Банк Японії /Японський Банк (яп.日本銀行, にっぽんぎんこう,ніппон ґінко;яп.日銀, にちぎん,нітіґін;англ.Bank of Japan, BOJ) —центральний банкЯпонії. Займається регулюванням фінансової політики країни. Має монопольне право наемісію банкнот національної валюти Японії —Єни, керування діяльністю кредитних установ, виконання ролі фінансового агентаУряду Японії. Заснований1882 року Постановою про заснування Банку Японії. Реорганізований1942 року Законом про Банк Японії. Згідно з новим Законом про Банк Японії від1998 року є авторизованою юридичною особою. ОчолюєтьсяГоловою Банку Японії, якому допомагають 2 віце-голови і члени Комітету Радників Банку Японії. Вони формують Координаційний комітет, який є найвищим органом організації, що відповідає за прийняття рішень. Поточним (з 2013 року) Головою Банку є Харухіко Курода (Haruhiko Kuroda). В 2008–2013 рр цю посаду займавСіракава Масаакі.
Активицентрального банку Японії становлять 716 трильйонівєн, або понад 6,4 трильйонівдоларів за підсумками червня 2021 року. Це понад 130 відсотківВВПЯпонії. Ця цифра набагато вища, чим уФРС іЄЦБ. Що особливо важливо, так це те, щоБанк Японії має зобов’язанняуряду Японії на суму близько 540 трильйонівєн, або близько 4,8 трильйонівдоларів, що становить близько 40 відсотків цього ринку.[1]
Центральномубанку Японії припадає 7 відсотків від загальної вартості акцій, які котуються на першій секціїТокійської фондової біржі на кінець березня 2021 року. Ціавуари складають 51 трильйонаєн, або понад 450 мільярдівдоларів у формі ETF.[1]