Руски язик (іщеруска бешеда; руснацки, панонски руски, бачвански руски язик) — то славянски язик, хторим бешедуюРусини в Сербиї (Войводина), Хорватії (Славония) і в дїлу Середнёй і Южнёй Европи. Найвеце бешедуючих жыє в області знамій як Карпатьска Русь, хтора ся простерає од Підкарпатя на заход до выходного Словеньска і юго-выходного Польска. В сербскій Войводинї, окрем Славонии, є велике паноньско-русинске язиково сполоченство, як і русинска діаспора по цїлім світї.
По 24. статуту Автономней Покраїни Войводини,руски язик ся припознава як єден из шести урядных язикох покраїни.[1] Подля Европскей хартії реґіоналних або меншиновых язикох, руски язик є урядно признаный як храненый меншиновый язик і в Боснї і Герцеґовинї, Хорватії, Мадярску, Румунії, Польску (як лемківски), Сербії і на Словеньску.
Класіфікація руского язика як язика або діалекта є предмет спору. Чеськи, словеньски і даяки польски і сербски языкознавці го уважають самостатным язиком (з властным кодом ISO 639-3), але иншы вчені (в Українї, Польску, Сербії і Румунії) го уважають за діалект україньского язика.
Русины (веце шпеціфічноКарпатьски Русины) жыють вЗакарпатьскій областиУкраїны, на северовыходїСловеньска, юговыходїПольска (де суть часто называны Лемки од їх характерістічного словалем, або Лишаци) іМадярску (де люде і їх язик ся зовеРутен).
Панноньски Русины (Войводінскі Русины) жыють вСербскійАвтономной Покраїни Войводина (в Бачці, Срему і Банáту) і в хорватьскій Славониї.Автономна Покраїна Войводина вСербії є єдина правінція (покраїна), деруски язик є урядно признаный як один из шести офіційных язикох.Подля Европской хартії реґіоналных або меншиновых язиків, руски язик є тыж урядно узнаный як храненый меншиновый язик в Хорватії, Мадярску, Румунії, Польску, Сербії і на Словеньску.
В року 2022 руски язик достал свой власни кодrsk в Медзинародней орґанизациї по стандартизациї (ISO) зоз назву руски/руснацки язик (анґл.Ruthenian/Rusnak language).[1]
Од 14. октобра 2024 є активнаВикипедия на руским язику, хтора тиж ма кодrsk.[2]
