| Іттербю | |
|---|---|
 | |
| Координати59°25′35″ пн. ш.18°21′13″ сх. д. / 59.4265° пн. ш. 18.353525° сх. д. /59.4265; 18.353525 | |
| Країна |  Швеція  Швеція |
| Адмінодиниця | комуна Ваксгольм |
| Дата заснування | 1756 |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| GeoNames | 6949587 |
| OSM | ↑398036 ·R (комуна Ваксгольм) |
| Офіційний сайт | ytterbygruva.se |
  Іттербю Іттербю (Швеція) | |
 | |
 Іттербю уВікісховищі | |
Іттербю (швед.Ytterby) — селище, що входить домуніципалітетуВаксхольм нашведському островіРесаре уСтокгольмському архіпелазі. Розташоване за 20 кілометрів на північний схід від столиці ШвеціїСтокгольма.
Селище відоме тим, що на його честь названі одразу чотирихімічні елементи.
У1787 році лейтенант шведської армії Карл Арреніус, пристрасний любительмінералогії, сподіваючись поповнити свою колекціюмінералів, приїхав у відпустку до закинутогокар'єру поблизу Іттербю. Йому пощастило знайти чорний важкий камінь, схожий накам'яне вугілля, який він назвавіттербітом, на честь селища, біля якого той був знайдений.
Через сім років цим мінералом зацікавивсяфінськийхімікЮхан Гадолін (1760–1852),професоруніверситету Або. Він провівхімічний аналіз мінерала і знайшов у ньому, поряд зокисамизаліза,кальцію,магнію ікремнію, досить велику кількість (38 %) невідомої домішки, що нагадувала почасти окисалюмінію, почасти окис кальцію. Вчений дійшов висновку, що відкрив окис нового хімічного елемента.
Через три роки дослідженням іттербіта зайнявся шведський хімікАндрее Екеберг, професорУпсальського університету. Він підтвердив висновки Гадоліна з тією лише різницею, що, на його думку, на долю нової речовини доводилося не 38, а 55,5 %. Екеберг запропонував назвати цю речовинуітрієм (Y), а іттербіт перейменувати нагадолініт на знак поваги до наукових заслуг Гадоліна — першого дослідника цього мінералу.
У1843 шведський хімік і хірургКарл Густав Мосандер встановив, що оксид ітрію, виділений з гадолініту, не є чистим і містить ще два оксиди нових елементів —тербію (Tb) таербію (Er). Обидві назви — також похідні від «Іттербю».
У1878 р. швейцарський хімікЖан де Маріньяк відкрив в оксиді ербію домішки нового хімічного елемента —ітербію (Yb), який також отримав назву, похідну від слова «Іттербю». Через рік шведський хімікКлеве в тому ж оксиді ербію знаходить ще одну домішку — новий хімічний елементтулій (Tm). У цьому ж році в оксиді ербіюЛарс Фредерік Нільсон виявлявив домішку ще одного нового елемента —скандію (Sc) на честьСкандинавії. Існування цього елемента передбачивМенделєєв і якому дав ім'я «екабор».
У1907 р. в тому ж мінералі гадолініті французький хімік, живописець, музикант і скульпторЖорж Урбен відкрив ще один елемент —лютецій (Lu). Свою назву елемент отримав вже на честь «Лютеції», старої латинської назвиПарижа.
Таким чином, в мінералі іттербіті — гадолініті були відкриті сім хімічних елементів:
Селище Іттербю, біля якого знайшли цей мінерал, увічнили у назвах чотирьох з них:
Жоденматерик,держава абомісто не удостоїлися такої честі.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |