 | Ця стаття містить перелікджерел, алепоходження окремих тверджень у нійзалишається незрозумілим через практично повну відсутністьвиносок. Будь ласка, допоможітьполіпшити цю статтю, додайтевиноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. |
| Частинасерії | ||||||
| Жіноче здоров'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
Нерепродуктивне здоров'я | ||||||
Фактори
| ||||||
Портал.svg) ПроєктСтиль | ||||||
Акуше́рство (відфр.accoucher —народжувати, приймати пологи) —наука профізіологічні тапатологічні процеси, що відбуваються ворганізміжінки в зв'язку звагітністю, під часпологів, а також упісляпологовий період, їхню фізіологію та патологію[1]. Лікарі-спеціалісти з акушерства називаютьсяакушерами-гінекологами, а медсестри —акушерками.
Акушерство вивчає і застосовує профілактичні, діагностичні й лікувальні заходи, що забезпечують сприятливий перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду;
Задачею акушерства є подавати відповідну допомогу в разі ускладненого чи патологічного перебігу їх. Крім того, вивчає фізіологічні та патологічні процеси, що відбуваються в організміновонародженої дитини протягом перших днів її життя, розробляє і застосовує найдоцільніші заходи догляду занемовлятами.
Акушерство (родопо́міч як система організації медичної допомогивагітним і породіллям) є однією з найстаріших галузеймедицини. Деякі відомості з нього мали народиСтародавніх Єгипту,Індії,Юдеї за3 000 —1 000 до н. е.
Першими акушерками в Україні були ворожбити, знахарі-відуни, обавники, потворники і кудесники, що лікували поруч із закляттями та замовляннями. Достатньо порад щодо родопомочі устароукраїнській літературі:«Ізборниках Святослава»,«Фізіологу»,«Пчелі», у літописах, лікувальниках, травниках, вертоградах, а особливо у праці княгині Євпракси-Зої (12 ст.).
Лікарське знання стало «книжним», коли Україна увійшла в тісні зв'язки з Візантією. З'явилися вчені лічителі або лічці. Перша лікарня була заснована закнягині Ольги приКиєво-Печерському монастирі. З тих же часів стали відомі і жінки-лічці: Февронія-цілителька вЄвпраксія-Добродія (візантійська імператриця Зоя). Перу Євпраксії належить перша наРусі медична книга, написана грецькою, «Алімма», в якій викладено і систематизовано медичні знання тієї пори, зокрема з акушерства і гінекології.
Проте як конвенційна наука акушерство утворилось лише в13 ст. уФранції, де була відкрита палата для породіль. До розвитку науковогоакушерства в Україні у другій половині18 ст. допомогу при пологах надавали лишебаби-повитухи, що на практиці вивчалися від інших обізнаних жінок.
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці18 — в першій половині19 ст. Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що здобували освіту в західній Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві:Нестор Амбодяк-Максимович(основоположник наукового акушерства вРосійській імперії, написав перший значний посібник галузі), Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський. Перші акушерські клініки при університетах України були відкриті у Харкові (1829) та Києві (1844).
Інтенсивно розвивається акушерство лише вдругій пол. 19 ст., коли при університетах виникли катедрижіночих хвороб ігінекологічні клініки. У 1980-х по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи,пологові будинки, зросла мережа пологових ліжок у лікарнях (1913 — 1 221 ліжко), розвинулася наукова праця у галузі. Особливо відомими центрами акушерської науки стали клініка про Київському університеті (Т. Рейн, О. Муратов, М. Толочинов) і харківська клініка проф.Івана Лазаревича, що заснував уХаркові повивальний університет.
Однак на практиці лікарська родопоміч надавалась лише на 3—30% всіх пологів (1913: Київ — 29,3%, Харківська губернія 6,9%, Херсонська — 6,4%, Полтавська — 3,5%, Катеринославська — 3,7%). Питома вага стаціонарноїродопомочі в Україні доЖовтневого перевороту дорівнювала 3—5 %.
Значно розвинулось акушерство у 1920-30-х pp., кількість пологових ліжок збільшилася вУРСР до 39 000 у 1948 і 44 709 у 1971. Стаціонарне акушерство охопило 99,5% жінок (хоча на селі переважно через примітивні колгоспні будинки, обслуговувавні акушерками).Материнська смертність становила до 0,05%, смертність новонароджених — 0,7%,мертвонароджених — 1,4%.
| Рік | У містах | У селах | У колгоспних пологових будинках |
|---|---|---|---|
| 1937 | 11 191 | 6 682 | 8 895 |
| 1938 | 13 139 | 6 472 | 9 980 |
| 1939 | 12 750 | 7 710 | 13 475 |
| 1940 | 14 000 | 9 500 | 15 500 |
Радянське вкушерство опрацьовувало питання полегшення перебігу вагітності, запобігання пізнімтоксикозам та іншим ускладненням вагітності й пологів,знеболювання пологів, боротьба з надмірною втратою крові під час пологів, зпередчасними та затяжними пологами, з травмою новонароджених, змертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, зматеринською смертністю. Розвивалося в тісному зв'язку зфізіологією,хірургією,бактеріологією,гінекологією.
ВУРСР на 1 січня 1959 було розгорнуто 28 549 пологових ліжок; колгоспних пологових будинків було 7 306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5 % породіль, у сільських місцевостях — 96,7 %.
В 1944 виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання«Мати-героїня» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
В наступний період в Україні працювали 4 інститути охорони материнства та дитинства (Київ, Харків, Львів,Мукачево), а при всіх медичних (17) та інститутах лікарського донавчання (3) були катедри акушерства і гінекології. Українське Товариство Акушерів і Гінекологів об'єднувало 3 000 осіб, з1936 по 2014 виходив журнал «Педіятрія, Акушерство та Гінекологія».
Видатні акушери-гінекологи:Г. Писемський, О. Крупський, К. Жмакін, Л. Мельник, В. Хатунцев, А. Ніколаєв, Н. Панченко,Олександр Лур'є, О. Ольшанецький. В Україні вперше опрацьовано і запроваджено в життяпсихопрофілактичниц метод провадження пологів (К. Платонов, І. Вельвівський, А. Ніколаєв).
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
