропорт Льє́йда — Алґуа́йра — за 150 км на захід, від міста.Аеропорт Сабадель — малий аеропорт у сусідньому містіСабадель, використовують для навчання пілотів, аеротаксі та приватним рейсам.

    Морський порт

    [ред. |ред. код]
    Барселонський порт

    Порт Барселони має 2000-річну історію і має велике сучасне комерційне значення. Це дев'ятий за вантажообігом контейнерний порт Європи, у 2013 році обробив 1,72 мільйонаTEU[44]. Має площу 10 км² та поділ на три зони:Порт-Вель[en] (старий порт), торговий порт та логістичний порт (Барселонський вільний порт[en]). На кінець 2010-х порт розширюють, що вдвічі збільшить його розмір через відвід гирла річкиЛьобрегат на 2 км на південь[45].

    TheПорт-Вель взимку

    У 2013 році 3,6 млн круїзних пасажирів скористалися послугами порту Барселони[44].

    У районі Порт-Вель розташовані такожMaremagnum (комерційний центр), мультиплексний кінотеатр, IMAX Port Vell і один із найбільших у Європі акваріумів —Акваріум Барселони, який містить 8000 риб і 11 акул, що містяться в 35 акваріумах, заповнених 4 мільйонами літрів морської води.Maremagnum, розташований у межах порту, — єдиний комерційний центр у місті, який може бути відкритим у неділю та державні свята.

    Національна та міжнародна залізниця

    [ред. |ред. код]
    Барселона-Сантс

    Барселона є головним вузлом дляRenfe, іспанської державної залізничної мережі. Головна міська станція далекого прямування — залізничний вокзалБарселона-Сантс, у той час як станціяБарселона-Франція виконує функції другорядного обслуговування приміських, регіональних потягів.

    Високошвидкісна залізницяAVE RENFE, розрахована на швидкість 310 км/год, була відкрита від Мадрида до Барселони у 2008 році —Високошвидкісна залізниця Мадрид — Барселона. Спільна швидкісна залізниця RENFE-SNCF, що сполучає Барселону та Францію (Париж,Марсель таТулуза), черезшвидкісну залізничну лінію Перпіньян — Барселона[en], була запущена в 2013 році. Обидві ці лінії обслуговує станція Барселона-Сантс[46][47].

    Метро

    [ред. |ред. код]
    Станція Барселонського метрополітену

    Мережабарселонського метрополітену налічує 11 ліній, позначених своїм номером і кольором кожна. Вісім із них (L1, L2, L3, L4, L5, L9, L10 і L11) є під орудоюTransports Metropolitans de Barcelona[en] (TMB)), а інші 3 лінії (L6, L7 і L8) належать компаніїFerrocarrils de la Generalitat de Catalunya (FGC). Метро сполучає Барселону з деякими передмістями коліями RENFE.

    Лінії метрополітену прокладені як під землею, так і по поверхні. У центрі міста мережа метрополітену сусідить із підземними станціями приміських поїздів національних залізниць RENFE і місцевої FGC.

    Окрім міського метро, через місто прокладено декілька регіональних залізничних ліній, під орудою RENFERodalies de Catalunya[en], забезпечуючи сполучення з навколишніми містами.

    Трамвай

    [ред. |ред. код]
    Барселонський трамвай

    Під орудоюTramMet[en] діє дві сучасні трамвайні мережі —Trambaix іTrambesòs[48]. Лініяісторичного трамваю[en],Tramvia Blau, діє між лінією метро 7 таФунікулером Тібідабо[49].

    Зубчаста залізниця, канатні дороги та фунікулери

    [ред. |ред. код]

    У місті діє зубчаста залізниця: Монтсеррат; три системи фунікулеру:Тібідабо,Вальвідрера таМонтжуїк; дві канатні дороги:Монтжуїк іПорт-Велл.

