| Алоей | |
|---|---|
| Посада | король Коринтуd |
| Батько | Посейдон |
| Мати | Канака |
| Брати/сестри | Тріоп, Епопей[d], Hopleusd і Nireusd |
| Діти | Панкратіяd і Лаодіка[d] |
Алоей (дав.-гр.Ἀλωεύς,грец.Aloeus) — у давньогрецькій міфологіїгігант, синПосейдона і Канаки, старшої дочкиЕола. Був одружений зІфімедією, дочкоюфессалійського царяТріопа, а пізніше — зЕрибеєю. Від першого шлюбу мав синаСалмонея, а від другого — братів-велетнівОта йЕфіальта, більш відомих якАлоади.
За Гомером[1] саме Ерибея, жінка Алоея, розповіла богамОлімпу, що От і Ефіальт полонилиАрея, за що Алоей зняв з неї шкіру живцем.
В «Енеїді» Вергілія сини Алоея були знайдені в підземному світі, і там Еней бачить, як їх карає Радамант. Ця сцена з Вергілія була попередником зображення пекла Данте. Вважається, що Алоей заснував місто Алус вЕтолії.
Не плутати з міфічним персонажемАлойєм, сином богаГеліоса таПерси, братомПерса таАета; правителемАсопії, батькомЕпопея.