аби-б
Аби́-б, сз. 1)Дабы, чтобы, лишь-бы.Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде.Посл.Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ.Я то зроблю, аби б було, як ви кажете.Аби́-м,аби́-х. Чтобы, пусть.Аби-м так здоров був! Аби-х так жила!(Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1.2)Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу.3)Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было.В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли.Ном. с. 282, № 576.4)Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало.Неси сміття аби-куди!5)Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя.Він усе робить аби-то.6)Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій.Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать.Ном. № 4072.7)Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было.Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.Шевч. 183.8)Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было.Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія.Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця!9)Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало.Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже.МВ. І. 64.Ти все робиш тільки аби-як.10)Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало.Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак.Котл. Ен. VI. 44.11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.:Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ.Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він.Гліб. 82.
Нас спонсорують:
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Том 1, ст. 1.
Посилання:
Сховати оригінал сторінки
Гря́да, -ди,ж.1) Гряда, грядка.Ном. №№ 10957, 6420.Були в мене два городи, — тепер нема й гряди.Чуб. V. 901. Чаще въУм. формѣгря́дка.2) Островъ. лежащій въплавнях, хребетъ острова не затопляемый водой.Браун. 51. О. 1862. V. Кух. 99. КС. 1873. І. 57.В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені.О. 1862. II. 63.3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ.Вх. Пч. II. 25.4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю.Фр. Пp. 189. МУЕ. ІІІ. 46.
Гу́ня, -ні,ж. Верхняя суконная одежда, сермяга.Гол. Од. 44, 45, 75.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш,гл. Отдалять.
Курдюк, -ка,м. Болѣзнь языка у скотины.Кіевск. у.и Подольс. г.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся,гл. Литься.Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається.Ном. № 7589.А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються.Мет. 80.Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.Шевч. 205.
Поплюгавіти, -віємо, -єте,гл. =споганіти, но во множествѣ.
Попоогризатися, -заюся, -єшся,гл. Много огрызаться.
Почорнілий, -а, -е.Почернѣвшій.Почорнілий сніг береться водою.Мир. Пов. II. 41.Почорнілий дах.
Триття, -тя,с. Треніе, растираніе.І триття не пособе, як візьме корчем у животі.Могил. у.
Чв'якати, -каю, -єш,гл.1) Чавкать.Свині чв'якнули. Также то-же, что иплямкати.Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка.Чуб. II. 294.2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви.Cм.чвохтіти, чв'якотіти.Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.Г. Барв. 22.
▒
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника.Зареєструватися абоУвійти.