| Авітамінози | |
|---|---|
| Спеціальність | ендокринологія  |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | E56.9 |
| MeSH | D001361 |
 Diseases and disorders due to vitamin deficiencies уВікісховищі | |
Авітаміно́зи (грец.ά «відсутність» івітамін) — патологічний стан,людей ітварин[1], спровокований практично повним виснаженням «вітамінних ресурсів» організму, що супроводжується виникненням симптомокомплексу, характерного і специфічного для дефіциту певноговітаміну.[2]
Гіповітаміноз — стан різкого, проте неповного, зменшення запасів вітаміну в організмі, що викликає низку переважно мало специфічних і не різко виражених клінічних симптомів, часто загальних для різних видів вітамінів.[2]
Авітаміноз, може виникати при відсутності одного (моноавітаміноз) або кількох (поліавітаміноз) вітаміну(-ів).
Недостатнє забезпечення організму вітамінами зумовлюється їх відсутністю вїжі (первинні А. (екзогенні)) або порушенням їх обміну і засвоєння при деякихзахворюваннях (вторинні А. (ендогенні)).
Спочатку вітамінна недостатність проявляється в заг. нездужанні (гіповітамінозний стан) і лише з часом набуває рис певного А. —рахіту,цинги,курячої сліпоти,бері-бері,пелагри тощо.Щоб запобігти вітамінній недостатності, яка звичайно найбільше проявляється навесні, слід протягом зимово-весняного періоду систематично споживати страви, приготовлені з сириховочів (капусти,моркви,цибулі), і страви з продуктів, багатих на вітаміни (печінки, яєчнихжовтків), приготовлені з дотриманням відповідних правил (готування безпосередньо перед їжею, швидкакулінарна обробка). Корисно споживатифрукти таягоди, консервовані зцукром чи заморожені, приймати вітамінні препарати, зокремавітамінів C і B1.[джерело?]
Ус.-г. тварин А. розвиваються під час стійлового утримання, особливо наприкінці. Вони призводять дояловості,абортів, до затримки росту і навіть загибелі молодняка, порушень мінерального обміну. Здебільшого тваринам бракує вітамінів A, D і B1, якими й треба штучно збагачувати корми, особливо для молодняка таплемінної худоби.
Вітамін А (ретинол) відноситься до жиророзчинних вітамінів та міститься у м'ясній та молочній їжі. У вигляді провітамінукаротину міститься у моркві, томатах, абрикосах. Добова норма -1,5-2 мг.
Гіпоавітаміноз А зазвичай зумовлюється порушенням всмоктування жирів та жиророзчинних продуктів при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливотонкої кишки. Можливий розвиток «курячої сліпоти», погіршення зору у темряві з порушенням кольорового зору, сухість шкіри та слизових оболонок, особливоочного яблука. При цьому зустрічаються різні інфекційні ускладнення —фурункульоз, трахеобронхіт,цистит. У важких випадках можуть розвинутися психічні порушення,анемія.
Недостатність вітаміну В1 (тіамін) — хвороба бері-бері. Вітамін В1 відноситься до водорозчинних вітамінів та міститься у хлібі, дріжджях, крупах, гороху, жовтку яєць. Добова норма — 2-3 мг.
Гіпоавітаміноз В1 у тяжкій формі найчастіше зустрічається у теплих країнах. Прояви авітамінозу можливі при захворюваннях тонкої кишки з порушенням всмоктування, хронічномуалкоголізмі. Хвороба характеризується ознакаминеврастенії зі слабкістю, втомлюваністю, порушенням пам'яті та сну, болем у ділянці серця. Типове ураження периферійної нервової системи —поліневрит і до розвиткупаралічей,дистрофія міокарда ізсерцевою недостатністю.
Цей водорозчинний вітамін міститься у яєчному жовтку, молочних продуктах, дріжджах, хлібі, крупах. Добова норма — 2,5-3,5 мг.
Його засвоєння порушується при хронічнихентеритах, захворюваннях печінки, хронічному алкоголізмі. При гіпоавітамінозі відмічаютьсяангулярний стоматит, дистрофічні зміни шкіри з ураженням носогубних складок, носа, вуха, мошонки. Ці ділянки шкіри виглядають почервонілими, лущаться, шкіра має сальний вигляд. Можуть розвинутисьанемія, ураження очей (зниження світлової чутливості та присмеркового зору, вогнищеві помутніння рогівки),глосит.
