Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Ам'єн

49°54′ пн. ш. 2°18′ сх. д.HGO
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ам'єн
Amiens(фр.)
КраїнаФранція Франція
РегіонО-де-Франс
ДепартаментСомма
ОкругАм'єн
КодINSEE80021
Поштові індекси80000
Координати49°54′ пн. ш. 2°18′ сх. д.HGO
Висота14 - 106 м.н.р.м.
Площа49,46 км²
Населення134 780(2022[1])
Густота2701,7 ос./км²
Розміщення
Ам'єн. Карта розташування: Франція
Ам'єн
Влада
Мер
Мандат
Brigitte Fouré
2020-2026
Офіційна сторінка
Ам'єн наВікісховищі
Мапа

Ам'є́н (фр.Amiens) — місто тамуніципалітет уФранції, адміністративний центр регіонуО-де-Франс та департаментуСомма. Населення — 134 780 осіб (2022)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 120 км на північ відПарижа.

Топоніміка

[ред. |ред. код]
Ам'єнська ратуша XVIII століття.
Будинок судових засідань XIX століття.
Плаща Ґамбета наприкінці XIX століття.
Ам'єнська муніципальна об'їздна у 1912 році.
Мусульманське поховання на військовому цвинтарі в Ам'єні на згадку проTirailleurs sénégalais[en] у Першій світовій війн.
LaMarie sans chemise годинникова вежа

Першою назвою міста була Самаробріва (лат.Samarobriva, що перекладається з галльської як «міст на Соммі»). Пізніше місто дістало назву гальського племеніамбіанів, їхня назва буквально означає «з обох берегів»[3]. Культура палеоліту називаєтьсяАшельською культурою, що була ідентифікована як така на місці Сен-Ашеля поблизу Ам'єна.

Історія

[ред. |ред. код]

Античність

[ред. |ред. код]

Ам'єн, або згідно з римлянами — Сомаробрива (лат.Samarobriva), був основним поселенням амбіан, одним із провідних племен галлів, що карбували монети в першому столітті до нашої ери. Відповідно до традицій, біля воріт Ам'єна, Мартін Турський, у той час ще римський воїн, позичав свою мантію голому жебраку. Заможність міста манила варварів, таких якалани,бургунди чивандали, заохочуючи їх до грабунку. Їм вдалося захопити місто декілька разів.

Середні віки

[ред. |ред. код]

У п'ятому столітті серед франків прийшов до влади Хлодіон, а Меровій був обраний побратимами по зброї в Ам'єні. Святий Гонорат став сьомим єпископом міста в 600 році нашої ери.

Нормани, або пізніше вони ж —вікінги, пограбували місто в 859-му, та вдруге — у 882 роках. Під час повторного набігу був спалений міський собор.

Перша частина десятого століття ознаменувалася об'єднанням Ам'єна, Вексена, Лана та Реймса під проводом герцога Герберта д'Вермандуа. В 1095 році мешканці Ам'єна почали організовуватися у своєрідні муніципальні групи, і вже в 1113 році місто було визнане французьким королем. А, в 1185 році було приєднано до королівства[4].

На 1264 рік місто вибрали, як вотчина судочинства французького короля Людовика ІХ, що відвернув конфлікт між англійським сувереном Генріхом ІІІ та його бунтівними баронами під проводом Симона д'Монфор. Це примирення призвело до ам'єнського указу, в якому Людовик наважився винести односторонній вирок на користь Генрі. Таке арбітражне рішення майже відразу підбурило до Війни баронів[5].

У 1435 році згідно із Зібранням Арасу, місто подарувалибургундському Філіппу III Доброму. Пізніше, після смерті Карла Сміливого, король Людовик ХІ в 1447 р. повернув його назад[4].

Ренесанс та індустріалізація

[ред. |ред. код]

У 1557 році іспанські солдати замаскувавшись як селяни, увійшли в місто та організували несподіваний напад. Після шести місяців осади, сили Генріха IV відновили контроль міста, та положили кінець його автономному бродінню.

Протягом XVIII та XIX століть, текстильні традиції Ам'єну стали широковідомими завдяки виробництву велюру. Сім'я Корсератів піднімається до рівня найбільших та найзаможніших виробників тканин.

У 1789 році провінції Франції були розформовані, а адміністративний поділ переформатувався у департаменти. БільшістьПікардії стає частиною тільки-що утвореної Сомма, де столицею виступив Ам'єн.

У листопаді 1801 року британські та французькі делегати почали обговорювати терміни мирової в Ам'єнському конгресі. На 25 березня 1802 року Об'єднане Королівство Великої Британії та Ірландії, а також Перша французька республіка підписали універсалАм'єнський мир, відкидаючи Другу коаліцію проти Франції.

Під час XIX століття на Ам'єні почали проявлятися ознаки індустріальної революції. Міська стіна була зруйнована, відкриваючи простір для просторих алей навколо центральної площі.Анривіль по сусідству в південній частині був відбудований десь в цей самий час.

Перша залізниця в Ам'єні стала реальністю, зв'язуючи місто ізБулонь-сюр-Мер. Після того місто перейшло межу річки.

Протягом 1870 року під час франко-прусської війни, у Сомму вторглися прусські сили, і Ам'єн був окупований. Зустрівши свою дружину на весіллі у 1856 року, письменник-фантаст Жуль Верн незабаром оселився в Ам'єні в 1871 році. Пізніше, в 1888 році він став міським радником[6].

У 1889 році Жуль Верн офіційно відкрив Ам'єнську об'їзну, на якій був представлений суд, міліцейське відділення та музей, що відображав історію Пікардії[4].

Двадцяте століття

[ред. |ред. код]

На початку 1905 року Віктор Комон, якого називали зодчим Доісторичної науки[7], виконав дещо важливу археологічну роботу в районі Пікардії[4].

Перша світова війна

[ред. |ред. код]

Після перших бомбардувань міста, Ам'єнська операція стала початковою фазою у Стоденному наступі. Цей наступ призвів до перемир'я, що у кінцевому висновку завершив війну. Ам'єн є містом, в якому триває більшість сюжету роману «Співи птахів», написаного Себастьяном Фоксом.

Друга світова війна

[ред. |ред. код]

Регіон Пікардії був окупований нацистами, і декілька міст включаючи Ам'єн, були частково зруйновані через бомбардування перед тим, як бути звільненими.

На 18 лютого 1944 року британські літаки скинули бомби на ам'єнську в'язницю, як частина операції «Джеріко». Напад був організований із метою допомоги втечі членів французького опору та політичних в'язнів, що там утримувалися[8].

Повоєнні часи та французька культурна революція

[ред. |ред. код]

Місто відбудовувалося на основі плану П'єра Дафо, що зосередив зусилля розширюючи вулиці та полегшуючи потік транспорту. Усі нові будови звели використовуючи в основному цеглу, цемент, білий камінь та сланцеву черепицю. АрхітекторОгюст Перре спроєктував Ґаре д'Ам'єн, залізничну станцію та сусідню вежу для помешкань Перре.

На 2 червня 1960 року новий муніципалітет Пікардії був створений за рахунок департменту Ена, Уаза та Сомма[4].

У травні 1968 року студенти Ам'єна приєдналися до масштабного страйку, що розпочався у Парижі. Робітники заводів та залізничники у місті долучилися до них через кілька днів пізніше. Ам'єн був паралізований через боротьбу між прибічниками консервативних та лівих сил. Після радіозвернення Шарля д'Ґолля 31 травня, його однодумці вийшли на вуличну демонстрацію.

Наступного жовтня в університеті Ам'єна заснували факультет Південно-Західного передмістя. Місто було вражене втратою значної кількості робочих місць, оскільки виробничі майданчики в регіоні закривалися впродовж 1970-х та 1980-х років. Незважаючи на негаразди, у той час вдалася спроба поновити район Санта-Лу.

Кінець двадцятого століття та сьогодення

[ред. |ред. код]

В 1990 роках значне відродження міста було очевидним. Поновлення Санта-Лу завершилося, і частини університету перевели у центральні квартали міста. ОколиціВелі-де-Вінь відтворили у Південь міста, а також значні території конвертували під пішохідні зони. Північний вокзал пербудувався із спірним застосуванням скляного даху. Вежа Перет також була поновлена, так сам як і комплекс кінотеатру. Почали переорганізовувати ділянку навколо вокзалу.

