Анна Бронте була молодшою дочкою бідного священикаірландського походженняПатріка Бронте та його дружини Марії Бренвелл. Мати померла, коли їй не виповнилося і двох років. Більшу частину свого життя Анна провела в селі Хоерт (Вест-Йоркшир). Провчившись два роки в школі Роу Хед, вона почала працюватигувернанткою і стала єдиною із сестер Бронте, що досягла успіху в цій справі: незважаючи на невдачу при першому працевлаштуванні в сім'ї Інгем, надалі дівчина протягом п'яти років навчала та виховувала дітей сімейства Робінсон. Згодом молодша Бронте, як і її сестри, розпочала літературну кар'єру. У 1846 році вийшла спільна збірка віршівШарлотти,Емілі та Анни, а наступного року — її особистийроман «Аґнес Ґрей», заснований на її досвіді роботи гувернанткою. Проте успіх прийшов до письменниці з другим твором — романом «Незнайомка з Вілдфел-Холу», що був опублікований 1848 року. У книзі Анна критикувала становище жінки у суспільстві: твір вважається одним з першихфеміністських романів. Менш як за рік після видання книги двадцятидев'ятирічна Анна Бронте померла відтуберкульозу[7].
У порівнянні з популярністю старших сестер — Шарлотти, автора чотирьох романів (включаючи «Джейн Ейр»), та Емілі, яка написала «Буремний перевал», — літературна слава Анни невелика. Основною причиною цього вважають те, що після смерті молодшої сестри Шарлотта заборонила до подальшої публікації «Незнайомку з Вілдфел-Холу» — твір, що викликав широкий резонанс. Обидві книги письменниці, яким притаманніреалізм таіронія, докорінно відрізняються від романтичних творів її сестер, але так само, як романи Шарлотти та Емілі, стали класикоюанглійської літератури.
Батько Анни, Патрік Бронте (1777—1861), народився в котеджі з двох кімнат в Емдейлі, неподалік села Лохбрікленд у графствіДаун (Ірландія)[8][9]. Він був старшим із десяти дітей бідних ірландських фермерів Г'ю Бранті та Елеонор Мак-Клорі. Їх ірландське прізвище Мак-Ей О'Пренті (ірл.Mac Aedh Ó Proinntigh) було англіфіковане як Пранті (англ.Prunty) або Бранті (англ.Brunty)[10]. Не бажаючи миритися з бідністю, Патрік навчився читати і писати, а з 1798 почав навчати цьому інших. У 1802 році, у віці 26 років, він отримав місце на кафедрітеологіїкембриджськогоколеджу Святого Іоанна і змінив написання свого прізвища на Бронте (англ.Brontë). В 1807 році Патрік Бронте був висвячений на священикаангліканської церкви[11]. Через кілька років він опублікував свої перші вірші, у тому числі «Роздуми зимовим вечором» (англ.Winter Evening Thoughts, 1810, у місцевій газеті)[12], а також збірку «Сільські вірші» (англ.Cottage Poems, 1811)[13]. У тому ж 1811 році Бронте став парафіяльним священиком церкви Святого Петра в Гартсхеді (Вест-Йоркшир)[14], а наступного року був призначений екзаменатором знаньБіблії в школі «Вудхаус Грув» методистської академії. Тут, у віці 35 років, він зустрів свою майбутню дружину — племінницю директора школи Марію Бренвелл.
Дитинство Енн та її сестер описане у книзі для дітей «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Маґеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте» /В. Лис — Київ :Грані-Т, 2008. — 136 сторінок — Серія«Життя видатних дітей». —ISBN 978-966-465-159-9.
Бронте Шарлотга, Емілі, Енн // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 188. —ISBN 966-692-578-8.
.svg)