    Автобус

    [ред. |ред. код]

    У місті діють лінії нічного автобуса «N» (Nitbus). Є спеціальні автобуси: Aerobus до аеропорту, автобуси Port Bus до морського порту і Tibibus до парку атракціонів на горі Тібідабо.

    Північний автовокзал| (кат.Estació del Nord) раніше був залізничним, на початок 2020-х обслуговує міжнародні та міжміські автобуси.[50]

    Автошляхи

    [ред. |ред. код]

    Барселона розміщена на трьох міжнародних маршрутах, включаючиєвропейський маршрут Е15, що прямує узбережжям Середземномор'я,європейський маршрут Е90 доМадрида таЛісабона таєвропейський маршрут Е09 доПарижа. Також від міста прямують регіональні автошляхи: А-2, А-7 / АП-7, С-16, С-17, С-31, С-32, С-33, С-60.

    Місто має три об'їзні дороги,Ронда-де-Дальт (В-20)[en] (уздовж гір), Ронда-дель-Літораль (В-10) (уздовж узбережжя) таРонда-дель-Міг[es]

    Житловий фонд

    [ред. |ред. код]

    У 2001 р. 18,8 % усіх родин (домогосподарств) мали житло площею до 59 м², 51,3 % — від 60 до 89 м², 21,8 % — від 90 до 119 м² і 8,2 % — понад 120 м².

    З усіх будівель у 2001 р. 20,2 % були одноповерховими, 13,5 % — двоповерховими, 7,9 % — триповерховими, 8,4 % — чотириповерховими, 12,9 % — п'ятиповерховими, 12,5 % — шестиповерховими,8,9 % — семиповерховими, 15,6 % — з вісьмома та більше поверхами.

    Автопарк

    [ред. |ред. код]
    Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
    Рік2006 р.2005 р.
    Приватніавтомобілі66,2 %67,6 %
    Мотоцикли19,6 %18,2 %
    Вантажівки12 %12 %
    Трактори0,3 %0,3 %
    Автобуси та ін.1,9 %1,8 %
    Усього автомобілів910 883 шт.919 248 шт.
     

    Вживання каталанської мови

    [ред. |ред. код]

    У 2001 р.каталанську мову у місті розуміли 95,1 % усього населення (у 1996 р. — 96,4 %), вміли говорити нею 74,6 % (у 1996 р. — 77,7 %), вміли читати 75 % (у 1996 р. — 76 %), вміли писати 47,1 % (у 1996 р. — 45,5 %). Не розуміли каталанської мови 4,9 %.

    Політичні уподобання

    [ред. |ред. код]

    У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 693 242 особи (у 2003 р. — 805 904 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Вибори до ПарламентуКаталонії
    Рік2006 р.2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU)30,1 %28,3 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC)24,9 %30,9 %
    Народна партія (PP)13,5 %15,3 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC)12,2 %8,6 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC)12,4 %15,7 %
    Громадянська партія (C's)4,6 %0 %
    Інші2,2 %1,2 %
     

    У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 584 306 осіб (у 2003 р. — 743 888 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

    Муніципальні вибори
    Рік2007 р.2003 р.
    Конвергенція та Єднання (CiU)26,5 %21,8 %
    Соціалістична партія Каталонії (PSC)31,2 %34,2 %
    Народна партія (PP)16,3 %16,4 %
    Ініціатива за зелену Каталонію (IC)9,7 %12,3 %
    Республіканська лівиця Каталонії (ERC)9,2 %13 %
    Громадянська партія (C's)0 %0 %
    Інші7,1 %2,4 %
     

    Адміністративний поділ міста

    [ред. |ред. код]

    Міські райони Барселони

    • Старе місто — Ciutat Vella.
    • Ашямпла (Ешямпле) (Продовження) — Eixample.
    • Санс-Монжуїк — Sants-Montjuïc.
    • Лес Корс (Парламент) — Les Corts.
    • Саррія-Сан Жербазі — Sarrià-Sant Gervasi.
    • Ґрасія — Gràcia.
    • Орта-Ґінардо — Horta-Guinardó.
    • Ноу Барріс (Нові квартали) — Nou Barris.
    • Сант Андреу (Св. Андрія) — Sant Andreu.
    • Сан Марті де Прубенсалс (Св. Мартин Прованський) — Sant Martí de Provençals.