Демографія

[ред. |ред. код]

Динаміка населення(Cassini[9] іINSEE[10] · [11] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[12]:

СтатьВсьогоДо 15 років15-2425-4445-6465-85Понад 85
Чоловіки63 69012 27613 46318 77312 8385702638
Жінки72 38411 66314 78419 32615 39594381778
Статево-вікова піраміда
ЧоловікиВікЖінки
638 
85 +
1778 
975 
80-84
2267 
1318 
75-79
2345 
1569 
70-74
2438 
1840 
65-69
2388 
2215 
60-64
2672 
3384 
55-59
3907 
3676 
50-54
4227 
3563 
45-49
4589 
3990 
40-44
4443 
4175 
35-39
4089 
4825 
30-34
4879 
5783 
25-29
5915 
7656 
20-24
8638 
5807 
15-20
6146 
3985 
10-14
3700 
3928 
5-9
3765 
4363 
0-4
4198 


Економіка

[ред. |ред. код]

2010 року серед 92 672 осіб працездатного віку (15—64 років) 61 939 були активними, 30 733 — неактивними (показник активності 66,8%, у 1999 році було 63,6%). З 61 939 активних мешканців працювали 50 553 особи (25 581 чоловік та 24 972 жінки), безробітними було 11 386 (5781 чоловік та 5605 жінок). Серед 30 733 неактивних 16 111 осіб було учнями чи студентами, 5840 — пенсіонерами, 8782 були неактивними з інших причин[13].У 2010 році в муніципалітеті числилось 55 031 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 120 501 особа, медіана доходів виносила 15 892 євро на одного особоспоживача[14].

Транспортна мережа

[ред. |ред. код]

Автомагістралі

[ред. |ред. код]

Ам'єн обслуговується декількома автомагістралями:

Залізничне сполучення

[ред. |ред. код]

Ам'єн має дві станції: Ам'єнський вокзал та Вокзал Сен-Рош із сполученням:

Летовища

[ред. |ред. код]

На додаток доГлізі, де злітно-посадкова смуга граничить із східною межею міста, існує ще декілька летовищ:

Заклади освіти

[ред. |ред. код]

Визначні пам'ятки

[ред. |ред. код]
Собор в Ам'єні.

Ам'єнський собор — найвищий із найбільших церков класичного готичного стилю XIII століття і найбільший у Франції такого роду. Після пожежі, що знищила попередній собор, нованава була зведена у 1220—1247 роках. Ам'єнський собор відрізняється цілісністю свого планування, красою поетапного триярусного зводу інтер'єру, що особливо приваблює скульптурами головного фасаду та південного трансепту, лабіринтом та інкрустаціями. Він описаний як «Парфенон готичної архітектури», та згідно з Джоном Раскіним — «Готичний, достойний римських традицій, арабського шарму, такий, що відверто підкоряє, неперевершений та неприступний».

Ще, існують Белфрі, Об'їзна та Вежа Перре.

Ам'єн також відомий садами, що розміщені на невеликих багнистих острівках вздовж річкиСомма, оточених мережою штучних каналів.

Квартали та райони

[ред. |ред. код]

Ам'єн скадається з деякої кількості поселень із певними своєрідними рисами, включаючи Сен-Ле, Сен-Моріс, Анрівиль та Сен-Ашель.

Сен-Ле

[ред. |ред. код]

Сен-Ле є частиною Ам'єна на північ від міської площі. Він має багато давніх дерев'яних та цегляних будинків, а також декілька каналів. Це була бідна частина міста, але після обширних поновлювальних робіт в 1990-х роках стала найпопулярнішою серед туристів і студентів, як привабливий район із значною кількістю кафе, ресторанів та нічних клубів. Місцеві традиції представлені концертним холом і театром ляльок, що виступаютьпікардійською мовою.

Сен-Моріс

[ред. |ред. код]

Місто, розміщене між Мейденлейським цвинтарем та сходомцитаделі — одне із найбільших індустріальних кварталів Ам'єна. Це робочий район, що перебудовується, поновлюється та впорядковується.

Анривіль

[ред. |ред. код]
Докладніше:Анривіль

Анривиль та околиці були побудовані протягом 19-го століття після руйнування міської стіни. Місто протягається на південь від його центру, та має значну кількість нерухомості буржуазії і декілька ратуш, таких як будинок Жюль Верна. Кілька прикладів архітектурних стилів також присутні, як, наприклад, неокласицизм чи трубадури.

Сен-Ашель

[ред. |ред. код]

У цьому місті завдяки археологічним розкопкам відкрили доісторичні приладдя типові для Ашельської культури, що було названо на честь поселення Сент-Ашеля. Слід зауважити, що існує комуна Сент-Ашель, розміщена 37 кілометрів північніше. Окрім цього, квартал Сен-Ашель є також місцем військового кладовища Першої світової війни (1914—1918 рр.). Цей квартал вміщає так-звані «англійські райони», які типово складаються із будинків англійського стилю.

Відомі люди

[ред. |ред. код]
  • Магненцій (303—353) — імператор (узурпатор) Римської імперії з 350 по 353 роки
  • Ансґар (801—865) — архієпископ Гамбурга-Бремена
  • Петро Пустельник (1050—1115) — французький католицький провідник, пустельник, монах. Один із натхненників Першого хрестового походу
  • Фелікс Валуа — святий РКЦ
  • Сімона Ренан (1911—2004) — французька актриса театру, кіно і телебачення
  • Одетта Гелловс (1912—1995) — британська розвідниця французького походження.
  • Емануель Макрон — президент Франції (з 2017)

Міста-побратими

[ред. |ред. код]
МістоКраїнаДата угоди
ДортмундНімеччина Німеччина[15]1960
ГерліцНімеччина Німеччина1971
ДарлінгтонВелика Британія Велика Британія1973
МяньянКНР КНР1997
ТалсаСША США2006
Кривий РігУкраїна Україна2025

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. абЗареєстроване населення 2022(фр.).Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Placenames of the world: origins and ... – Google Books. Books.google.ca. Архіворигіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  4. абвгд[1][недоступне посилання з 01.03.2011]
  5. Maddicott, John (1994).Simon de Montfort. Cambridge: Cambridge University Press. с. 257–8.ISBN 0-521-37493-6.
  6. Translation result for http://www.jules-verne.net/. Babelfish.yahoo.com. Процитовано 14 березня 2011.{{cite web}}:Зовнішнє посилання в|title= (довідка);Недійсний|deadurl=403 (довідка)[недоступне посилання з травня 2019]
  7. Le Tourisme dans la Somme. Uk.somme-tourisme.com. Архіворигіналу за 25 червня 2013. Процитовано 14 березня 2011.[Архівовано 2013-07-03 уWayback Machine.]
  8. [2][недоступне посилання з 01.03.2011]
  9. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  10. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  11. INSEE : Population légale 2006, наведено за французькою вікіпедією
  12. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) .INSEE. Архіворигіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  13. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) .INSEE. Архіворигіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  14. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) .INSEE. Архіворигіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  15. List of Twin Towns in the Ruhr District(PDF). Twins2010.com. 2009. Архіворигіналу(PDF) за 28 листопада 2009. Процитовано 28 жовтня 2009.[Архівовано 2021-02-25 уWayback Machine.]
  16. База даних малих космічних тіл JPL: Ам'єн (англ.) .

Література

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Amiens
Префектури
за номерами
департаментів
Бург-ан-Бресс (Ен) •Лан (Ена) •Мулен (Альє) •Дінь-ле-Бен (Альпи Верхнього Провансу) •Гап (Верхні Альпи) •Ніцца (Приморські Альпи) •Прива (Ардеш) •Шарлевіль-Мезьєр (Арденни) •Фуа (Ар'єж) •Труа (Об) •Каркассонн (Од) •Родез (Аверон) •Марсель (Буш-дю-Рон) •Кан (Кальвадос) •Оріяк (Канталь) •Ангулем (Шаранта) •Ла-Рошель (Приморська Шаранта) •Бурж (Шер) •Тюль (Коррез) •Аяччо (Південна Корсика) •Бастія (Верхня Корсика) •Діжон (Кот-д'Ор) •Сен-Бріє (Кот-д'Армор) •Гере (Крез) •Періге (Дордонь) •Безансон (Ду) •Валанс (Дром) •Евре (Ер) •Шартр (Ер і Луар) •Кемпер (Фіністер) •Нім (Гар) •Тулуза (Верхня Гаронна) •Ош (Жер) •Бордо (Жиронда) •Монпельє (Еро) •Ренн (Іль і Вілен) •Шатору (Ендр) •Тур (Ендр і Луара) •Гренобль (Ізер) •Лонс-ле-Соньє (Жура) •Мон-де-Марсан (Ланди) •Блуа (Луар і Шер) •Сент-Етьєн (Луара) •Ле-Пюї-ан-Веле (Верхня Луара) •Нант (Атлантична Луара) •Орлеан (Луаре) •Каор (Лот) •Ажен (Лот і Гаронна) •Манд (Лозер) •Анже (Мен і Луара) •Сен-Ло (Манш) •Шалон-ан-Шампань (Марна) •Шомон (Верхня Марна) •Лаваль (Маєнн) •Нансі (Мерт і Мозель) •Бар-ле-Дюк (Мез) •Ванн (Морбіан) •Мец (Мозель) •Невер (Ньєвр) •Лілль (Нор) •Бове (Уаза) •Алансон (Орн) •Аррас (Па-де-Кале) •Клермон-Ферран (Пюї-де-Дом) •По (Атлантичні Піренеї) •Тарб (Верхні Піренеї) •Перпіньян (Східні Піренеї) •Страсбург (Нижній Рейн) •Кольмар (Верхній Рейн) •Ліон (Рона) •Везуль (Верхня Сона) •Макон (Сона і Луара) •Ле-Ман (Сарта) •Шамбері (Савоя) •Ансі (Верхня Савоя) •Париж (Париж) •Руан (Приморська Сена) •Мелен (Сена і Марна) •Версаль (Івлін) •Ніор (Де-Севр) •Ам'єн (Сомма) •Альбі (Тарн) •Монтобан (Тарн і Гаронна) •Тулон (Вар) •Авіньйон (Воклюз) •Ла-Рош-сюр-Іон (Вандея) •Пуатьє (В'єнна) •Лімож (Верхня В'єнна) •Епіналь (Вогези) •Осер (Йонна) •Бельфор (Територія Бельфор) •Еврі (Ессонн) •Нантерр (О-де-Сен) •Бобіньї (Сена-Сен-Дені) •Кретей (Валь-де-Марн) •Сержі,Понтуаз (Валь-д'Уаз)
Заморські
департаменти
Муніципалітети департаментуСомма
А - Д
АббевільАбленкур-ПрессуарАвележАвелюїАвен-ШоссуаАвернаАєнкурАжанвіллеАжанвільАї-ле-О-КлошеАї-сюр-НуаАї-сюр-СоммАйАлланкурАлленАлленеАллеріАллівіллеАллонвільАллуа-ле-ПернуаАллюАльберАм-АрденвальАм-МонакюАмАмбревільАмелеАм'єнАнгарАнглебельмеАнденвільАндешіАнже-ан-СантеррАнже-сюр-СоммАнкурАрбоньєрАрвіллеАргевАргельАргульАрдекурт-о-БуаАржикурАркевАрманкурАрпонвільАрреАрріАссвіллеАссенвіллеАтіАттанкурАше-ан-Ам'єнуаАше-ан-ВімеБавленкурБаєльБаєнкурБазантенБайонвіллеБакуель-сюр-СельБалатрБарлеБарліБеалькурБеанБеанкурБевреньБезьєБекіньїБекордель-БекурБелланкурБеллезБеллуа-ан-СантеррБеллуа-Сен-ЛеонарБеллуа-сюр-СоммБержикурБерменійБернБернавільБернатрБерне-ан-ПонтьєБернейБерні-ан-СантеррБертангльБертокур-ле-ДамБертокур-ле-ТеннБертранкурБетанкур-сюр-МерБетанкур-сюр-СоммБеттамбоБеттанкур-Рив'єрБеттанкур-Сент-УанБіаррБіашБіянкурБланжі-су-ПуаБланжі-ТронвільБовБовальБовельБокам-ле-В'єБокам-ле-ЖенБокенБокур-сюр-л'АнкрБокур-сюр-л'АллюБокурт-ан-СантеррБомецБомон-АмельБоннвільБоннеБоскельБофорт-ан-СантеррБошамБраї-КорнеоттБрассіБрашБре-ле-МарейБре-сюр-СоммБревіллеБреїБрейБрельБрикменій-ФлоксікурБріБрокурБрушіБрюкамБрютельБуабергБуамонБувенкур-сюр-БрельБувенкурт-ан-ВермандуаБугенвільБузенкурБукмезонБурдонБурсвільБуссікурБуттанкурБуффлеБушавен-БержанБушонБушуарБуянкур-ан-СеріБуянкур-ла-БатайБювершіБюїньї-л'АббеБюїньї-ле-ГамашБюїньї-Сен-МаклуБюїр-КурсельБюїр-сюр-л'АнкрБюс-ла-МезьєрБюс-лез-АртуаБюссі-ле-ДаурБюссі-ле-ПуаБюссюБюссю-БюссюельБ'янкурВаданкурВалінВарвіллеВареннВарлуа-БайонВарлюсВарніВарсіВекмонВеленнВер-су-КорбіВер-сюр-СельВержіВеркурВермандовіллеВерпійєрВіанкур-л'ЕкіпеВіллер-БокажВіллер-БретоннеВіллер-КампсарВіллер-КарбоннельВіллер-ле-РуаВіллер-о-ЕрабльВіллер-су-АїВіллер-сюр-ОтіВіллер-ТурнельВіллер-ФоконВіль-ле-МарклеВіль-сюр-АнкрВількурВільруаВімВіньякурВірі-о-МонВіроншоВіц-сюр-ОтіВо-ан-Ам'єнуаВо-МаркеннвільВо-сюр-СоммВовіллеВодрикурВошель-ле-ДомарВошель-ле-КенуаВошель-лез-ОтіВреліВрень-ан-ВермандуаВрень-ле-ОрнуаВронВуаєннВуаньярюВуарельВуенкурГамашГапеннГвіанкур-СолькурГвіанкур-сюр-НуаГедекурГербіньїГешарГізанкурГіллокурГільмонГіньємікурГлізіГовільГоранфлоГоржГран-Лав'єГранкурГратібюГраттпаншГребо-МенійГрекурГривенГривіллеГруш-ЛюшуельГрюніГуаянкурДавенескурДамріДанкур-ПопенкурДарніДаурДевізДемюенДернанкурДомар-ан-ПонтьєДомар-сюр-ла-ЛюсДомваДомемонДомінуаДомкерДомлеже-ЛонвіллеДоммартенДомп'єрр-БекенкурДомп'єрр-сюр-ОтіДрей-лез-Ам'янДріянкурДроменійДрюкаДудленвільДуенДуїДулланДюрі
Е — Л
ЕбекурЕдікурЕдовільЕзекурЕзекур-ле-БасЕзекур-ле-ОЕїЕканкурЕкенн-ЕрамекурЕклюзьє-ВоЕкур-КрокуазонЕмберкурЕмрі-АллонЕнанкурЕнваль-БуаронЕннменЕньєвільЕпань-ЕпаньєттЕпеїЕпекамЕпенанкурЕплесьєЕпоменійЕппевільЕрбекурЕрвілліЕренЕриссарЕркурЕрлевільЕрліЕрніЕрондельЕршЕршеЕсбекурЕскамЕскленвіллеЕссертоЕстре-ДеньєкурЕстре-ле-КресіЕстре-МонЕстре-сюр-НуаЕстребефЕталонЕтельфеЕтерпіньїЕтінамЕтрежуЕтрикур-МананкурЖантельЖезенкурЖеншіЖумельІІвраншІвраншеІєрмонІзангремеІзеІньокурІокур-БюссюІонвальІрльІянкур-ле-ГранКавіллонКайо-ан-СантеррКайо-сюр-МерКам-ан-Ам'єнуаКамбронКамонКанКанапльКандаКаннесьєрКантіньїКаншіКаньїКаонКаппіКардоннеттКарнуаКаррепюїКартіньїКаурКашіКеКевовіллеКенуа-ле-МонтанКенуа-сюр-ЕренКеррієКів'єрКірі-ле-СекКлері-СольшуаКлері-сюр-СоммКокерельКоленкамКольєрКомбльКонде-ФоліКонтальмезонКонтвільКонтеКонтіКонтрКонтуарКорбіКоттаншіКрамонКрезКремріКресі-ан-ПонтьєКрессі-ОманкурКруа-МоліньоКруароКруї-Сен-П'єррКуазіКуаньєКулонвіллеКульмельКурселеттКурсель-о-БуаКурсель-су-МуаянкурКурсель-су-ТуаКуртманшКюрлюКюршіЛа-ВіконьЛа-Невіль-ле-БреЛа-Невіль-Сір-БернарЛа-ФалуазЛа-ШаваттЛа-Шоссе-ТіранкурЛабуасьєр-ан-СантеррЛавард-Може-л'ОртуаЛав'євільЛалеЛамарондЛамотт-Бреб'єрЛамотт-БюлеЛамотт-ВарфюзеЛангвуазен-КікеріЛанш-Сен-ІлерЛаншерЛауссуаЛафресгімон-Сен-МартенЛашапельЛе-АмельЛе-БуальЛе-КардоннуаЛе-КенЛе-КенельЛе-КротуаЛе-МазіЛе-МежЛе-МеярЛе-Плесьє-РозенвіллеЛе-ТітрЛе-ТранслеЛеальвіллеЛебефЛеїЛ'ЕтуальЛ'Ешель-Сент-ОренЛіанкур-ФоссЛіжескурЛікурЛімеЛіньєр-ан-ВімеЛіньєрЛіньєр-ШателенЛіонЛокурЛонЛонгавенЛонгвальЛонгвіллеттЛонгоЛонпре-ле-Кор-СенЛуванкурЛуврешіЛюшеЛьєрамонЛьєркурЛьйоме
М — С
Маї-МаєМаї-РенвальМальпарМамеМарей-КоберМарестмонтьєМар'єМарикурМарке-АмелеМарківіллеМарлеМарселькавМартеннвільМарше-АллуардМаршелепоМатіньїМаш'єльМашіМеарикурМезерольМезікурМезон-ПонтьєМезон-РоланМезьєр-ан-СантеррМенеліМеній-ан-АрруезМеній-БрентельМеній-ДомкерМеній-МартенсарМеній-Сен-ЖоржМеній-Сен-НікезМеньєМеньєрМеольтМерс-ле-БенМерелессарМереокурМерикур-л'АббеМерикур-сюр-СоммМерикурт-ан-ВімеМетіньїМіаннеМізеріМільанкурМільнкурт-ан-ПонтьєМірвоМіромонМокурМольян-ДрейМольян-о-БуаМон-БуберМондідьєМонсюрМонтань-ФаєльМонтіньї-ле-ЖонглерМонтіньї-сюр-л'АллюМонтобан-де-ПікардіМонтонвіллеМонші-ЛагашМорвілле-Сен-СатюрненМорейМорепаМоризельМоркурМорланкурМоршенМуаєннвільМуаленМуаянкурМуаянкур-ле-ПуаМуфлеМуфлієрМюій-ВільеттНам-МенійНампонНамптіНаурНевіллеттНевіль-КоппгельНевіль-ле-ЛеїНевіль-о-БуаНеї-ле-ДьянНеї-л'ОпітальНелеттНельНель-л'ОпітальНефмуленНібаНуаєль-ан-ШоссеНуаєль-сюр-МерНувіонНюрлюООбвіллеОберкурОбіньїОвілле-ла-БуассельОккошОкур-сюр-СоммОматрОмблеОм'єкурОмонОнеОремоОрнуа-ле-БурОтвілле-УвільОтеОтіОтюійОтьєльОффініОффуаОшанкурОшонвіллеПандеПарвілле-ле-КенуаПарньїПеїПеншіПернуаПероннПертенП'єнн-ОнвіллеП'єрргоП'єррпон-сюр-АврПікіньїПісПіссіПлаші-БвіонПозьєрПон-де-МецПон-НуаєльПон-РеміПонтуальПонш-ЕстрювальПор-ле-ГранПоттПруаярПрувільПрузельПуа-де-ПікардіПуленвільПюзоПюшевіллеРамбюрРамбюрельРанкурРевельРеменійРеможіРем'янкурРеннвільРеншевальРеньєр-ЕклюзРетонвіллеРибмон-сюр-АнкрРибокурРиверіРожіРозьєр-ан-СантеррРоллоРонссуаРуаРуаглізРуазельРуврельРувруа-ан-СантеррРуї-ле-ГранРуї-ле-ПетіРюРюбампреРюбескурРюміньїР'янкурСавезСаї-ле-СекСаї-ЛореттСаї-СаїзельСаї-ФлібокурСалеСалуельСанкурСанлі-ле-СекСантеліСеСен-ан-Ам'єнуаСен-БлімонСен-Вааст-ан-ШоссеСен-Валері-сюр-СоммСен-ГратьянСен-Жермен-сюр-БрельСен-Кантен-ан-ТурмонСен-Кантен-ла-Мотт-Круа-о-БаїСен-Крист-БріоСен-Леже-лез-ОтіСен-Леже-ле-ДомарСен-Леже-сюр-БрельСен-МаксанСен-МарСен-МольвіСен-Рик'єСен-СоверСен-СофлієСен-ФюсьянСенарпонСент-АшельСент-Обен-МонтенуаСент-Обен-Рив'єрСент-СегреСент-УанСеньвільСеризіСеризі-БюлеСессвальСізанкурСітернСовілле-МонживальСольшуа-су-ПуаСорель-ан-ВімеСорель-ле-ГранСуСуаєкурСурдонСюзаннСюркам
Т — Я
ТаїТальмаТампле-ла-ФоссТампле-ле-ГерарТезі-ГлімонТенкур-БукліТеннТерраменійТертріТефльТійолуаТіюа-ле-КонтіТіюа-ФлоривільТоріТреТуаТур-ан-ВімеТутанкурТюлліТьєврТьєллуа-л'АббеТьєллуа-ла-ВільТьєпвальУ-МареУазмонУассіУтребуаФав'єрФаврольФальвіФамешонФеФеєрФек'єр-ан-ВімеФенФеррієрФескамФ'єфф-МонрелеФіньєрФлерФлер-сюр-НуаФлеріФлессельФліксекурФлокурФлюїФоліФольвільФонтен-ле-КаппіФонтен-ле-СекФонтен-су-МондідьєФонтен-сюр-МеФонтен-сюр-СоммФонш-ФоншеттФор-Маон-ПлажФоре-л'АббеФоре-МонтьєФорсвільФорсвіль-ан-ВімеФоссмананФрамервіль-РенекурФрамікурФранвіллеФранквільФранлеФрансарФрансюФрансюрФрансьєрФремонтьєФрен-МазанкурФрен-ТійолуаФреневільФренуа-ан-ШоссеФренуа-АнденвільФренуа-ле-РуаФренуа-о-ВальФрессеннвільФреттмельФреттквіссФрешанкурФривіль-ЕскарботенФризФрикамФрикурФріокурФроан-сюр-ОтіФруаєльФрюкурФуанкамФукекурФукокур-Ор-НельФукокурт-ан-СантеррФурдринуаФурсіньїФуюаФ'янвіллеШамп'янШепіШиїШипіїШирмонШольнШоссуа-ЕпаньїШуїньШуїньольЮньї-л'ЕкіпеЮппіЮшеннвіль
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ам%27єн&oldid=46515898
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp