Ага́пе (грец.αγάπη) —Божа, безумовна, жертовна, дієва, вольова, турботлива любов. Грецькіфілософи за часівПлатона вживали термін для позначення універсальної, як противагу персональній,любові. Наприклад, для позначення любові доістини чи людей. Ранніхристиянські філософи використовували цей термін для позначення як особливої любові людини до Бога, так і Божої любові до людини, а також жертовної любові, що люди повинні відчувати один до одного (наприклад,Перше послання до Коринтян,глава 13). Така любов також стосується взаємин між людьми, зокрема шлюбу. Ця любов ґрунтується на принципах.
Від цього слова походить термінагапа на позначення учти, що її, як припускається, ранні християни влаштовували з різних причин: і як релігійний обряд, і як вияв милосердя до бідних.
Чарлз Сандерс Пірс у своїй філософській системі стверджував, що агапе є енергією створення еволюції в природі[1].