    Релігія

    [ред. |ред. код]

    Культура

    [ред. |ред. код]

    Барселона — один з історичних центрівкаталонської таіспанської культур.

    Університет

    [ред. |ред. код]

    Барселонський університет заснований у 1450 році. Входить до 200 найкращих вищих навчальних закладів світу, знаходиться на 6-й позиції у рейтингу найкращихуніверситетів Іспанії.

    Докладніше:Барселонський університет

    Музеї

    [ред. |ред. код]

    Барселона багата стародавнімимузейними сховищами, сучасними виставковими залами, фондами і тематичними музеями, яких налічується кілька десятків.

    Докладніше:Музеї Барселони

    .

    Музика

    [ред. |ред. код]

    Барселона має багато місць для музики і театру, у тому числі всесвітньо відомийВеликий оперний театр «Лісеу», Національний театр Каталонії (Teatre Nacional de Catalunya), Театр Ліур (Teatre Lliure) і концертний залПалац каталонської музики. Барселона також є домом для найбільшого симфонічного оркестру — Симфонічного оркестру Барселони і Національного оркестру Каталонії (Orquestra Simfònica de Barcelona i Nacional de Catalunya, відомого якОВС). Основна магістральЛа-Рамбла є домом длямімів та вуличних артистів. Щорічно у місті відбуваються два основних музичні поп-фестивалі: фестивальSónar Festival і фестивальPrimavera Sound Festival. Місто також має процвітаючу сцену альтернативної музики з такими групами, якThe Pinker Tones, і які заслуговують на міжнародне визнання.

    Архітектура Барселони

    [ред. |ред. код]

    Старе місто (південна частина) має в основі середньовічне планування з вузькими вулицями. Нове місто (північно-західна частина) розплановано за прямокутною системою. Навколо центральоної частини — робітничі передмістя: Ґрасія, Саррія, Сант-Андреу. Архітектурні пам'ятники: готичний собор (1298—1448), церкваСанта Марія дал Мар (XIV ст.), ренесансний палац (XV-XVI ст.), пам'ятникХристофорові Колумбу.

    Барселона відома архітектурною спадщиноюАнтоніо Гауді та інших архітекторів, що входить доСвітової спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, у місті розташовані:

    НазваПарк ГуельПалац ГуельБудинок МілаБудинок Вісенс
    Код, рік включення320-001, 1984320–002, 1984320–003, 1984320–004, 2005
    Координати41°24′59.6″ пн. ш.2°09′07.9″ сх. д. / 41.416556° пн. ш. 2.152194° сх. д. /41.416556; 2.15219441°22′45″ пн. ш.2°10′28″ сх. д. / 41.379183° пн. ш. 2.174445° сх. д. /41.379183; 2.17444541°23′51.3″ пн. ш.2°09′46.9″ сх. д. / 41.397583° пн. ш. 2.163028° сх. д. /41.397583; 2.163028 (Casa Milà)41°22′50.5″ пн. ш.2°10′30.6″ сх. д. / 41.380694° пн. ш. 2.175167° сх. д. /41.380694; 2.175167
    НазваХрам Святого СімействаБудинок БальоПалац каталонської музикиЛікарня Сант-Пау
    Код, рік включення320-005, 2005320–006, 2005804–001, 1997804–002, 1997
    Координати41°24′19.8″ пн. ш.2°10′30.2″ сх. д. / 41.405500° пн. ш. 2.175056° сх. д. /41.405500; 2.175056 (Temple Expiatori de la Sagrada Familia)41°22′00.3″ пн. ш.2°09′59.0″ сх. д. / 41.366750° пн. ш. 2.166389° сх. д. /41.366750; 2.16638941°23′16″ пн. ш.2°10′30″ сх. д. / 41.38778° пн. ш. 2.17500° сх. д. /41.38778; 2.1750041°24′50″ пн. ш.2°10′30″ сх. д. / 41.41389° пн. ш. 2.17500° сх. д. /41.41389; 2.17500

    Фотогалерея

    [ред. |ред. код]

    Див. також

    [ред. |ред. код]

    Примітки

    [ред. |ред. код]
    1. Архівована копія. Архіворигіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    2. абDeutsche NationalbibliothekRecord #4004503-1 //Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. Енциклопедія Брокгауз
    4. http://www.idescat.cat/pub/?id=aec&n=925&t=2016&lang=en
    5. art.6 //(unspecified title)
    6. абhttp://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    7. абвгDiccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —ISBN 978-84-8168-208-3
    8. абвгдDiccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —ISBN 978-84-8168-208-3
    9. https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
    10. http://www.tirana.gen.al/sister_cities.php
    11. https://tirana.al/uploads/2023/6/20230627125928_marreveshje-shoqata.pdf
    12. http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/2021-08/26/c_655413.htm
    13. http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/sistercities_2.html
    14. http://www.rree.gob.pe/politicaexterior/Documents/Acuerdos%20de%20hermanamiento.pdf
    15. https://oewd.org/san-francisco-sister-cities
    16. https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl46.pdf
    17. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    18. IDESCAT (ред.).Nombre d'habitants de la regió metropolitana(ісп.).
    19. Carta Arqueològica de Barcelona - 302b/1990-91.cartaarqueologica.bcn.cat. Процитовано 5 червня 2023.
    20. Servei d'Arqueologia of Institut de Cultura de Barcelona.Caserna de Sant Pau del Camp.CartaArqueologica (Spanish) . Ajuntament de Barcelona. с. Description and Historical Notes. Архіворигіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
    21. MM Montaña; OV Campos; R Farré (2008).Study of the Neolithic Excavation Site of the Sant Pau del Camp Barracks.Quarhis.II (4): 3. Процитовано 2 травня 2016.[недоступне посилання з 01.09.2018]
    22. Oros. vii. 143; Miñano,Diccion. vol. i. p. 391; Auson.Epist. xxiv. 68, 69,Punica Barcino.
    23. P.F. Collier & Son Corporation (1957).Collier's Encyclopedia. Collier. с. 48.Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
    24. Inscr. ap. Gruter, p. 426, nos. 5, 6.
    25. ii. 6
    26. Avien.Ora Maritima. 520: «Et Barcilonum amoena sedes ditium.»
    27. Paul. Dig. 1. tit. 15, de Cens.
    28. Roman walls, Barcelona. Bluffton.edu. Архіворигіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 травня 2009.
    29. Welcome page in Catalan[Архівовано 15 травня 2019 уWayback Machine.], Cathedral of Barcelona,(кат.). There is an English version of this page and website, as well as a Spanish one, but the wordseu seems to be explained better in the Catalan version… [Retrieved 14-09-2019].
    30. «Seu»[Архівовано 4 листопада 2015 уWayback Machine.], entry in the Diccionari Alcover-Moll,(кат.). [Retrieved 14-09-2019].
    31. The Usatges of Barcelona: The Fundamental Law of Catalonia, ed. Donald J. Kagay, (University of Pennsylvania Press, 1994), 7.
    32. Roger Collins,Caliphs and Kings, 796—1031, (Blackwell Publishing, 2012), 191.
    33. T.N. Bisson (1986). II. The age of the Early Count-Kings (1137–1213) (The Principate of Ramon Berenguer IV 1137–1162). У Clarendon Press – Oxford (ред.).The medieval Crown of Aragon. A short story. с. 31.ISBN 978-0-19-820236-3.
    34. Cateura Benàsser, Pau.Els impostos indirectes en el regne de Mallorca(PDF).ISBN 978-84-96019-28-7. Архіворигіналу(PDF) за 3 жовтня 2008. Процитовано 24 квітня 2008. El Tall dels Temps, 14. (Palma de) Mallorca: El Tall, 1996.
    35. The Bankers magazine, volume 11, page 595, J. Smith Homans Jr., New York 1857.
    36. Chapter 15: A History of Spain and Portugal, Stanley G. Payne[недоступне посилання з 01.08.2016]
    37. Adler, Ken (2002).The Measure of All Things: The Seven-Year Odyssey that Transformed the World. Abacus.ISBN 978-0-349-11507-8.
    38. Boeing, G. (2016).Honolulu Rail Transit: International Lessons in Linking Form, Design, and Transportation.Planext.2: 28—47.Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
    39. Архівована копія. Архіворигіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    40. Архівована копія. Архіворигіналу за 4 травня 2011. Процитовано 1 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    41. Архівована копія. Архіворигіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    42. Overtourism in Barcelona.Responsible Travel.
    43. AENA December 2018 Report(PDF). Aena.es. 14 січня 2019. Архіворигіналу(PDF) за 15 січня 2019. Процитовано 8 жовтня 2015.
    44. абPort of Barcelona traffic statistics 2013[Архівовано 14 червня 2014 уWayback Machine.] — Port de Barcelona, 2014
    45. Port de Barcelona(ісп.). Apb.es. Архіворигіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 26 червня 2010.{{cite web}}:Cite має пустий невідомий параметр:|df= (довідка)[Архівовано 2009-10-05 уWayback Machine.]
    46. Barcelona estrena TGV (catalan) .Avui. 9 лютого 2008. Процитовано 11 липня 2011.
    47. The last High Speed railway stretch between Barcelona and France has finally been unveiled after years of delays. Catalan News Agency. 8 січня 2013. Архіворигіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 27 січня 2014.
    48. News related with the council plans for the tram network union. W3.bcn.es. Архіворигіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 26 червня 2010.{{cite web}}:Cite має пустий невідомий параметр:|df= (довідка)[Архівовано 3 жовтня 2009 уWayback Machine.]
    49. Information of Tramvia Blau. Tmb.net. Архіворигіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 26 червня 2010.[Архівовано 2009-12-24 уWayback Machine.]
    50. Автовокзал Barcelona Nord
    51. Lutz D. Schmadel.Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. —ISBN 3-540-00238-3.

