| Аменхотеп II | |
|---|---|
 Голова молодого Аменхотепа ІІ влуврському музеї | |
Давньоєгипетський фараон | |
| Правління | 1426–1401 до н. е. |
| Попередник | Тутмос ІІІ |
| Наступник | Тутмос IV |
| У шлюбі | Тіаа |
| Діти | 10 синів та 1 донька |
| Батько | Тутмос III |
| Мати | Мерітра-Хатшепсут |
| Народження | 1444 до н. е. |
| Смерть | 1401 до н. е. або 1397 до н. е. |
| Місце поховання | Долина царів |
| Династія | XVIII династія |
Аменхотеп II (буквальне значення імені — «бог Амон задоволений») — сьомийфараонXVIII династії єгипетських фараонів (1426 до н. е. до 1401 до н. е., за іншими відомостями — до 1397 до н. е.).
Був сином фараона Тутмоса III та Мерітри-Хатшепсут, на якій його батька одружився після смерті старшої дружини та сина. Аменхотеп народився й деякий час мешкав у Мемфісі. Роком народження є 1444 або 1445 рік до н. е., в залежності від року сходження на трон (він його обійняв у 18 років).
Отримав звичайну освіту для єгипетського аристократа: добре стріляв з лука, бігав, вправно справлявся із списом та мечем. Водночас отримав знання з управління, займаючись поставками зерна уНижньому Єгипті.
Приблизно у 1430 році було проведено обряд седет, й Аменхотеп став співправителем батька. Ймовірно це сталося, щоб закріпити волю Тутмоса III щодо успадкування влади Аменхотепа, а також долучити останнього до державних справ. Іншою причиною була хвороба фараон, через яку той не міг вже повноцінно виконувати свої обов'язки.
Після смерті у 1426 році до н. е. батька Аменхотеп став новим фараоном XVIII династії. Із самого початку йому довелося захищати завоювання свого батька від мітанні та придушувати повстання у Палестині та Сирії. Перший похід фараон здійснив приблизно у 1423 році до н. е. проти Мітанні, військо якої розбив на річціОронт. Згодом переміг коаліцію сирійських володарів, захопив важливе місто Кадеш, де стратив 7 бунтівних царів. Після повернення з сирійського походу Аменхотеп II придушив заворушення вНубії.
Приблизно у 1419 році фараон стикнувся з новим повстанням у Сирії на чолі з державою Нахаріна (Мітанні). Під час карального походу Аменхотеп II розбив бунтівних володарів, дійшовши до Галлійського моря, захопив м. Шамші-Адуму, потім м. Нію. Протягом року фараон придушував повстання у Фінікії та північній Сирії, змусивши Мітанні підписати вигідний мир. З цього моменту остання не чинила колотнечу у Сирії, зберігаючи дружні стосунки з Єгиптом.
Приблизно у 1417 році здійснив ще один великий похід доПалестини, де підкорив бунтівні міста Іпек, Іхем, Ітурін, Мігдол, Анахарат. Після цього рушив на північ. Однак державиМесопотамії не наважилися виступити проти Аменхотепа II — царства Мітанні, Хеттське, сінеара спрямували йому данину.
У 1416 році фараон здійснив великий похід до Нубії, де змусив підкоритися собі усіх ворохобників, отримавши значну данину.
В останні роки життя розбудовував міста, особливу увагу фараон приділяв невеличким храмам у гирлі Ніла, а також в Нубії.
Вже за цього фараон починаються конфлікти із жерцями Амона, які претендували на незалежність від царської влади.
Помер фараон Аменхотеп II приблизно у 1401 або 1397 році до н. е. Його наступником став старший син Тутмос IV.
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