Недостатність вітаміну РР (нікотинова кислота танікотинамід — вітамін В3) —пелагра. Цей водорозчинний вітамін має судиннорозширюючу та гіпотензивну дію. Він міститься у м'ясі, рибі, гречаній крупі, горіхах, хлібі та інших продуктах. Добова норма — 15-20 мг.
Пелагра розвивається при недостатньому білковому харчуванні або при частихпроносах,цирозі печінки, хронічному алкоголізмі. Характерна тріада ознак:
Хвороба починається з розвитку ентериту з частим рідким стільцем, іноді з появою крові у калі. Ураження шкіри може протікати у вигляді гостроїеритеми з розвитком пухирців, іноді змацерацією, або розвивається повільніше згіперпігментацією, утворенням тріщин у ділянці колінних та ліктьових згинів. Зміни нервової системи виникають пізніше у виглядіенцефалопатій з порушенням психіки.
Цей водорозчинний вітамін міститься у печінці, м'ясі, рибі, овочах, дріжджях. Добова норма — 2 мг.
Захворювання зустрічається внаслідок порушення всмоктування, а також при інактивації деякими ліками (наприклад, протитуберкульозу). Розвивається ураження шкіри у вигляді себорейного дерматиту, глосит, периферійна невропатія,лімфопенія. У дітей можуть бутисудоми, анемія.
Цей вітамін містять зелені листові овочі, томати, бобові, злаки (ячмінь), морква, висівки, дріжджі, гречана і вівсяна крупи, м'ясо, риба. Добова потреба — 0,2 мг.
Відповідальний за кровотворення та функціонування нервової системи. Недостатність вітаміну В9 в організмі викликає стан втомленості та апатії, може призвести до розвитку важкого недокрів'я.
Лікування
150—200 мікрограмів фолієвої кислоти на день, вагітним жінкам і годуючим матерям мінімум 400 мкг на день.[3][4]
Недостатність вітаміну С (аскорбінова кислота) —цинга. Добова норма — 75-100 мг. Аскорбінова кислота міститься у значній кількості у цитрусових, кавунах, чорній смородині, томатах, картоплі, капусті.
Недостатність вітаміну зустрічається при одноманітному харчуванні з невеликим вмістом свіжих овочів та фруктів. Підвищена необхідність у вітаміні С спостерігається під час вагітності, у період вигодовування дитини грудьми, притиреотоксикозі,інфекціях. Основними ознаками гіпоавітамінозу є симптоми геморагічногодіатезу. Спочатку відмічають кровоточивість ясен, точкові крововиливи на шкірі, особливо при її стисканні. Надалі кількість геморагічних висипань збільшується. Вони розміщуються навколо волосяних фолікул в основному на розгинальних поверхнях та на животі. У тяжких випадках спостерігаються масивні болючі крововиливи під шкірою, а також у товщі м'язів, особливо часто у литкових. Крім того, можливий розвиток анемії, гарячки,тахікардії,гіпотонії, а такожгемартрозів тагемоперикарду.
При появі ознак захворювання вводять вітамін С — 5-10 % розчин по 5 мл в/в та вітамін Р (рутин) по 0,02 г внутрішньо 3 рази на день. При покращенні стану аскорбінову кислоту призначають внутрішньо по 0,3-0,5 г 3 рази на день до зникнення симптомів хвороби.
Зустрічається переважно у дітей. У дорослих розвивається при захворюваннях, що супроводжуються порушенням всмоктування в тонкій кишці, або у період вагітності та лактації, недостатності сонячного опромінення. При цьому може розвинутисяостеомаляція хребта, кісток тазу, рідше — кісток нижніх кінцівок. Можливе виникненнягіпокальцемії до появи так званої рахітичноїтетанії. У дорослих проводять диференційний діагноз згіперпаратиреоїдозом, віковимостеопорозом, ураженням кісток та гіпокальцемією, зумовленимимієломною хворобою, хронічноюнирковою недостатністю.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