    Література

    [ред. |ред. код]

    Посилання

    [ред. |ред. код]
    Барселона
    у сестринських Вікіпроєктах
    Каталонія в темах
    Історія
    Доісторична епохаДоісторична ІберіяКарфагеняни на Іберійському півостровіЗавоювання Іберійського півострова РимомРимська ІспаніяБарселонське графствоКаталонське князівствоАрагонське королівствоАрагонська КоронаКатолицькі короліСеґадорське повстанняКонституція[ca]Республіка Каталонія (1641)[en]Втрата Північної КаталоніїВійна за іспанську спадщинуДекрети Нуева ПлантаRenaixença[en]Каталонська держава (1873)Республіка Каталонія (1931)[en]Статут автономії (1932)[en]Каталонська держава (1934)[en]Революційна КаталоніяСтатут автономії (1979)[en]Статут автономії (2006)Референдуми щодо незалежності (Референдум у муніципалітеті Ареньш-да-МунРеферендум щодо самовизначенняРеферендум щодо незалежності 2017 р.) •Декларація про незалежністьРеспубліка Каталонія (2017)
    Географія
    Політика
    Економіка
    Символи
    Культура
    зеленим кольором позначено місце проведенняПозачергових Олімпійських ігор;сірим кольором позначені ігри, скасовані черезПершу іДругу світові війни
     
