Кіріліця цалком обсягуєґрецькый алфавіт, але дакотры ґрецькы буквы (ксі,псі,іжіця,фіта) суть не на своёму місцї, а в концю. Дакотры буквы кіріліцї, хыблячі ґрецькому алфавіту, суть подобныглаголічным.Ц іШ вызерають подобно на дакотры буквы алфавітôв того часу (арамейскоє,етіопскоє,коптьскоє,гебрейскоє писмо,брахмі), і прото назвати жрідло пожычкы не є можне.Б є подобнаВ,Щ —Ш. Прінціпы утворїнядіґрафôв у кіріліцї (Ы зЪІ,ОУ, йотованы буквы) суть подобны глаголічным.
Буквы кіріліцї ся хоснують про запис чісел так само як вґрецькôй сістемі. Намісто архаічныхдісіґмы істіґмы, котрых не є ай в класічнôм ґрецькôм алфавітї, суть хоснованы буквыЦ (900) іS (6); а пак і третїй такый знак,коппа, што ся спершу хосновав про обозначіня 90, быв вытїсненый буквовЧ. Дакотры буквы, хыблячі ґрецькому алфавіту (наприклад,Б,Ж), не мають чіселного значіня. Тото роздїлює кіріліцю од глаголіцї, де чіселны значіня не одповідають ґрецькым і сесї буквы ся не проскакують.
Першов формов кіріліцї былоуставноє писмо, характерноє про найстаршы славяньскы рукописы. Уставноє писмо малокаліґрафічноє, ґеометрічноє выкреслїня, буквы стояли тїсно в рядках.
В14.—15. сторочах ся обявляє нова форма писма —напôвустав. Выкреслїня стало май дрôбным і округлым. Напôвуставноє писмо ся в церьковных і світьскых книгах хосновало до18. стороча, за чім было вытїснено із світьскойлітературы.
Геометриа славенски землемерие — перша книга, надрукована новым писмом
Ѳ—Ф (лишыло ся лем Ѳ, в1710. роцї Петро вернув стары правила о їх вжываню);
Ѵ—І/В (пак была вернута, з1735. до1758. року знова вылучена, помалы выходила із вжываня);
І—И (раз было вылучене И, пак было вернуто з іншыма правилами, а пак былы вернуты і правила; мїняли ся правила о чіслї точок над І, з1738. року точка над І была фурт єдна);
S—З (лишыло ся лем S, пак З было вернуто, а S — вылучено);
Ꙗ іѦ были замїнены наЯ, выкреслїня котрого ся обявило зоскорописной формы малого юса (Ѧ);
Было унормованоЕ (спершу — орфоґрафічный варіантЄ), про запис твердого /е/ была введена букваЭ. В1735. роцї было конечно вылученоѮ з алфавіту.
Мовда налатиніку принесла до світьскых книг новоє, подобноє тогдышнёму латиньскому, писмо. Окрем алфавіту і формы букв ся помїнялыпунктуачны правила, были введеныарабскы чісла, унормованый запис великых літер. Приклад російского нового писма схосновали ай другы народы, котры тогды повжывали кіріліцю — Сербы,Болгары,Румуны.
Дакотры буквы кірілічнойкурзівы мають выкреслїня дуже неподобноє своёму обычайному. Всерьбскôм імакедоньскôм писмї ся дакотры буквы пишуть не так, як інде. Такы формы букв ся часто хоснують в рекламї, на дорожных знаках ітд., менше — в новинках і книгах.
До9. стороча свідчінь о якомсь пошыреном, упорядкованом славяньском писмї не є. Помежи вшыткых фактов о обявлїню славяньского писма важноє місце має«Жытя Костантіна», де ся говорить о «руськых писменах», котры учив до створїня кіріліцїКонстантін-Кіріл. Прямо о докірілічном писмї говоритьЧорноризець Храбр в трактатї «О писменах»: «Спершу ж славяне не мали букв, айбо по черьтам і рїзам читали, нима і гадали, поганами будучі.»
Коло893. року братыКонстантін (Кіріл) Філозоф і Мефодій ізСолунї за росказомвізантійского імператораМихайла III. створили писмо про славяньскый язык. Довгый час стояло звіданя, ці была то кіріліця, ці глаголіця — азбукы, котры ся роздїлюють головно лем выкреслїням. Теперька переважає думка, же глаголіця є старша, а кіріліця — другорядна. Глаголіцю довгый час хосновалиХорваты (до17. стороча).
Обявлїня кіріліцї повязують з дїятельством булгарьской школы. В жытїКлімента Охридьского ся прямо говорить о тӯм, же вӯн створив славяньскоє писмо вже по Кірілу і Мефодію. Вдяка попереднёму дїятельству братӯв ся азбука скоро пошырила в югославяньскых землях, і протопапа заказав ї хоснованя в церьковной службї у855. роцї, борячі ся з резултатамы місії.
ВБулгарії царьБоріс I. приявхрістіанство. Булгарія стала центром славяньской літературы. Ту ся обявляє перша славяньска книжна школа —Преславска книжна школа. Переписують ся кіріло-мефодіёвскы оріґіналы церьковных книг, роблять ся новы переложіня ґрецькых книг, створює ся оріґінална славяньска література.
_in_Gospel_of_year_980.gif)
