Кухо́нна сіль, суль авадьсӯль — се назва катеґорії хемічної солї із формулов NaCl (хемічна злученя, що належит до більшого класусолий) за містом хоснованя в ниві дїятельства чилядника, яка споєна з варинёмїды. Кухонна сіль хоснує ся в кухаринї і составляє ся з хлоріду натрію і є субстанціёв у подобі світлых крішталиків, яка вміщує 93—99 % хлорістого натрію і примішкисолий калцію, маґнезію, калію, які дают ї гігроскопічности, твердости і гіркуватого присмаку.[2] Чим менше в солї сьых примішок, тым высшый її квалітет.
Чиста стравова сіль є крішталїчным сыпкачым продуктом без запаху (выимши йодованої солї) з соленым смаком без присмаку. Колор екстра тай вышного сорта — білый, єднак для першого і другого годен быти сїрый, жовкастый, рожовый тай голубистый закраскы зависимо від веденя солї.[3]Насыпна густота обычайної кухонної солї є дись 1300 кг/м³, то є приблизно 1,3 г/см³ (г/мл). Густота у збитій подобі (то є без обрахунка обєму воздуха межи зернами в загалному обємі) є 2,165 г/см³.
Многорівнёва класіфікація хемічної солї із формулов NaCl з метов сістематизації може быти на підставі всякых основань. Се може быти катеґорізація за способом выдобытка, за розміром фракції зерна, за квалітов, і так дале. Наприклад, груба стравова сіль, котра має більшый розмір зерна і хоснує ся переважно веврейській реліґійній практицї — так звана«ковшерна сіль». В другых нивах роботы чилядника хемічна сіль із формулов NaCl може называти ся «технічна сіль», «кормова сіль», «дорожна сіль».
У природї кухонна сіль єствує у подобі камняної солї (67,9 % хоснуют у свойстві кухонної солі), озерна осадова сіль (31,8 % хоснує ся як кухонна сіль) і у малых обємах натуралнї росолы.
Сіль може быти выставена рафінованёви — се процес, якый відбілює її, робит ї май пригоднов для посыпованя тай полїпшує ї всокоченя.
Кухонна сіль історично хосновала ся як способ триманя продуктів, коли щи не было холодників і морозных камер. Усередновік се быв основный способ триманя мняса тайрыбы. Надвышноє уживаня солї помагат повышеню высоты кровли, хворотам почок і сердця.[4]
↑Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів: Книжка/В. С. Доцяк, Л. О. Стременко, І. В. Стременко. — К.: Вища шк., 1998. — 519с.ISBN 5-11-004724-3 (с.: 213—214)
↑По ДСТУ 3583-97, що чинный з 1. юла 1998 року на теріторії Украйины, тай поміняный вже наДСТУ 3583:2015 «Сіль кухонна. Загальні технічні умови.»
%2c_onder_de_microscoop.jpg)
