Термін «іланг-іланг» —тагальского походження і також посилається наквіти рослини, зеленувато-жовті або рожеві, що дивовижно пахнуть. У перекладі зполінезійської означає «квітка всіх квіток».
Вічнозеленелистянедерево до 15 м висотою. Рослинузапилюютьжуки. Специфічна будова квітки свідчить, що дерево належить до перших квіткових рослин на планеті.
ВІндонезії без квітів іланг-ілангу не обходиться жодна весільна церемонія, релігійні обряди.
Солодкийаромат квітів іланг-ілангу навіює спогад прожасмин абонеролі. Іноді він використовується вароматизаторах харчових продуктів, напоїв, солодкихкремів, салатів тощо.Ефірну олію з квітів отримують методом дистиляції з парою.
Іланг-ілангову ефірну олію було вперше приготовлено в 1860 році на островіЛусон (Філіппіни) з квітів вічнозеленого тропічного дерева, спорідненогомагнолії. За місцевою традицією населення острова під час свят розвішували гірлянди цих великих, розкішних квітів, які мають неповторний, приємний запах. Олію було представлено наВсесвітній Паризькій виставці 1878, де вона відразу привернула увагупарфумерів.
Олію отримують із великих жовтих квітів дерева, висота якого в дикому вигляді досягає 20 м. Культурні дерева на плантаціях для зручності збору квітів підрізають таким чином, щоб їх висота не перевищувала 2-3 м. Олія має запаморочливий, квітково-солодкуватий аромат, який нагадуєжасминовий. Щоб отримати 1 г запашної рідини треба переробити 500 г квіток.
Ефірна олія «Іланг-іланг» (Ylang-ylang essential oil) становить близько 29 %експорту зКоморських Островів (1998).
Олія іланг-іланг входить до складу«Шанель № 5», створених у 1921 році видатним парфумеромЕрнстом Бо.