Abstract

Сучасна філософія тяжіє до осмислення людської дійсності у дедалі ширших міждисциплінарних контекстах. Спочатку традиційні, а віднедавна й інтернет-медіа та інформаційні технології опинилися у полі зору філософів та стали джерелом для переосмислення чималої кількості так званих вічних філософських запитань. Серед них зокрема і найширші, як-от усвідомлення меж реального та розуміння, які саме явища й речі з тих, що конституюють людське, можна вважати реальними. Цю статтю присвячено дослідженню одного з понять, що є ключовим для осмислення реальності, – поняттю віртуальності. Авторка висвітлює його витоки, особливості і специфіку вжитку в сучасному філософському дискурсі. Зокрема, показано конотації віртуального з усіма трьома часовими вимірами: минулим, теперішнім та майбутнім. Наголошено, що поняття віртуального спочатку було «перевідкрите» Жилем Дельозом, а потім пережило ще низку сутнісних змін у філософії ХХ–ХХІ століть. Тож віртуальне розглянуто як контрагент реального. Зокрема, у статті приділено увагу різноманітним конотаціям між поняттями віртуальності, реальності та фактичності. Крім того, розкрито моральні аспекти віртуальності – як у трансцендентному, так і в іманентному сенсі. Висвітлено підґрунтя для нерозрізнюваності «реального» та «віртуального». Зроблено висновок про те, що в ситуації так званої підміни реальності різноманіття конотацій поняття віртуальності може бути використане для перевідкриття вже самого поняття реальності.