Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Аменемхет I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменемАменемхет.
Аменемхет I
Аменемхет I на рельєфі з його гробниці в районі Лішта
Аменемхет I на рельєфі з його гробниці в районі Лішта
Давньоєгипетський фараон
Правліннябл. 1976-1947 до н. е.
ПопередникМентухотеп IV
НаступникСенусерт I
Тронне ім'я (преномен)sḥtp-jb-Rˁ — сехотеп-іб-Ра —
«Той, хто умиротворює серце Ра»
M23L2
N5S29R4
tp
F34
Власне ім'я (номен)Jmn-m-ḥȝt — Аменемхет—
«Амон попереду»
G39N5
 
M17Y5
N35
G17F4
X1
Ім'я Гораwḥm-mswt — ухем-месут —
«Той, хто повторюється народженнями»
G5
F25F31X1G43
Ім'я небтіwḥm-mswt — ухем-месут —
«Той, хто повторюється народженнями»
G16
F25F31X1G43
Золоте ім'я Гораbjk-nbw msj — бік-небу месі
G8
F31
G8
У шлюбіНефертітатджененd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиСенурсет і Неферу ІІІ Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСесостріс[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиНофретd Редагувати інформацію у Вікіданих
Народженняне пізніше 1991 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Смертьнеправильна дата (досяжна точність) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце похованняPyramid of Amenemhet Id Редагувати інформацію у Вікіданих
Династія
XII династія

Аменемхет I —давньоєгипетськийфараон, засновникXII династії.

Життєпис

[ред. |ред. код]

Прихід Аменемхета до влади було передбачено у так званому «Пророцтві Неферті». У тому тексті, що ніби належить до добиСтародавнього царства, жрець Неферті, мудрець родом зГеліополя, служитель богиніБаст радив фараонуСнофру покласти край засиллю іноземців у Єгипті, що допоможе попередити заколот, який, утім, буде придушений завдяки царю-відновнику Амені (скорочене ім'я засновника XII династії Аменемхета I), який мав прийти з півдня.

Єгиптологи вважають, що Аменемхет I походив зі звичайної родини. Написи зКарнака повідомляють про «батька бога» Сенусерта («богом» називали чинного фараона), як про батька Аменемхета I; однак нічого не повідомляють ані про його походження, ані про його майновий стан. У «Пророцтві Неферті» мати Аменемхета Нофрет названа «жінкою зТа-сеті» (IномВерхнього Єгипту), можливо, вона була навітьнубійкою, бо у пророцтві вона названа тією, яка прийшла з півдня.

Ім'я Аменемхета («Амон попереду» або«Амон на чолі») каже про відданість богуАмону, до того часу незначному богу невідомого походження, який, імовірно, затвердився в областіФів приблизно за часів XI династії, й до моменту приходу до влади Аменемхета витіснивМонту, верховного бога Фів. Таким чином можна дійти висновку, що Аменемхет походив зВерхнього Єгипту. Аменемхет прийняв додатковий титул «Уехем-месует» («Той, хто повторюється народженнями» або«Той, хто повторюється у нащадках»), передбачаючи, що він був родоначальником нової династії. Але в той же час Аменемхет I, імовірно, мав родинні зв'язки з XI династією. Принаймні, члени XII династії вважалиАнтефа II Великого за свого пращура.

Серед істориків немає єдиної думки щодо приходу Аменемхета до влади. Можливо, візирМентухотепа IV, останнього царяXI династії, який мав ім'я Аменемхет, і фараон Аменемхет I були однією й тією ж особою. Кам'яна плита, знайдена поблизу зКаїром (у Лішті), містить імена як Ментухотепа IV так і Аменемхета I, з чого випливає, що Аменемхет міг бути співправителем в останні роки правління Ментухотепа IV.

Внутрішня політика

[ред. |ред. код]

З іншого боку, існують дані про те, що Аменемхет I зайняв престол не без боротьби; принаймні було подолано двох претендентів. З напису його сподвижникаХнумхотепа, який надалі ставномархомXVI ному Верхнього Єгипту, відомо, що йому довелось когось«вигнати з Єгипту» й мати справу з неграми та азіатами. Один з претендентів на престол, Сегерсенті, походив з Нубії. Він мав підтримку південних царств, переховувався в Нубії, тому Аменемхет був змушений відрядити Хнумхотепа з його флотом вверхНілом доЕлефантини, намагаючись виявити заколотників. Не виключено, що Сегерсенті був родичем Аменемхета чи виховувався разом із ним. Свого сподвижника Хнумхотепа I Аменемхет зробив номархом у відокремленому з цією метою номіМахедж.

Аменемхет, з одного боку, спирався на знать, а з іншого — успішно боровся зсепаратизмомномархів, явно замінював правителів на місцях: в Елефантині, Ассіуті, Кусаї тощо.

Внутрішня політика Аменемхета була спрямована на послаблення влади місцевих правителів, які за часівПершого перехідного періоду керували своїми територіями, ймовірно, з необмеженими повноваженнями. Й лише тих вельмож, які присягнули на вірність засновнику нової династії, він усіляко возвеличував.

Заснування нової столиці

[ред. |ред. код]

Бажаючи позбавитись впливу фіванських жерців, які підтримали нового фараона у його боротьбі за трон, а також для того, щоб перебувати поближче до азійських кордонів, Аменемхет I переніс столицю зФів до нового міста, яке було засновано на південь від старої столиці,Мемфіса, десь поряд ізФаюмською оазою. Фараон обрав таке місце, де він легко міг контролювати якВерхній, так іНижній Єгипет. Назвав він своє місто — Іті-тауї («Той, що захопив обидві землі»). Факт, що він не повернувся просто до Мемфіса, а навмисне обрав нову ділянку для своєї столиці, вказує на те, що він бажав дистанціюватись від раніше встановлених центрів влади, не бажаючи возвеличити жодного з них.

Місцезнаходження того міста нині не встановлено, але воно, безумовно, розташовувалось десь поряд зпірамідою Аменемхета в Лішті. Судячи з ієрогліфа квадратної фортеці із зубчастими стінами, що завжди супроводжує ієрогліфічне написання назви нової столиці, вона була сильною фортецею, свого роду військовим центром країни. Аменемхет щедро прикрасив місто та збудував там палац.

Запровадження практики співправителів

[ред. |ред. код]

Найважливішим діянням Аменемхета було запровадження практики співправителів. Оскільки серед наближених до нього посадових осіб виникла змова, яка зайшла настільки далеко, що на особу царя було скоєно збройний напад вночі у його спальні, тож фараон був змушений витримати сутичку з нападниками.

Невдовзі після того випадку Аменемхет призначив свого синаСенусерта I співправителем (20-й рік правління Аменемхета). Вони поділяли трон упродовж 10 років, до самої смерті Аменемхета.

Такий звичай продовжували зберігати упродовж всього правління XII династії. Аменемхет спробував передати сину навички мистецтва бути царем у так званому «Повчанні Аменемхета», в чому мав значні успіхи. Сенусерт I став одним з найвеличніших правителів Єгипту.

Військові походи

[ред. |ред. код]
Статуя Аменемхета I

Багато написів та свідчень з папірусів підтверджують той факт, що цар Аменемхет I був войовничим правителем. Значну увагу він приділяв війні з азійськими племенами на північно-східному кордоні Єгипту. Він відтіснивбедуїнів відДельти й посилив там кордон новою фортецею, що отримала назву «Стіни повелителя». Там було розміщено сильний гарнізон, щоб контролювати пересування між Єгиптом таАзією. Точне місцезнаходження та природа тих «Стін» не відомі, але вони згадуються й у «Пророцтві Неферті», і у «Сказанні про Сінухета», показуючи, що більш пізні покоління розглядали їх як одну з найважливіших особливостей правління Аменемхета.

Написи, датовані 24-м роком правління Аменемхета й 4-м роком правління Сенусерта, кажуть, що єгипетський полководець Нессумонту здійснив похід наСинайський півострів проти «жителів пустелі», племен херіуша й ментіу та «винищив їхнє житло». Про те, що фараон Аменемхет I виявляв цікавість до східної пустелі, свідчить стела з його іменем, знайдена на узбережжіЧервоного моря біля Джебель Зейт. Вже у той час там існувало тимчасове поселення єгиптян. Люди, які там проживали, видобували нафту й бітумну масу, залишки якої збереглись дотепер. Єгиптяни використовували ї у суднобудуванні та, можливо, під час здійснення ритуалів.

На 29-му році правління Аменемхета єгипетська армія провела переможний похід доНубії. Виходячи з напису, вирізаного на скелі при вході до ущелини Гіргагу, до якої веде дорога від Короско, єгиптяни розгромили область Вават та взяли там багату здобич і немало полонених. З інших написів відомо, що до країни Вават можна прибути не лише сушею, але й морем.

Наприкінці царювання Аменемхета його син Сенусерт здійснив великий похід доЛівії з метою угону худоби та взяття військовополонених.

Будівництво

[ред. |ред. код]

За часів його правління посилився вплив культу богаАмона. Однак, незважаючи на відданість тому богу, Аменемхет не залишив по собі багато пам'ятників в області Фів. Хоча можливо, якесь святилище Амона у Фивах він і заснував, звідти походить його статуя з рожевого ассуанського граніту. Шануючи Амона, Аменемхет не забував і храмуПта уМемфісі.

Будівельна діяльність Аменемхета засвідчується вКоптосі,Бубастісі йГермонтісі.

Причини смерті Аменемхета I донині не відомі. Літературні пам'ятки вказують на те, що фараон реально остерігався убивства та, зрештою, ймовірно, став жертвою змови. Тим не менше, таку теорію приймають не всі єгиптологи.

Піраміда Аменемхета I

[ред. |ред. код]
Руїни піраміди Аменемхета I
План комплексу піраміди Аменемхета I

Місцем свого поховання цар не обрав жоден з традиційних некрополівСтародавнього царства, а розмістив його у Лішті, на вході доФаюма, неподалік від нової столиці.Піраміда Аменемхета називалась Ка-нофер («Висока й гарна»). Вона мала основу близько 80 × 80 м й сягала у висоту близько 55 м. Нині вона сильно зруйнована та має лише 15 метрів заввишки. Піраміда була складена з невеликих неправильної форми каменів, зміцнених кам'яним каркасом із добре підігнаних блоків. Зсередини піраміда оздоблена вапняковими блоками, більшість з яких було взято з руїн Стародавнього Царства уГізі йАбусірі. Ззовні піраміда була оздоблена білим турським вапняком, який також було взято з більш давніх монументів.

Внутрішній устрій піраміди доволі простий, чим вона дещо відрізняється від стандарту Стародавнього царства. Вхід було розташовано, традиційно, в центрі північної сторони піраміди, на рівні землі. Коридор плавно спускався до вестибюля, розташованого в середині піраміди, нижче за рівень землі. Прохід туди було заблоковано величезними кам'яними блоками, що мали б перешкоджати розграбуванню могили. Від центральної палати вертикальна шахта веде до поховальної камери. Нині вона залита водою, що потрапила туди через якусь тріщину з Нілу.

Від заупокійного храму, розташованого на схід від піраміди на штучно створеній терасі, майже нічого не збереглось. Храм долини розкопано не було, оскільки він розташований нижче за рівень ґрунтових вод.

Комплекс оточували дві стіни: внутрішня — з вапнякових блоків — включала піраміду та заупокійний храм; зовнішню стіну було збудовано з цегли.

Родовід

[ред. |ред. код]
⛭
Аменемхет I — родовід
Сесостріс[d]
Аменемхет I
Нофрет[d]

Література

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Брестед, Д. (1915).Історія Стародавнього Єгипту (Оригінал: англійська. Переведено російською) . с. 175—177.

Джерела

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Аменемхет I
  • Повчання царя Аменемхета[Архівовано 9 березня 2016 уWayback Machine.]
  • Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта
  • Тураев Б. А.: История древнего Востока
  • Эрлихман В. В.: Правители мира
  • Wolfgang Kosack:Berliner Hefte zur ägyptischen Literatur 1 — 12: Teil I. 1 — 6/ Teil II. 7 — 12 (2 Bände). Paralleltexte in Hieroglyphen mit Einführungen und Übersetzung. Heft 9: Die Lehre des Königs Amenemhet I. an seinen Sohn. Verlag Christoph Brunner, Basel 2015.ISBN 978-3-906206-11-0.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Міфічний період
Династія богів
Пта • Ра • Шу • Ґеб • Осіріс • Сет • Гор • Тот • Маат
Додинастичний Єгипет
(до3150 до н. е.)
Ранньодинастичний період
(3150—2686 до н. е.)
Стародавнє царство
(2686–2181 до н. е.)
вважається помилковою або незаконною
1-й перехідний період
(2181–2040 до н. е.)
Середнє царство
(2040–1782 до н. е.)
2-й перехідний період
(1782–1570 до н. е.)
Схотепібра • Угаф • Аменемхет Сенебеф • Сехемра • Аменемхет V • Амені Кемау • Іуфні • Аменемхет VI • Семенхкара • Хорнеджеф-Хоріотеф • Суаджкара • Сенеджемібра • Себекхотеп I • Ренсенеб • Гор • Аменемхет VII • Себекхотеп II • Хенджер • Імірамеша • Ініотеф IV • Сутех IV • Себекхотеп III • Неферхотеп I • Сагатор • Себекхотеп IV • Себекхотеп V • Яїб • Мернофера Аїб • Іні I • Санхенра Суаджту • Неферхотеп II • Гор II • Себекхотеп VII • Дудімос • Іні II
Нове царство
(1570–1070 до н. е.)
3-й перехідний період
(1069–525 до н. е.)
Пізній період
(525–332 до н. е.)
Елліністичний період
(332—30 до н. е.)
вказує на жінок-фараонів; ? — існування фараона під питанням
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аменемхет_I&oldid=45327242
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp