Село вперше згадується під назвоюElsele, що в перекладі з нідерландської мови означає «місце, де ростевільха» від слівгерманського походження «aliso», «els» або «else» — «вільха» та «sel» або «sele» — «поселення». Така назва трапляється в стародавніх текстах. З часом формаElsele змінилася в нідерландській мові спочатку наElsen, потім наElsene, а у французькій мові спочатку булаIxel, а потім сталаIxelles.[6][7][8][9]
Іксель розділено на дві частини бульваром Луїзи (нід.Louizalaan,фр.Avenue Louise), який входить до складуБрюсселя. Таким чином частина Ікселя на захід від бульвару Луїзи єанклавом.
Про виникнення Ікселю відомо мало.[6] Виник він біляабатства Камбр. У 13 столітті Іксель був розділений на два окремих хутори, що стояли на протилежних берегах Великого ставка (фр.Grand Étang, тепер це територія біля Іксельських ставків і площі Фляже (Flagey)). Перший хутір мав назву Іксель-су-Брюссель (Ixelles-sous-Bruxelles, Іксель-під-Брюсселем) і був підпорядкований владі Брюсселя, другий хутір мав назву Іксель-су-ле-Шатла (Ixelles-sous-le-Châtelain) і був частиною маєтностейкаштеляна Брюсселю, а після надання йому дворянського титулувіконта у 13 столітті хутір став відомим як Іксель-ле-Віконт і далі був у феодальній власності.[6]
Обидва села були об'єднані в єдину незалежну комуну під назвою Іксель у 1795 році.
У минулому під час різноманітних воєн Іксель зазнав кількох значних руйнувань. 16 вересня 1581 року іспанські війська під головуванням полководцяАлесандро Фарнезе знищили село. 17 січня 1684 року французькі кавалеристи знищили тут кілька десятків будинків.[6]
У 17 столітті завдяки розташуванню села біля річки Моленбек, що була джерелом прісної води, тут виникло чималоброварень, кількість яких сягнула 17 у 1756 році. Місцева влада заохочувала виробництво пива скасуванням податків на його виробництво і селяни перейшли від вирощуванняпшениці йбобових до вирощуванняячменю тахмелю.[6]
Вид на комуну Іксель з боку Брюсселю у 1900 році. Фото зроблене з місця колишньої Намюрської брами другого брюссельського муру (нід.Naamsepoort[nl],фр.Porte de Namur[fr]). Два з трьох наріжних будинків, зображених на фото, досі стоять на своїх місцях.Іксель на карті Брюсельського столичного регіону.
До 19 століття обидва Ікселі залишалися звичайними селами. Окрім сільського господарства тут був розвинутий видобуток будівельного каміння. 1795 року за рішенням французької влади, що окупувала Бельгію післяФранцузької революції, обидва Ікселі було об'єднано в єдину комуну під назвою Іксель. Крім того, французька влада разом з багатьма іншими монастирями закрила й тутешнєабатство Камбр.[6]
1800 року населення міста становило 1629 осіб. Урбанізація Ікселя почалася після демонтажу другого брюссельського муру. 1900 року населення комуни становило 58615 осіб. До 1910 року північна частина комуни була повністю і щільно забудована.[6]
1864 року від комуни Іксель до Брюсселю була відібрана смуга території, на якій було утворено брюссельське авеню Луїзи. Через це Іксель було розділено на дві частини.[6]
У комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 82202 людини, з яких 45790 людей (55,70 %) були бельгійського походження і 36412 (44,30 %) — іноземцями, з яких 26528 людей походили з країнЄвросоюзу, 9884 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 22 людини мали статусполітичних біженців.[10]
Склад населення комуни Іксель за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Примітки. 1.н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 300 осіб.
Будинок мерії — був збудований за проектом архітектора Шарля Стратена на замовлення скрипаля і композитораШарля Беріо, який збудував цей будинок для своєї дружини, відомої співачкиМарії Малібран. Однак, вона загинула 1836 року від травм, отриманих при падінні з коня і будинок 1840 року був проданий міській владі.[6]
↑Histoire des environs de Bruxelles ou description historique des localités qui formaient autrefois l'ammannie de cette ville, Tome troisième, Alphonse Guillaume G. Wauters. C. Vanderauwera, Bruxelles, 1855. P. 279.[1]
↑Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 313.[2][Архівовано 1 листопада 2013 уWayback Machine.]
↑Див. також статтюSel (toponiem) у нідерландомовній Вікіпедії.