абир!
Аби́р!Cм. союзъА,6.
Нас спонсорують:
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Том 1, ст. 2.
Посилання:
Сховати оригінал сторінки
Відзиватися, -ваюся, -єшся,сов. в.відізватися, -звуся, -вешся,гл. Отзываться, отозваться.Чуб. І. 141.
Кироман, -ну,м. Раст. Stalice latifolia Lm.ЗЮЗО. І. 137.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащійлибак'у, относящійся къ нему.Желех.
Наба́вити, -ся.Cм.набавляти, -ся.
Ото, ото́ж,нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ.Ото вийшов сіяч сіяти.Єв. Мт.XIII. 3.Ото ж тая дівчинонька.Шевч.Заходить ото він до мельника.Чуб. І. 5.Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є.ЗОЮР. І. 3.Ото цвяхована гиря.Ном. № 1549.Ото ротата на все село.Ном. № 12983.Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.Чуб. V. 996.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся,гл. Распороться (во множествѣ).
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш,гл. Натравить собаками.
Розсуджувати, -джую, -єш,сов. в.розсудити, -джу, -диш,гл.1) Разсуживать, разсудить, рѣшить.Розсуджує пригнічених по правді.К. Іов. 79.Зараз не вішають, а поперед розсудять.Ном. № 7445.2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать.Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон.Чуб. V. 775,3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить.Женихався, з неї не сміявся, — думав — моя буде, — розраяли та розсудили проклятії люде.Чуб. V. 263.
Селюк, -ка,м. Житель села, деревенщина.Простий люд — селюки.К. ЧР. 352.
Скритка, -ки,ж. =накритка =покритка.КС. 1882. II. 427.
▒
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника.Зареєструватися абоУвійти.