    НазваРегіонНаселенняНазваРегіонНаселення
    Мадрид
    Мадрид
    Барселона
    Барселона
    1МадридМадрид3 165 23511АлікантеВаленсія332 067Валенсія
    Валенсія
    Севілья
    Севілья
    2БарселонаКаталонія1 602 38612КордоваАндалусія328 041
    3ВаленсіяВаленсія786 42413ВальядолідКастилія-Леон306 830
    4СевільяАндалусія696 67614ВігоГалісія294 997
    5СарагосаАрагон666 05815ХіхонАстурія275 735
    6МалагаАндалусія566 91316ОспіталетКаталонія253 518
    7МурсіяМурсія439 71217Ла-КоруньяГалісія244 810
    8ПальмаБалеарські острови399 09318ВіторіяКраїна Басків242 092
    9Лас-ПальмасКанарські острови382 28319ГранадаАндалусія237 540
    10БільбаоКраїна Басків347 57420ЕльчеВаленсія228 647
    Понад 10 000 000
    ТуреччинаСтамбул (14 377 018) ·РосіяМосква (13 097 539)
    П:
    Понад 5 000 000
    Понад 3 000 000
    НімеччинаБерлін (3 520 031) ·ІспаніяМадрид (3 165 541)
    Понад 2 000 000
    УкраїнаКиїв (2 962 180) ·ІталіяРим (2 864 731) ·ФранціяПариж (2 273 305) ·РумуніяБухарест (2 158 758)
    Понад 1 000 000
    БілорусьМінськ (1 982 475) ·ПольщаВаршава (1 860 281) ·АвстріяВідень (1 797 337) ·НімеччинаГамбург (1 787 408) ·УгорщинаБудапешт (1 759 407) ·ІспаніяБарселона (1 608 746) ·НімеччинаМюнхен (1 450 381) ·УкраїнаХарків (1 439 036) ·ІталіяМілан (1 324 110) ·РосіяКазань (1 308 660) ·ЧехіяПрага (1 280 508) ·БолгаріяСофія (1 270 284) ·РосіяНижній Новгород (1 249 861) ·СербіяБелград (1 224 645) ·РосіяСамара (1 173 299) ·РосіяУфа (1 144 809) ·РосіяРостов-на-Дону (1 142 162) ·Велика БританіяБірмінгем (1 124 569) ·РосіяКраснодар (1 099 344) ·НімеччинаКельн (1 060 582) ·РосіяВоронеж (1 057 681) ·РосіяПерм (1 034 002) ·РосіяВолгоград (1 028 036) ·УкраїнаОдеса (1 010 912) ·УкраїнаДніпро (1 004 105)
    Понад 500 000
    ІталіяНеаполь (974 074) ·ШвеціяСтокгольм (935 619) ·УкраїнаДонецьк (927 201) ·РосіяСаратов (901 361) ·ІталіяТурин (890 529) ·ФранціяМарсель (855 393) ·НідерландиАмстердам (834 119) ·ПольщаКраків (800 653) ·ІспаніяВаленсія (790 201) ·Велика БританіяЛідс (781 743) ·УкраїнаЗапоріжжя (745 432) ·НімеччинаФранкфурт-на-Майні (732 688) ·УкраїнаЛьвів (727 968) ·ІспаніяСевілья (690 566) ·ХорватіяЗагреб (686 568) ·РосіяТольятті (684 709) ·ІталіяПалермо (674 435) ·ПольщаВроцлав (672 929) ·ПольщаЛодзь (670 642) ·МолдоваКишинів (664 700) ·ІспаніяСарагоса (661 108) ·ГреціяАфіни (655 780) ·ЛатвіяРига (641 423) ·УкраїнаКривий Ріг (636 294) ·ФінляндіяГельсінкі (635 181) ·НідерландиРоттердам (629 078) ·НімеччинаШтутгарт (623 738) ·РосіяІжевськ (623 472) ·РосіяМахачкала (623 254) ·РосіяУльяновськ (617 352) ·Велика БританіяГлазго (615 070) ·НімеччинаДюссельдорф (612 178) ·ДаніяКопенгаген (602 481) ·НорвегіяОсло (599 230) ·НімеччинаДортмунд (586 181) ·НімеччинаЕссен (582 624) ·ІталіяГенуя (586 655) ·РосіяЯрославль (577 279) ·Велика БританіяШеффілд (575 424) ·ІспаніяМалага (569 009) ·НімеччинаЛейпциг (560 472) ·НімеччинаБремен (557 464) ·ШвеціяГетеборг (556 640) ·ІрландіяДублін (553 165) ·ПортугаліяЛісабон (552 700) ·РосіяНабережні Челни (548 434) ·РосіяСтаврополь (547 443) ·ПольщаПознань (546 859) ·НімеччинаДрезден (543 825) ·РосіяОренбург (543 654) ·Велика БританіяМанчестер (541 263) ·АлбаніяТирана (540 000) ·БілорусьГомель (535 229) ·ЛитваВільнюс (534 453) ·НімеччинаГанновер (532 163) ·РосіяРязань (528 599) ·РосіяБалашиха (520 962) ·НімеччинаНюрнберг (509 975) ·Велика БританіяЕдинбург (507 170) ·ФранціяЛіон (506 615) ·РосіяПенза (501 109)
    Визначні місцяБарселони
    Будівлі
    Тріумфальна арка ·Вежа Балясґуард ·Бібліотека Каталонії ·Ла-Букарія (ринок Св. Йосипа) ·Будинок Амальє ·Будинок Бальо ·Будинок Калбет ·Будинок Фусте ·Будинок Лєо Мурери ·Будинок Міла ·Будинок Лас Пуншас ·Будинок Вісенс ·Замок трьох драконів ·Собор ·Будинок Ардіака ·Дім міста ·Пам'ятник Колумбу ·Королівська верф ·Жінка та птах ·Залізнична станція Франція ·Обсерваторія Фабра ·Форум ·Шпиталь Сан Пау ·Шпиталь Санта Креу ·Готель Арс ·Монастир Жункерас ·Монастир Падралбас ·Співаючі фонтани ·Монтжуїцька фортеця ·Монтжуїцька телевежа ·Олімпійський порт ·Олімпійське кільце ·Палац барона Квадрського ·Палац єпископа ·Палац Гуель ·Палац Жанаралітату Каталонії ·Палац Біррейна ·Великий королівський палац ·Парламент Каталонії ·Павільйон Барселони ·Іспанське містечко ·Храм Спокути Святої Родини ·Зал ста колон ·Базиліка Санта-Марія-дель-Мар ·Вежа Аґбар ·Вежа Кольсерола ·Фабрика Стара пара


    MTR Logo
    Площі та вулиці
    Музеї
    Музей археології Каталонії ·Музей Ґауді ·Центр сучасної культури Барселони ·КосмоКашя ·Фундація Антоні Тапіеса ·Фундація Жуана Міро ·Ботанічний інститут Барселони ·Ботанічний сад ·Музей сучасного мистецтва (Барселона) ·Музей декоративних мистецтв ·Музей Замок Монжуїк та Військовий музей ·Музей воску ·Музей кераміки ·Музей Єгипту ·Музей еротики ·Музей етнології ·Музей Фредеріка Мареса ·Музей ФК «Барселона» ·Музей історії Каталонії ·Музей історії міста Барселони ·Морський музей Барселони ·Музей музики ·Національний музей мистецтва Каталонії ·Музей парфумів ·Музей Пікассо ·Музей текстилю та народного одягу ·Музей шоколаду
    Стадіони
    Сценічне мистецтво
    Парки
    Зоопарки
    Пляжі
    Муніципалітети районуБарсалунес
    Країни
    Каталонські країни та території
    Автономні області Іспанії
    Інші території
    Андорра
    Каталонія
    Балеарські о-ви
    Валенсія


    КаталоніяЦе незавершена стаття проКаталонію.
    Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.
    Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барселона&oldid=47413880
    Категорії:
    Приховані категорії:

    [8]ページ先頭

    ©2009-2026 Movatter.jp