Народився 1988 року в родиніхорватів, які незадовго до тогоемігрували зСФРЮ доШвейцарії. Вихованець футбольної школи швейцарського клубу«Базель». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2005 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 34 матчах чемпіонату.
Своєю грою за базельську команду привернув увагу представників тренерського штабу німецького клубу«Шальке 04», до складу якого приєднався 2007 року. Відіграв за клуб зГельзенкірхена наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Шальке», був основним гравцем команди.
На початку 2011 року, напередодні старту своєї команди в плей-оффЛіги Європи УЄФА, посилити її склад за рахунок Ракитича вирішило керівництво іспанської«Севільї». 28 січня 2011 року було повідомлено про перехід гравця до іспанського клубу. Контракт був розрахований на 4,5 роки, орієнтовна трансферна сума склала півтора мільйони євро[2].
16 червня 2014 року уклав п'ятирічний контракт з«Барселоною». Офіційний дебют припав на матч першого туру іспанського чемпіонату 24 серпня проти«Ельче». Перший гол Ракитич забив 21 вересня, вразивши ворота«Леванте» з-поза штрафної площі. 18 березня 2015 Ракитич забив свій перший гол у Лізі чемпіонів УЄФА, допомігши «Барселоні» перемогти в 1/8 фіналу над«Манчестер Сіті». 6 червня того ж року забив перший гол уматчі фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2014/15 проти італійського«Ювентуса», який каталонці врешті-решт виграли 3:1.
В подальшому залишався основним гравцем середини поля «Барселони», регулярно відзначаючись забитими голами. Протягом своїх перших чотирьох сезонів у складі каталонського гранда тричі вигравав з ним національний чемпіонат.
Викликався до юнацьких збірних команд Швейцарії різних вікових категорій. Протягом 2006—2007 років залучався до складумолодіжної збірної цієї країни. Зіграв за швейцарську молодіжку в 4 офіційних матчах, забив 1 гол.
2007 року 19-річний півзахисник, який має подвійне громадянство Швейцарії та Хорватії, отримав виклик донаціональної збірної Швейцарії. Втім, футболіст вирішив відмовитися від цього запрошення, натомість прийнявши аналогічну пропозицію, що надійшла від керівництванаціональної збірної Хорватії[4]. Того ж 2007 року дебютував в офіційних матчах у її складі.
Від самого початку виступів за хорватську збірну став її основним гравцем. НаЄвро-2008 20-річний півзахисник взяв участь у двох матчах групового етапу та в програномутуркам у серіїпісляматчевих пенальті чвертьфіналі.
НаЄвро-2016 знову був ключовим гравцем середини поля хорватів і взяв участь в усіх чотирьох їх матчах на континентальній першості, на якій вони дійшли 1/8 фіналу, де мінімально 0:1 програли майбутнім переможцям першості,португальцям. Став автором одного з голів у грі групового етапу протизбірної Чехії (2:2).
Чемпіонат світу 2018 року також починав як стабільний гравець стартового складу. Допоміг команді здобути впевнені перемоги у двох стартових матчахгрупового етапу — протиНігерії (2:0) іАргентини (3:0) — чим завчасно оформити вихід до стадії плей-оф.