У ХІІІ—XIV Абрантеш став одним із важливих торговельно-транспортних центрів Португальського королівства. На південному березі Тежу діяв річковий порт. До містечка суходолом прибували товари з провінціїАлентежу, які далі по річці переправлялися доЛісабона. На зворотному шляху купецькі човни привозили крам, необхідний тутешнім міщанам і селянам[4].
1281 року португальський корольАфонсу ІІІ дарував прибутки з Абрантеша своїй дружині, королевіІзабелі. Відтоді склався звичай, згідно з яким португальські королеви традиційно опікувалися містечком.
1518 року португальський корольМануел I видав оновлений форал Абрантешу, підтвердивши його права на самоврядування[4].
На початкуРеставраційної війни 1640—1668 років Абрантеш виявився першим після Лісабона містечком, яке підтримало нового короляЖуана IV. 1641 року поселення було нагороджене почесним титулом — «значне містечко Абрантеш» (порт.Notável Vila de Abrantes)[4].
23 листопада 1807 року Абрантеш захопилифранцузькі війська під командуванням генералаЖюно в ходівторгнення до Португалії. За успішно проведений похід, що завершився практично безкровною окупацією країни,Наполеон нагородив генерала титуломгерцога Абрантеського. Оскільки португальські чиновники продовжили служити французам в Абрантеші так само, як до того служили португальському монаршому дому в Лісабоні, це породило популярний у той часкаламбур: «Tudo como dantes, Quartel General em Abrantes!» (Все як раніше, лиш штаб-квартира в Абрантеші)[4].
22 серпня 1808 року в Абрантеші було відновлено португальський суверенітет за умовамиСінтрської конвенції.
14 червня 1916 року Абрантеш отримав статусміста. Щорічно цього дня відмічається день муніципалітету[4].