На цій сторінці показано неперевірені зміни
| Адиги | |
|---|---|
| Самоназва | адиг.адыгэ  |
| Кількість | 2,9 млн. (разом з діаспорою) |
| Ареал | |
| Близькі до | абхази,абазини |
| Входить до | черкеси |
| Мова | Адигейська мова,Кабардино-черкеська мова,Абазинська мова,російська мова,турецька мова,арабська мова |
| Релігія | Іслам |
Адигейці абоадиги (самоназваадиге,адиг.адыгэ, кӏахэ) — народ адизької групи, проживає вАдигеї, півдніКраснодарського краю, а також в Туреччині та інших країнах Близького Сходу, США. Мови — російська й адигейська.
За радянських часів адигів вАдигеї стали іменувати «адигейцями», а поняття «черкеси» (що до початку XX століття включало усі адигейські субетноси) залишилося тільки за адигамиКарачаєво-Черкесії.
Наразі адигейціКЧР — це, головним чином, черкеси, включно з бесленеєвцями, в Адигеї йКраснодарському краї — абадзехи, бжедуги, теміргоєвці, шапсуги, уКБР — кабардинці.
Предки адигів — племена ксркетів, зихів, меотів та ін. відомі ще з античних часів. На початку 19 ст. у східних племен адигів (хатукаївців, бесленеївців, бжедугів) був, як і у споріднених з нимикабардинців, ієрархічний феодальний лад; західні племена (натухайці, шапсуги, абаздехи) князів не мали, тут переважали вільні селяни-общинники. В адигів існували родові традиції. За релігійними поглядами віруючі адиги —мусульмани. Старе житло — мазана плетена сакля. Одяг подібний до кабардинського. Наука, література, народна освіта рідною мовою розвинулись в 20 столітті. Основна частина адигів — землероби, скотарі, садівники; працюють також на промислових підприємствах.
З них, унаслідок кавказької війни зникли:хакучі,махоши,хатукайці, «жанеівці», порівняно недавно,убихи.
У переписі населення СРСР 1926 року був використаний етнолінгвістичних критерій. Усі кабардинці (в Кабарді, нинішнійКарачаєво-Черкесії таАдигеї) записувалися кабардинцями, а решта черкеські груп на Кавказі - черкесами.
У переписом 1939 р вже намітився перехід до територіального критерія. Кабардинцями переписується тільки населення Кабарди, тоді як черкеське населення решти Кавказу (включаючи етнічних кабардинців, що живуть не на території Кабардино-Балкарської АРСР) переписується адигейцями. Це перша поява етноніму черкесів у вигляді «адигейці». Важливо відзначити, що в переписі 1939 року під словом «адигейці» малися на увазі значно ширша частина черкеського етносу ніж за наступним переписами.
Наприклад, запереписом 2010 року адигейці розселені в такий спосіб: в Адигеї - 109,7 тис .; Краснодарському краї - 13,8 тис., Москві - 0,6 тис., Кабардино-Балкарії - 0,6 тис. (2010 р).
 | Це незавершена стаття зетнографії. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття зетнології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
