Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Альгологія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Micrasterias radiata
Ботаніка
Ця стаття є частиною тематичної серії статей із ботаніки
Об'єкти дослідження
ШаблонШаблониКатегоріяКатегоріяПортал

Альголо́гія (лат.alga — морська трава,водорость ігрец.λογος —слово,вчення) —наука проводорості, розділботаніки[1].

Зародження альгології

[ред. |ред. код]

Хоча назву alga була запропонував щеПліній Старший (23-70 рр), початком альгології можна вважати 18 століття. Саме 1753Карл Лінней у«Species plantarum» виділив порядок Algae у класі Cryptogamia. У його розумінні туди відносилисьгубки,лишайники,печіночні мохи та власневодорості.Формування альгології, як описової науки, починається з робіт батька і сина Агардів (K.A. Agardh, I.G. Agardh) та праць Кютцінга (F. Kűtzing) у період 1800–1875. Було встановлено нові види та роди водоростей, та перші спроби їх класифікації на основі морфологічних ознак. Також 1836 року англійський вчений В. Гарвей (W.H. Harvey) використав забарвлення талому, як важливу діагностичну ознаку великихтаксонів. Починаючи з середини 19 століття поряд із описовою альгологією починає активно розвиватись новий напрям, що пов'язаний із вивченням клітинної будови із використанням мікроскопічної техніки. У роботах 1854–1870 роківНатанаеля Прінгсгайма таГюстава Тюре вивчається розмноження іонтогенез водоростей на прикладі родів Fucus, Vaucheria та Oedogonium. розпочаті дослідження зфізіології водоростей, а також введено у широкий вжиток метод чистих культур.

Оформлення альгології як науки

[ред. |ред. код]

Матеріал, що було накопичено дослідниками, фактично дав поштовх до початку нового періоду, що розпочався у 20 столітті. У галузі систематики було розроблено вчення про походження водоростей А. Пашером (A. Pasher), який відокремив джгутикові водорості від інших джгутиконосців, розвивши ідею Ф. Ольтманса (F. Oltmanns). Саме останній був автором першого підручника з альгології, виданого 1904 року — «Morphologie und Biologie der Algen». Разом із розвитком методів досліджень та досягнень у галузі техніки (електронна мікроскопія, молекулярні дослідження) у розвитку систематики водоростей та їх місця у системі органічного світу відбуваються значні перебудови, що тривають і донині. Сучасні дослідження тривають саме у галузі фізіології та систематики водоростей.

Внесок вітчизняних вчених у розвиток альгології

[ред. |ред. код]

Значний внесок у розвиток альгології внесли російські, українські та радянські вчені — І. Г. Гмелін,І. М. Горожанкін,Л. І. Курсанов,К. С. Мережковський,Л. С. Ценковський,О. О. Єленкін,М. М. Голлербах,М. М. Гайдуков,М. М. Воронихін,К. Г. Меєр,Д. К. Зеров,О. В. Топачевський,Н. П. Масюк та ін. Саме вони були родоначальниками так званих наукових шкіл трьох університетів, де вРосії розвивалась альгологія, —Московського,Петербурзького іХарківського, — істотне значення має харківська школа проф.В. М. Арнольді. Він вперше в Росії видав підручник з водоростей (1908), а його учні за радянських часів створили свої школи:О. А. Коршиков — уХаркові,Д. О. Свиренко — вКатеринославі.О. В. Топачевський — створив альгологічну школуКиєві. Роль О. В. Топачевського безсумнівна, проте не варто забуватиЯ. В. Ролла,Д. К. Зерова таА. М. Окснера, які доклали багатьох зусиль у вихованні цілої плеяди вчених-альгологів. До речі, початки альгологічних досліджень у Київському університеті були закладеніІ. Г. Борщовим, професором цього університету. Неможливо не згадати роботиО. Коршикова в галузі вивченнявольвоксових іпротококових водоростей, що набули світового визнання. У сучасній Україні світові фахівці-альгологи працюють у Київському та Харківському університетах, а також профільних закладах НАНУ. На сучасному етапі розвитку науки спеціалістами вирішуються питання морфолого-таксономічного, флористико-екологічного, прикладного та теоретичного характеру.

Інститутом ботаніки імені М. Г. Холодного видається науково-технічний журналАльгологія.

Див. також

[ред. |ред. код]

Література

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008).Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv.ISBN 978-966-8670-41-1.OCLC 858161396.

Посилання

[ред. |ред. код]
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альгологія&oldid=45109120
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2026 Movatter.jp