FromProto-Slavic*dъvojьnikъ.[1] CompareRussianдвойни́к(dvojník).
двійни́к• (dvijnýk) m pers (genitiveдвійника́,nominative pluralдвійники́,genitive pluralдвійникі́в,female equivalentдвійни́ця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | двійни́к dvijnýk | двійники́ dvijnyký |
| genitive | двійника́ dvijnyká | двійникі́в dvijnykív |
| dative | двійнико́ві,двійнику́ dvijnykóvi,dvijnykú | двійника́м dvijnykám |
| accusative | двійника́ dvijnyká | двійникі́в dvijnykív |
| instrumental | двійнико́м dvijnykóm | двійника́ми dvijnykámy |
| locative | двійнико́ві,двійнику́ dvijnykóvi,dvijnykú | двійника́х dvijnykáx |
| vocative | двійнику́ dvijnykú | двійники́ dvijnyký |