Вузол залізничних і автомобільних шляхів (залізниці й автошляхи наТашкент,Наманган,Ош,Джалал-Абад і Коканкишлак). У місті діють залізничні станції Андижан-1 (регулярні рейси до Ташкенту, Бухари, Ургенча та Москви) а також залізнична станція Андижан-2. Також у місті є аеропорт (регулярні рейси до Ташкенту, Санкт-Петербургу та Москви).
Точної інформації про заснування міста нема, однак він вважається одним з найдревніших у Ферганській долині. Поселення на місці Андижану існували вже вVI—IV столітті до н. е., через ці місця проходив легендарний«Шовковий шлях».
Власне Андижан заснований уIX столітті під назвоюАндукан, у 15 столітті назва трансформувалась в Андуган, який вже тоді був центром ханства. На той час він пережив монголо-татарське нашестя, деякі дослідники вважають, що Андижан заснували у 13 столітті монгольські хани, місто було багатонаціональним.
У IX—X ст. Андижан входив до складу державиСаманідів. У XIV ст., у період правлінняТимура відбувся бурхливий розвиток економіки, науки та культури у місті.
Із1876 року у складіРосійської імперії. Андижан та околиці у1898 році охопилонаціональне повстання. Цього ж року, після падіння Кокандського ханства Андижан став повітовим містом Російської імперії.
Головний архітектурний об'єкт — комплекс Джамі, що включає мечеть, медресе, будинок-музей Бабура, пам'ятник «Ахмадбекхлджі». Єдиний архітектурний об'єкт, який вцілів після землетрусу 1902 р., площа 1,5 га
Андижанський краєзнавчий музей, колекція нараховує 66 тисяч експонатів
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)