Анрі Ланґлуа
Henri Langlois
Дата народження	13 листопада1914(1914-11-13)
Місце народження	Ізмір,Османська імперія
Дата смерті	13 січня1977(1977-01-13)(62 роки)
Місце смерті	Париж,Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Національність	француз
Громадянство	Франція
Професія	історик кіно,архівіст
Alma mater	Кондорсе
IMDb	ID 0486581
Нагороди та премії
премія «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі (2 квітня1974)
Почесний Оскар (1974)
Анрі Ланглуа у Вікісховищі

Анрі́ Ланґлуа́ (фр.Henri Langlois;13 листопада1914(19141113),Ізмір,Османська імперія —13 січня1977,Париж) —французький істориккіно, архівіст, один із засновниківФранцузької сінематеки та її директор протягом багатьох років.

Анрі Ланґлуа народився в Ізмірі (Оманська імперія, заразТуреччина). Його батько був журналістом, мати, що мала американські корені, належала до сім'їбостонських художників^[1]. Навчався вЛіцеї Кондорсе в Парижі, та, отримавши дипломбакалавра, працював журналістом.

У грудні1935 році разом зЖоржем Франжю створив кіноклубКіногурток для перегляду й обговорення класичних творів німого кіно. ЗавдякиКіногуртку, Ланґлуа познайомився зЖоржем Мельєсом, який згодом став першим хранителемФранцузької сінематеки^[1].

ОфіційноСінематека була заснована у 1936 році зусиллями Ланґлуа,Жоржа Франжю таЖана Мітрі́ як некомерційна організація, метою якої було збереження, реставрація і демонстрація фільмів.^[2] З часу створенняСінематеки Ланґлуа був її незмінним директором. У1938 році він взяв участь у заснуванніМіжнародної федерації кіноархівів, а з 1939 року, після конгресу ФІАФ уНью-Йорку, врахувавши заслуги Анрі Лаглуа у строенніФранцузької сінематеки, яка стала на той час найбільшим кіносховищем у Європі, його було обрано главою ФІАФ.

У післявоєнний час Анрі Ланґлуа став впливовою фігурою в колі молодих критиків і кінематографістів, що часто відвідувалиСінематеку і які згодом сталі відомими, як«Нова хвиля» (фр.Nouvelle vague). Наголошуючи на впливі Ланґлуа, їх іноді називають «Дітьми Сінематеки» (фр.Les enfants de la cinémathèque).

У1968-му напередодністудентських заворушень у Парижі французький міністр культуриАндре Мальро спробував змістити Ланґлуа з поста директораСінематеки. Дії Мальро викликали протест французьких і зарубіжних кінематографістів, включаючи діячів «Нової хвилі». Під тиском громадськості Мальро скасував своє рішення, і Ланґлуа залишився на посаді.

Ланґлуа як піонера архівної справи в кіно визнано одним з найвидатніших діячів в історії кінематографу.^[3] У1974 році він удостоєнийпочесного«Оскара» за свою діяльність. Ім'я Ланґлуа носить площа вXIII окрузі Парижа.

З2006 року на Міжнародному кінофестивалі кінематографічної спадщини уВенсенні вручаєтьсяприз імені Анрі Ланґлуа^[fr].

У1970 році було створено англомовнийдокументальний фільмHenri Langlois. У2005-му режисерЖак Рішар зняв ще один фільм про діяльність Ланґлуа —The Phantom of the Cinémathèque, що включає інтерв'ю з його друзями і колегами. З ігрових фільмів з ім'ям директораСінематеки пов'язані«Вкрадені поцілунки» (1968), які режисерФрансуа Трюффо присвятив Ланґлуа, а також«Мрійники» (2003)Бернардо Бертолуччі, де використана кінохроніка травневих подій 1968 року.

• Roud, Richard (1983)A Passion for Films: Henri Langlois and the Cinematheque Francaise. London: Secker and Warburg; New York: Viking Press

• Ланґлуа Анри // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. —М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)

• Анрі Ланглуа на сайтіIMDb(англ.)
• Анрі Ланглуа на сайтіFind a Grave(англ.)
• Біографія Анрі Лаґлуа[Архівовано 2 квітня 2015 уWayback Machine.](англ.)

• Народились 13 листопада
• Народились 1914
• Уродженці Ізміра
• Померли 13 січня
• Померли 1977
• Поховані на цвинтарі Монпарнас
• Випускники ліцею Кондорсе
• Кавалери ордена Почесного легіону
• Лауреати почесної премії «Оскар»
• Лауреати премії «Почесний Сезар»
• Французькі кінознавці
• Померли в Парижі

• Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine
• Персоналії за алфавітом