Вперше згадуєтьсяЦезарем (I століття до н. е.) як частинаГаллії, розташована між Піренеями та річкоюГаронною, населена іберійськими племенами.
УРимській імперії в період правлінняОктавіана Августа (27 до н. е. —14 н. е.) Аквітанія була імператорською провінцією, що включала територію між р. Луарою і Піренеями; за адміністративною реформоюДіоклетіана (284—305) була розділена на 3 провінції:
Aquitania prima (північний схід)
Aquitania secunda (північний захід)
Aquitania Novempopulana («дев'яти народів») абоAquitania tertia — найпівденніша частина, із значною часткою баскського населення.
Під час розпаду Римської імперії Аквітанія була захопленавестготами, що заснували в 418 році в Південній Галлії вперше на територіїЗахідної Римської імперії варварське королівство з центром уТулузі. Це королівство окрім Аквітанії охоплювало також частину Іспанії.
У 507 році після битви при Вує (фр.Vouillé) в результаті багаторічних війн відійшла дофранків на чолі зХлодвігом і сталагерцогством у складі Франкської держави.
У 670 році в Аквітанії утвердилася влада герцогів, владу та самостійність яких зміг зламати лишеКарл Великий у 769 році.
У VIII столітті до Аквітанії дійшлимаври, але незабаром були вигнані, і з 778/781 по 877 Аквітанія безГасконі — королівство,васальнеКаролінгам, а потім знову герцогство з якого виділилися Тулузьке графство та Септиманія. Врешті Аквітанія дісталася графам Пуату, які в 1058 році підкорили і Гасконь.
У 1137 роціАлієнор Аквітанська, спадкоємиця останнього герцога Аквітанії, вийшла заміж за французького короляЛюдовика VII, у зв'язку з чим Аквітанія була приєднана до володінь французької корони. У 1154 році в результаті другого шлюбу Елеонори зГенріхом Плантагенетом (1152) Аквітанія відійшла доАнглії. У 1259 році за Паризьким договором було визнано, що Аквітанія — це володіння англійської корони.
З XIII століття назву Аквітанія витіснило найменування Гуйен (Guyenne)[2]. У XII–XV століттях вона періодично знаходилася під владою англійських королів, у 1453 році була остаточно повернена Франції. У XVII–XVIII століттях входила до складу губернаторства Гуйен іГасконь (центр —Бордо), що перестало існувати з введенням в ходіВеликої французької революції поділу надепартаменти.
.svg)
.svg)
