Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Ацетилхолін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ацетилхолін
Систематична назва2-(ацетилокси)-N, N,N-триметилетанамін
Ідентифікатори
Номер CAS51-84-3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер EINECS200-128-9 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBankDB03128 Редагувати інформацію у Вікіданих
KEGGC01996 Редагувати інформацію у Вікіданих
НазваMeSHD02.092.211.111 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI15355 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ATCS01EB09 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILESCC(=O)OCC[N+](C)(C)C[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChIInChI=1S/C7H16NO2/c1-7(9)10-6-5-8(2,3)4/h5-6H2,1-4H3/q+1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна1764436 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Ґмеліна326108 Редагувати інформацію у Вікіданих
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин устандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Ацети́лхолі́н, скороченоАХ[2][3] (англ.ACh) — хімічна речовина,естероцтової кислоти тахоліну,нейромедіатор як упериферичній, так і уцентральній нервовій системі багатьох живих організмів, включаючилюдину. Перший відкритий фізіологаминейротрансмітер.

Хімічні властивості

[ред. |ред. код]

Ацетилхолін — цеестероцтової кислоти тахоліну зхімічною формулою CH3COOCH2CH2N+(CH3)3.

За систематикоюIUPAC має назву2-(ацетилокси)-N, N,N-триметилетанамін (лат.2-(acetyloxy)-N,N,N-trimethylethanaminium).

Фізіологічна роль

[ред. |ред. код]

Є нейромедіатором, який передає нервове збудження черезсинаптичну щілину у парасимпатичній нервовій системі.

Зв'язування ацетилхоліну зацетилхоліновим рецептором на волокнахпосмугованих м'язів відкриває канали у мембрані. Йони натрію заходять досаркоплазми волокна, викликаючи появупотенціалу дії і стимулюючи м'язове скорочення. Ацетилхолін є збудливим медіатором у головному мозку. Травнізалози, що отримують імпульси від парасимпатичної частиниавтономної нервової системи стимулюються таким же чином. Разом з тим ацетилхолін є гальмівним медіатором для серця, судин, залоз шкіри.

Біосинтез і деградація

[ред. |ред. код]

Ацетилхолін синтезується в деякихнейронах за допомогоюензимуХолінацетилтрансфераза з молекулхоліну таацетил-КоА, гідролізується ферментом ацетилхолінестеразою. Органічні сполуки ртуті добре зв'язуються зтіоловими групами, що пояснює їх ефект блокування роботи холінацетилтрансферази. Це блокування може привести до ацетилхолінової недостатності та вплинути на роботу м'язів.

Зазвичай ферментацетилхолінестераза перетворює ацетилхолін на неактивні метаболіти холін та оцтову кислоту. Різкий ефект нервових агентів[джерело?] зумовлений блокуванням цього ензиму, призводить до безперервної стимуляції м'язів, залоз та центральної нервової системи.

Деякіінсектициди ефективні завдяки блокуванню цього ферменту в комах. Недостатній синтез ацетилхоліну у мозку спостерігається прихворобі Альцгеймера, тому блокатори ацетилхолінестерази (руйнівника ацетилхоліну) вважаються потенційними лікарськими засобами проти цієї хвороби[джерело?].

Секреторні зони

[ред. |ред. код]

Ацетилхолін виділяється в:

Токсин ботулізму пригнічує виділення ацетилхоліну, а отрута павукачорна вдова (Latrodectus mactans) має зворотний ефект.[джерело?]

Фармакологія

[ред. |ред. код]

Існують два основних класи холінорецепторів (AChR):нікотинові тамускаринові. Вони так названі за токсинами, які є лігандами та активаторами кожного з класів —нікотином (присутній упасльонових рослин) імускарином (токсиноммухомору).

Нікотинові рецептори

[ред. |ред. код]
Докладніше:Нікотиновий ацетилхоліновий рецептор

Нікотинові AChR'и єіонотропними рецепторами, пропускаючиіонинатрію,калію тахлору. Вони стимулюютьсянікотином та блокуються отрутоюкураре. Усі периферичні AChR'и нікотинові, наприклад, ті що у серці чи на нейром'язових з'єднаннях. Вони також знайдені у мозку, але в невеликій кількості.[джерело?]

Мускаринові рецептори

[ред. |ред. код]
Докладніше:Мускариновий ацетилхоліновий рецептор

Мускаринові рецептори метаботропні, належать до класурецепторів, спряжених із G-білками та діють довше, активуютьсямускарином та блокуютьсяатропіном. Екстракти цієї рослини містять цю речовину, та її дія на мускаринові AChR'и що викликають розширення зіниці раніше застосувалися у багатьох європейських країнах. Тепер ACh інколи використовується при хірургіїкатаракти щоб викликати швидке розширення зіниці. Він повинен бути доставлений інтраокулярно, тому щохолінестеразарогової оболонки метаболізує ацетилхолін з поверхні до того, як він може дифундувати в око. Препарат продається під торговельною маркою «Міокол-Е» (Miochol-E, CIBA Vision)[джерело?]. Подібні ліки використовуються, щоб викликатимідріаз (розширення зіниці) прикардіопульмонарній реанімації (CPR) та багатьох інших ситуаціях.[джерело?]

Патології і використання у медицині

[ред. |ред. код]

Міастенія, що характеризується слабкістю м'язів та втомою виникає тоді, коли тіло виробляєавтоантитіла проти ацетилхолінових рецепторів, і тому пригнічує відповідну передачу ацетилхолінових сигналів. Ліки ефективні проти цього захворювання — блокатори ацетилхолінестерази (наприклад,неостигмін тапіридостігмін).

Блокування чи стимулювання дії ацетилхоліну широко використовується в медицині.

Інгібітори ацетилхолінестерази підвищують дію ацетилхоліну, затримуючи його розпад; деякі використовуються як нервові агенти абопестициди. Клінічно застосування щоб звернути діюм'язових релаксантів, щоб лікувати міастенію тахворобу Альцгеймера (рівастигмін, що підвищує холінергічну активність мозку).

Агоністи ACh-рецепторів

[ред. |ред. код]

Антагоністи ACh-рецепторів

[ред. |ред. код]

У рослин

[ред. |ред. код]

Зустрічається у жалючому соку листякропиви жалкої (Urtica urens L.). Разом згістаміном, потрапляючи до ранки на шкірі, діють на нервові закінчення, викликаючи печію та свербіж.[4]

Історія відкриття

[ред. |ред. код]

Ацетилхолін (ACh) був уперше виділений у1914Генрі Галлетом Дейлом по його дії на серцеву тканину. Підтверджений як нейротрансмітерОтто Леві, який спершу дав йому ім'я «ваґусштоф» (vagusstoff) за латинською назвоюблукаючого нерва, звідки його було виділено.

Обидва вчені отрималиНобелівську премію змедицини (1936).

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. acetylcholine
  2. Н. О. Сибірна, Г. Я. Гачкова, І. В. Бродяк та ін. (2018).Функціональна біохімія. Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка. с. 9.ISBN 978-617-10-0351-4.{{cite book}}:Явне використання «та ін.» у:|last= (довідка)
  3. Шевчук В. Г. та ін.Фізіологія. 2-ге видання: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Нова Книга. с. 12.ISBN 9789663825328. Архіворигіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.{{cite book}}:Явне використання «та ін.» у:|last= (довідка)
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 23

Література

[ред. |ред. код]
  • Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.) / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al. — Academic Press, 2012.ISBN 978-0-12-374947-5
  • Molecular biology of the cell (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015.
  • From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience. / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014.ISBN 978-0-12-397179-1
  • Principles of neural science (6th ed.) /Kandel, E. R., Schwartz, J. H., & Jessell, T. M. McGraw-Hill, Health Professions Division, 2019.
  • Brenner, G. M. (2000).Pharmacology. Philadelphia, PA: W.B. Saunders Company.ISBN 0-7216-7757-6
  • Canadian Pharmacists Association (2000). Compendium of Pharmaceuticals and Specialties (25th ed.). Toronto, ON: Webcom.ISBN 0-919115-76-4
  • Carlson, NR (2001). Physiology of Behavior-7th ed. Needham Heights, MA: Allyn and Bacon.ISBN 0-205-30840-6

Посилання

[ред. |ред. код]
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ацетилхолін&oldid=40503614
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp