Movatterモバイル変換

ДОЛЮЇЕКА|Зсуко*шч>Л&»ср*<гтІи.ШгЬченм»

СЕНДСБЕДВІН—див.РАФАЛОВИЧ.

СЕН-ЖЕРМЕН—передмістя-Парижу.ТутзнаходитьсяСЕНЖЕРМЕНСЬКЕАБАТСТВО,одназнайстаршихцерковПарижу,зУїст.згробницеюкороляЯнаКазіміразбронзовоюплоскорізьбоюченцяЖАНАТІБО,щозоб¬ражуєбійпідБерестечком.ПообохбокахтоїплоскорізьбибулистатуїдвохполоненихкозаківрізьбаряҐаспараМарсі,знищеніпідчасВеликоїФранцузькоїреволюції.

10IX.1919р.вСен«-Жерменібувпід¬писанийміждержавамиАнтантийАвстрієюСЕН.ЖЕРМЕНСЬКИЙДОГОВІР,щоприз¬навАнтантусувереномСх.Галичини,управ-ненимвирішатиїїдержавно-правнестано¬вище,

СЕНЖЮЛЬЄНКАРЛЬ(ф1870).фран¬цузькийподорожник,автор«МальовничоїподорожіпоРосії»,девінописавКиївщину,Одесуйукраїнськістепи.

СЕНИКОМЕЛЯН.псевдонімиГРИБІВ-СЬКИЙ.КАНЦЛЕР.КАЩУК<41941)—ви¬значнийполітичнийдіяч,сотникУкр.Гал.Ар¬мії(УГА).КолиУГАзробиласяЧУЛА,вініразомізсот.Ю.Головинськимзнайшовсявпроводіповстанняпротичершоних.Вистріляв¬шикомісарівтазвільнившасявідбольшеви-ків,вонипопадаютьпротевпольськийполон.О.Сениковіпощастиловтектизтаборуінтер¬нованих.ів1920р.вінповертаєтьсядоЛьвоваіпоринаєтутувирпідпільногорево¬люційногожиття.ВінробитьсяОДНИМізос-новниківУкраїнськоїВійськовоїОрганіза¬ціїТУВО)іпереймаєфункціїзв'язковогоприВерховнійКомандіУВО.Вйогорукахзбігаютьсявсіорганізаційніниткидокраюідозакордону.ТодіО.Сеникдістаєвідполк.

Є.КоновальцяпсевдоКанцлера,щодійсно'відповідалойогороліворганізації.

ЯкнайближчийспівпрацівникКраєвогоКомандантаУВО,тотнЮ.Головинського,Се¬никбереучастьуріжнихакціяхУВО,попа¬даєкількакратнодов’язницііврештів1927р.виїздитьзакордон.ТутвінстаєпершимредакторомнелегальногооргануУВО«Сур¬ми».Напереломі1928—29р.виїздитьСеник1доСША,об'їздитьтутріжнімісцевостііпро¬вадитьвеликуорганізаційнупрацю,щопо¬клаламіцніпідвалинипідукраїнськийнаціо¬налістичнийрухзаОкеаном.ВньогопочинаєвиникатиОрганізаціяДержавногоВідрод¬женняУкраїни(ОДВУ)таїїорган«ВісникОДВУ»,апотім«Україна»,Віноживляїєйпо¬силюєдіяльністьСтрілецькоїГромадиіма¬совимивічамипідноситьпатріотичнийнастрійукраїнськоїеміграціївСША.

ПісляІКонґресуУкраїнськихНаціона¬лістівуВіднів1929р.СениквходитьвскладфактичногоПровоідуУкраїнськихНаціона¬лістівҐПУШізалишаєтьсявньомудосмер-ти.

ЗоглядунаважкийстанукраїнськогореволюційногорухувГаличині.Сеник,здо¬рученняполк.Є.Коновальця.виїздитьдоГаличиниіперебираєфункціїКраєвогоПро¬відникаОУНнаЗах.Укр.Землях,Пропрацю¬вавшитутріквтруднихобставинах,вічноцькованийпольськоюполіцією.Сеникв1931р.виїздитьвдругезакордоніпереймаєор¬ганізаційнізв’язкизпідсовєтськоюУкраїноютапередачутудиукраїнськоїреволюційноїнаціоналістичноїлітератури.Узв’язкузці¬єюпрацею,колийомуприходиЛьсябагаторазівпереходитинелегальноріжнікордони,попадаєнакількамісяцівдочеської,апотімдошвайцарськоїв’язниці.Колижзвільняєть¬сязув’язнення,всеживепідприбраними

прізвищами,постійноміняючимісцеосідку.

В1934р.,якделегатОУН,вдругеїдедоСШАіКанадиіперебуваєтамкількаміся¬ців,провадячивеликуорганізаційнуробо¬тудляскрпіленнямасовоїнаціоналістичноїорганізації«УкраїнськеНаціональнеОб'єд¬нання»зйогоорганом«НовийШлях».у.1938р.О.СениквиїздитьдоГЕвд.Америки—Бразлііі,Аргентіни,ПарагваютаУруґваю,дерозбудовуєнаціоналістичніорганізаціОДВУвАрґентінітаУкраїнськеКультурно-ОсвітнєТ-вовБразілії.ПідчасперебуваннявБразілії,приходитьвісткапровбивствополк.Є.КоновальцявРотердамі.О.СениквертаєтьсянегайнодоЕвропиітимчасовопе¬ребираєПровідОУН.підготовляючиПКон¬гресУкраїнськихНаціоналістівуРимі,наякомуйголовуєтапередаєпровідНаціона¬лістичнимРухомполк.А.Мельникові,якомустаєнийближчимспівробітником.В194!р.вибирається,разомізполк.М.СціборськимдоКиєва,іподорозіпадаєвЖитомирі,разомізСціборським,відрукипідісланоговвійціКозіяЗО.УШ.1941.

СЕНИЦЯПАВЛО(1879—?)—компо¬зиторзПолтавщини,щопочавізсольоспівівнасловаТ.Шевченка—«Минулилітамоледії».«Нащоменівреда»,«Чогоменітяжко»таінше.Зйогопізнішихтворівтребаособ¬ливовідмітитиукраїнськусимфоніюРе-мажор«Де-не-деТополі»длявеликоїсимфо¬нічноїоркестри,оркестровуувертюру,струннийквартет,іпонад50мистецькихпі¬сень,зкотрихнайкращі:дует«Піснясліпих».«Взеленомугаю»,«Веснаіде»,«Душамояпустка»,кількап’єсдляфортепіянатаіншихінструментів.

«...Доситьчасточуємо,яктепловідунутрішнього)ТВОрЧОГО'вогнюхудожникарозгоряєтьсяввеликеполум’ямузичноїкра¬си;черезтесаменавітьдрібніформийоготворіввиглядаютьнасерйозніциклічнібуду¬ваннязширокорозвиненимитемами.Вкож¬номуйоготворіє«щось»,щопритягаєува¬гуйвикликаєспівчуттядохудожника,ацеознакасправжньогомистецтваякимволодієсправжнйіхудожник».(М.Грінченко«!ст.у.музики»НьюЙорк,1961,163).

СЕНКЕВИЧГЕНРИК(1846—1916)—

польськийписьменник,лавреатНобеля1905р.,щопротевісторичнихповістях«Огнемімечем»та«Потоп»виховувавусвоїхземля¬ківпрезирстводоукраїнськогонароду,моти¬вуючитепрезирствонібийого«дикунством»танездатністюдокультуриірозпалювавненавистьміжполякамиіукраїнцямитапольськусупротиукраїнцівзавзятість.Проф.В.Антонович,піддавшиповість«Огнеміме¬

чем»суворійкритиці,зробивзтоїкритикитакіпідсумки:

«Сенкевичійогоприхильникистоятьпо¬кищонатомунизькомуступенірозвиткупатріотичногопочуття,наякомулюдивва¬жають,щовсесвоєнебезпреміннохороше,черезТетільки,Щовоносвоє.Всилуцьогофальшивогопатріотичногопочуття,вонивважаютьзаобов’язокнегуватикожнуспро¬букритичноговідношенняДОСВОГО'минулогоізмагають*едкиданнямтаперекручуваннямбезперечнихфактів,всякимиможливимина¬тяганнями,виправдатийвозвеличитивсякеосоружнеявищевісторичномужиттісвогонароду.Письменник,щокеруєтьсятакимпо¬чуттям,особливоколивінписьменниктала¬новитийівпливовийусвойомусуспільстві,робитьцьомусуспільствукепськупослугу.Вінсприяєзатемненнюнародньогосамопіз¬нання.змагаєдоувічненняпомилокминуло¬го,сприяєзастоєвійкосностійутруднюєпоступсвогонароду...(К.Ст.1885,V.

77)/

Польськийписьменникд-рОльґердТур¬кавваршавськомутижневику«Піон»за1933р.такожствердив,напідставісвоїхдовголітніхстудайдобиХмельниччинищодетількиСенкевичузявусвоюповістевуфабу¬луісторичніособи,знанітаствердженідже¬релами,всюдиізавждиздеформувавїху«Огнемімечем»простовідворотнотому,я-кимивонибуливдійсності,якупоказуютьнамнаправдуствердженічиопісляопубліко¬ваніісторичніматеріялиідані».

Нажаль,Нобелівськийлавреат,авторісвітово-відомогороману«Квовадіс»,корис¬тувавсянадтовеликоюпопулярністюйавто¬ритетом,ійогонаклепинаукраїнськийна¬рідпоширилисянетількисередполяківаівширшомусвіті.

СЕНТАМАНМАРКАНТУАН(1594-1661)—французькийпоетідипломат.В1650р.побувавуВаршавіітутпознайомивсязборотьбоюукраїнськогонародузасвоюнезалежністьПізнішевсвоїх«Героїчнихідиліях»оспівавсилу,хоробрістьтаенергіюукраїнськихкозаків.

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ—напрямокуліте¬ратурі,щоберезаосновупочування:при¬більшеначутливість,розчуленість.Див.ЕМОЦІЙНІСТЬ.«Надривні,покаянніелегіїНекрасова,надщербленийікволийНадсовтакийелементарнийусвоїхцивічнихчесно¬тахП.Я.(Мельшін-Якубович)надукраїн¬ськимипоетамипанувалицілкомідовго,алевїхпереспівавхтанаслідуванняхвиходилищенадривнішими,щеелементарнішими.Тон¬косльозасентиментальність,з’явищевукра-

—1718—

їнськійпоезіїендемічне,переможновступа¬лавсвоїправа...В«Невільничихпіснях»ЛесіУкраїнкипануютьцілкомодмінні,часомпротилежнінастрої.Замістьсльозливого—твердийімужнійтон:«Щосльозитам,денавітькровимало»;замістьнаріканьнадолю—піднесенняособистоїініціятиви,індиві¬дуальноїволі...»ГМ.Зеров«Доджерел.1943,ст164—65).

СЕНЬОБОСШАРЛЬ(1854Л942)—професорісторіївСорбоні,дійснийчленНТШ,автор«ПолітичноїісторіїсучасноїЕвро-пи»(1897),щоїївкоронувалафранцузь¬каАкадемія.Зіншихйогопрацьзгадаємо«Історіюцивілізації»(1886);«Історіюдав¬ніхнародівСходу»(1890);«Історичнумето¬ду,застосованудосуспільнихнаук»(1901);«ЩируісторіюФранцузькоїНації»(1903),«ПорівняльнуісторіюнародівЕвропи»(1938)таінше.ПісляконцертукапеліО.КошицявПарижі,віннаписавдиригентовізахоплено¬голиставякомувисловився:«Вашіспівакидалименібільше,ніжясподівавсяЯкамо¬гутнямузиказвучитьвційоркестрілюдсь¬кихголосів,такихповних,такихсвоєріднихітакідеальнозіспіваних!..Неможебутикращої,досконалішоїпропаґандидлятогощобдатисвітовіпізнатиукраїнськунащюВамзаперечуютьіснуванняВашоїнації,от¬жеВашіспівакидоводятьсвітові,шоцянашямаєнезрівняномогутнюімузикальнуду¬шу..»(«Укр.піснязакордоном»Париж,1929.ст.34).

СЕРАФИМИ—найвищийангельськийчин.ВениоточуютьпрестілБогаяктовид¬нозіслівпророкаІсаїї:«КругомЙогостоя¬лисерафими,акоженошістьохкрилах;дво¬мазакривавсобікоженлице,двомазакри¬вавноги,адвомалітав...»(УІ,2).

СЕРАФІЗМ—естетичнепоняття,щойогозапровадивд-рО.ГрицайнаозначеннягуманістичногосвітоглядуУкраїни.Це.яквінписав,зовсімнеякийсьтамдефетизм,зовсімневтечавсвітмиргородськогтихоми¬рся,анавпакисвітоглядхрестоносців,щойдутьслідамиХристатахристиянства.Зтогопоглядуукраїнськийсерафізммаєдваоблич¬чя:«зодногобокуце—чернецьПечерсь-коїлаври,аздругого—запорожець,що.наступаючинаСиніопуйТрапезунт,стоїтьнав(колішкахпередсічовимвівтаремсв.ПокровиБогоматеріПренайсвятішої».

СЕРБИ—південно-слов’янськийнаріднапівн.заходіБалканськогопівострова,ду¬жеспорідненийзХОРВАТАМИ,відякихріяс¬нитьсявірою(сербиправославніхорватика¬толики)іабеткою(сербивживаютькирили¬цю,хорватилатинку).Уважають,щосерби

малидеякийвпливнанашіДУМИ.Проф.М.Грушевськийписав:«СловоДУМА,якевпершевиступаєунасузначенніепічноїпісні,зпевноюліричною(«елегічною»)за-краскою.сербсько-болгарськогопоходжен¬ня:вболгарськімвонозначить«слово»,отжезаступилоцейтермінвтімзначенніпоетич¬ноїповісти,вякомувоновживалосявста¬рійРусі..ДУМИявилисятакимчиномспадкоємцямистароруських'СЛІВ,змодифі-кованимипідновимивпливами—можливойсербськоїгероїчноїпоезії.Стоялоцевзв'язкузширокимрозповсюдженнямсербсь¬коїгероїчноїпоезіївземляхкороннихівкн.Литовськім,розношеноїсербськимиспівака¬мизХУіХУІвв.ВженапочаткахХУв.стрі¬чаємомисербських(хорватських)«дудників»наЯгайловімдвері.Пізнішезнаємоїх,якзвичайнеявище,такщогуслідісталиназвуСЕРБІВ.КолиневХУ,товпершійполовиніХУІв.моглапідпастипевнимвпливамнихсербськихпісеньукраїнськапісеннатвор¬чість».(«їстУР.»т.УІст.364):

УХУНТст.чималосербівпоселилосявУкраїніпідпротекцієюмосковськогоуряду.ДоситьзгадатитутхочабМихайлаМИЛО-РАДОВИЧАякий,одержавшивідцаряПет¬раІмаєткивУкраїні,в1715р.просивного«опреділитийомучинпозаслугахйоговма¬лоросійськихгородах».Царнате«повелівйомубутинашогоцарськоговеличестватрой¬ськазапорожськоговгадячськомуполкуполковником»—противолігалицькогоуря¬дуйсамогогетьмана.НацьомуурядіМило-радович,обставившисебесвоїмислугами,сербами,зневажавполковуйсільськустар¬шину,навітьб’ючиїхкиями,обертавкозаківнетовпрямихсобіпідданих,анавітьвазї-ятськихрабів.Минаючидоказинате.яксамполковникіжінкатиранськимордувалалю¬дей,чоловіківіжінок,ми...нагадаємотіль¬ки,яккозакиполковоїсотнігадячськоїжа¬лілисьнате,щоїх«женутьпонедільновполковницькийдвір,чогопершеніколинебувало,іпримушуютьтопитигрубирубатидрованапуватиконіноситиводу.Вдовко¬зачихтежзаганяютьдополковниканавсякуроботу:пратибілизну,митипосуду,білитихатуіусякеділоробити,як!наймички».

Козакисотнікомишанськоїодсебежа¬лілись.щоМилорадовичрубаєїхліси,аїхприсилуєкоситийомусіно,орати,жатиімо¬лотитиіробитинарівнізпосполитими,котрісамижалілись,щоїх«замученощоденноюпанщиною,такщонавласнехазяйствовженезостаєтьсячасу».(М.Драгоманов«Полі¬тичніпісніукр.народу»ч.її,розд.І,Жене¬ва.1885,ст.129).Див.НОВАСЕРБІЯ.

ЗісторіїукраїнськоїлітературизнаємотількипроМих.Козачинського,нашогодра*

матурга,якийпіслязакінченняКиївськоїАкадемії,вибравсяв1730рр.,разомізін¬шимистудентамидоСербії,щобтаморга¬нізуватишколи,ітамвисвятився.Вінбував¬торомдраматичноготвору«Трагедія,абосумнаповістьпросмертьостанньогосербсь¬когоцаряУрошаУ»,надрукованоговБуді1798р.

СЕРВІЛІЗМ—рабськапідлабузницькаповедінка,понижуваннясебепередвищимабосильнішим.УкраїнськийпосолдоКана¬дійськогопарляментуА.Глинкаписав4.X.1935р.в«НовомуШляху»:

«Частозауважуємо,щодеякізукраїнсь¬кихпромовців,лекторів,редакторів,парля-меитранихпослівіт.п.визначнішихлюдейвтакийспосібідотієїмірипропагуютьльо-яльнісТьукраїнцівдоприбраноївітчизниКанади.щольоялізмпереходитьсвоїмежійвходитьусферусервілізму...Кажуть,шоавстрійські1монархиназивалинашукраїн¬ськийзагалуГаличині«тирольцямиСходу».Відомо,щотирольцівТиролю,щоналежавдоАвстрії,булидужевірнігабсбурзькійди¬настії.Вірнібуливонитому,щомонархитієїдинастіїдавалиїмвеликіправа.Вонивиконувалисолідносвоїобов’язкийкорис¬тувалисяправами.АукраїнцівГаличинібу¬литакождужевідданіГабсбурґам,тазащо,тоБогсвятийзнає,бо,яквідомо,тіГабсбур-ґидавалибагатобільшіправайбагатобіль¬шечислилисяз«невірними»поляками,ніжізукраїнськими«тирольцями».УкраїнськийльоялізмдоАвстріїперейшовбувусерві¬лізм.

Кожнийгромадянин,щообстоюєйборо¬нитьсуверенностисвоєїкраїни,стараєтьсяпролад,порядокідобробутуній,змагаєдоскріпленняїїдержавноїсили—цейльо-яльннйзглядомсвоєїдержави.Коликанаді-єцьзмагаєдотоговідносноКанади,вінльо-яльнийканадієць.,

Колижнатомістьгромадянинзістрахупередкароючизістрахупередіншимигро¬мадянами,якихвінуважаєсильнішимивідсебе,увсімпокорюється,всьомуповинується,всепідлягаєйвислуговуєтьсясильнішо¬му.віннельояльнийгорожанин,лишесерві-ліст,слуга.Такийстраххарактеризуєраба,аневільнулюдину,якашануєсамасебейможевразіпотребиборонитидержавупе¬реднебезпекоюабопричинитисясвоєюосо¬бистістюдоматеріяльногочидуховогоскріпленнядержави.Хтонешануєсебе,невмієпошануватиінших,хтонеборонитьсе¬бе,немаєвідвагиборонитиіншихідержави.»

Там,дедовгобулорабство,тамвихова¬лисяйрабські,сервілістичніхарактери.Аріс-тотельказав,щохтонароджуєтьсявідрабів.

Носитьусобірабськукров.Життя,розпоча¬теврабстві,ненабуваєгідности.Давнірим¬лянивідносилисязбільшимпрезирствомдовженародженихурабстві,ніждотих.шосталирабамичереззадовженість,чиякпо¬лоненівбою:вонивласневважали,щона¬родженіврабствідіставаливспадокрабськеприниженнябатьків,щейпосиленедальшийрабством.(ХозеІнхенієрОс«Помірналюди¬на»Б.Айрес,1955,ст.112).

Христосповчав,щопослухпереходитьусервілізм,колитой,хтонаказує,,ітой.хтослухається,незв’язанівзаємноюлюбов'ю.Той,хтолюбить,розуміє,і,розуміючи,слу¬хається.Жінці,щозгрішила,люблячи,Хрис¬тоспрощаєвласнезоглядунаїїлюбов:їйбагатопрощається,бовонабагатолюбила(Луки,УІІ47).Рабжеслухаєтьсязістраху,анезлюбови,ісервілістичнідушіпонижу¬ютьсязістраху,анезлюбови.

СЕРГА—прикраса,щоїїносятьприву¬хах.ВЧортомлицькіймогилізЇУст.доХр.булознайденодармовисбіляголовицаря.Я.Пастернакписав:«Якщотойдармовисмож¬набулоякимосьспособомприкріпитидодолішньоїчастинивуха,тотодіцебувбинайдавнішийслідзвичаючоловіківвУкраї¬ніноситиковтокводномувусі,якнеробивщевX.ст.київськийкнСвятославЗавойов¬никзасловамиочевидця,літописцяX.в.ЛеваДіякона».'ЗвичайцейзберігсядосівсумежнихзУкраїноюрумунськихземлях.ММіллерпам’ятає,щостарідідивУкраїніно¬силивусісрібнусережкууформіпівмісяцязхрестом(пережиток«люнулі»княжихча¬сів-),мовляввонаобороняєвідтрясці-ли¬хоманки».(«АрхеологіяУкраїни»1961,ст326—27).Див.СЕРЕЖКИ.

СЕРДАК—своєріднасвитаабоЛЕЙ¬БИК,здоморобногосукна,щосягаєнижчебедер.Кріййогопростий:складаєтьсялишезперегнутогокуснятканиниізвставленимирукавамитабічнимиклинами.Защібаєтьсявінспередунавовняніґудзикийпетлітамаєволічковівовняніприкраси.Ці«дармОвиси»служилиідлязащібаннясердака,колийоговдягалосянаопашки.Носилийогонашіселя¬нинаБуковиніівГаличині.

СЕРДЕЧНИК,СОБАЧАКРОПИВА

зілля,щовідварізньогодавалипитивагітнійдляполегшенняпороду(МУНТШ,УІП,20).Яких20роківтомувцьомузіллівиявилийвиділиличудовуречовину,якадієприроз¬ладахнервовоїсистеми,присерцево-судин¬нихнервозах,гіпертонії,деякихформахгрудноїжаби,тощо.

СЕРДЕЧНІСТЬ—щирість,добрість,о-

.зобливачуйність,щоїї<дужедобресхарак¬теризувавІв.Франко:

Якбити.знав,якмногогорякриєтьсяУмаскахрадости,байдужостиітьми,

Якмноголиць,заднявеселих,миєтьсяДоподушкигорючимислізьми.

Ти-бзіріслухтвійнагостривлюбов’юІвморіслізнезримихпоринав,їхгіркістьвласноюзмивавбикров’юІзрозумівввесьжахвлюдському

безголов’ю.

Якбитизнав!

Якбитизнав!Тацезнанняпредавнє;Відчутитреба,серцемзрозуміть.

Щотемнедляума,длясерцяяснейявне...

!іншимбитобівказавсясвіт.

Тибсерцемріс.МіжбурьжиттяйтривогиБулабнесхитна,яснапутьтвоя.

Яктой,щовбурюйшовпогриваххвиль

розлогих,—

Тотибмовлявдовсіхплачучих,скорбних

іубогих:

«Небійтеся!ЦеЯ»-

Див.СЕРЦЕ.

СЕРДЮКИ,СЕРДЕНЯТА—прибічненайманевійськогетьмана.З'явилосявоновпершеприП.Дорошенку,якийвзявсобізазразоктурецькихСЕМЕНІВ(див.).Серденя¬таскладалисянайбільшезмолдован,алебу¬ломіжнимичималоймісцевихлюдей.Вони,наймалисязаплатуйутримання:«Тількизнихікористи,шоп’ютьтаїдять,іконідобрімають,зацейвмирають».Козакибулинев¬доволеньзцихохотничихвійськ,ірада1669р.рішилабуларозпуститисерденяцькіполки:«Нехайідуть,звідкиприйшли,братисядогосподарськихробіт».АлеДорошенкоради!непослухав,авсезбільшавчислосерденят,ажвонодійшлодо12.000.

КолиДорошенкоуступивізгетьманства,серденята,чисердюкиперейшлинаЛівобе¬режжя.Самойлозичумівоцінитивартістьцьоговійська—уживйогодопограничноїслужбизасторожупротитатар.ЗтогочасусердюкизалишилисяналівобічнійУкраїнідокінцягетьманстваіслужилиякпіхота.(ІвКрип'якевич«Іст.у.війська»1936,ст.257--58)ЗагетьманаМазепибуло3полкисердюків.

Див.КОМПАНІЙЦІ.НАДВІРНАКОРОГВА.

СЕРДЮЦЬКАДИВІЗІЯ—військовачас¬тина,щопосталазаЦентр.Ради.Загетьма¬наП.Скоропадськогодонеїбралитількиси¬нівзаможнихселян.УчасіповстанняпротиньогочастинадивізіїперейшланасторонуДиректорії,ачастинапізнішевКиєвіввійшлавскладОсадногоКорпусу.

СЕРЕБРЕНИЦЬКИЙГРИГОРІЙ(1741—79)—визначнийукраїнськийграверзОх-тирщини.ПершевчивсяГраверствавКиїво-ПечерськійЛаврі,апотімвАкадеміїМис¬тецтвв(Петербурзі,дедвічіодержавсрібнумедалюзакращіпраці,апоїїзакінченнів1767р.ставпрофесоромАкадемії,керівни¬комґраверськоговідділу(до1769).Викону¬ваввінпереважномідерити(коло20).Слав¬нійогопортретикн.Барятинської,купцяЧіркіна,П.Яковлева.Крімтого,вінвикону¬вавілюстрації,релігійніобіразкиікопії»працьвизначнихмайстрів.

СЕРЕДА—піснийденьтижня.Автор«ІсторіїРусов»писав,щошведиза1а.Мазе¬пибулинесимпатичніукраїнцямособливотим,щопосередахіп’ятницяхїлим’ясо.Піствсередувідріжнявправославнихвідри-мокатоликів.інашілюдивважалинате.щоббути«православними».ІнавітьвЯновськоговромані«Чотиришаблі»читаємо:«Добрівигості,тавсередутрапилися!»(ст.39).

Саметому,щосередабулапіснимднем,знеюв’язалисяневеселіасоціяції,їїнавітьуважалинещасливимднем:«Явсередуро¬дилася,—горемені!»(Чубинський,ІУ).«Любименевсереду(себтовденьнещастя,суму),авнеділю,якприберуся,натебейнеподивлюся»(Номис2819).

Насередуприпадалиріжнізабобони,щомалинаметівиявитидоцьогодня«пошану»,причомууявлялося,щоколибцієї«пошани»небуловиявлено,тосередамоглабпомсти-тися.Томувсереду«неможнакраятишмат¬тя,бовошіїлиб».(ЗубрицькийвМУЕНТШ.Щ,33).ТежсамекажейЯстребовзХерсонщини:«Всередунеможнакроїтио-дежу:заведетьсянужа»(Летоп.ІП,63).Неможнатакожмитийчесатиголову(Ястре¬бов).ТесамейнаХарківщині:«Всередудівчатамнегодитьсямитиголовиізаплітатикоси,боволоссяперестанерости,ікосабудеплоха»(СбХарк.ХУІІ,12).«Вагітнійжінцінеможнамитиголовувсереду,щобнебувтяжкийпор:д,іщобнеобсіливоші.»(ЗКу-п'янщинивЕтн.Об.1897,24).АвОрельиі,вГаличиніказали,щоколибжінкадев’ятьсередпідрядчесалася,тоїїчоловікпомерби.(Етн.36.НТШ.У,209).

Требадумати,що«чесатися»і«митиголову»розумілосявнарод.іякпричепурю¬вання.щодлясереди,якпісногодня.непід¬ходить.

Алеіснуютьііншізабобони,щонема¬ютьвідношеннядопричепурювання,аледопраці,притомувиклюножіночої:«Всередугріхпрясти»(Франко,ПІ,84).«Нічогонеможнасадитивсереду»(МиїлорадовичуК.

Ст.1903,II202).Заборонялосяпозичативсереду:«Всередуненалежитьсядаватиху¬добинузобістя»(Франка,Щ,84).«Всередунеможнапозичатисоли,бошкодилобхудобі(ЗубрицькийвМУЕНТШ,III,33).

Середа,хочайвдалекоменшвиразнійфермі,ніжп’ятницяуосібнювалася.Уповістіпросв.Пахоміясередаіп’ятницяберутьу-частьупохоронахправедникаіпровожаютьйоготілодоямизате,щовінпостивісвя¬тивсередуйп’ятницю;віншомумісцісв.Пахомійпоясняв,щодушуправедноїлюди¬нистрічаютьнатретімнебісередайп’ятни¬цяіпроводятьїїаждоворітнебесних(М.Грушевський«Іст.у.Літ.»ІУ,ст.586).

СередустрасноготижняназивалиЧОР-НОЮСЕРЕДОЮ,—тоїсерединеможнапереходитинажиттядоновоїхати(Зап.Ю-ЗОтд.II,355).СередучетвертоготижняВе¬ликогоПостузвалиСЕРЕДОХРЕСНОЮ,а-боХРЕСЦЯМИ,ботодівшановуване»хрестуцеркві,абоСЕРЕДШСЇЯМТо¬годняпеклиХРЕСТИзпшеничноготіста.—невеличкіхлібчикиувиглядіхрестів.Два,звичайно,найкращітакіхлібчикизберігалидомоментувиходувпол:енавеснянийпосів.Одинтакийхлібецьбрализсобою,якїхалисіятимак,адругийнаярупшеницю.

Уполігосподарскидавшапку,хрестив¬ся.кусавкількаразівхрестовиднийхлібецьіприступавдопосіву.Відцьоговінсподі¬вавсячистихпосівівтадоброговрожаю.

Упівнічзсерединачетверпістпере¬ломлювався.Колисьвірили,що,якприслуха¬тисьдобре,томожнапочутивеликийшумітріск.

СЕРЕЖКИ—прикрасидлявуха.Зви¬чайноцюприкрасувживаютьжінкийдіти,алейвойовничийСвятослав,припобаченнізЦімісхіеммаввусізолотийковток.Див.СЕРГА).Сережки,яківіншихнародівслу¬жилиприкрасоюукраїнкамзнезапам’ятноїдавнини(див.КОВТКИ).

Згіднозвідомостямип.Е.П.Рудакової,ідодалаописзолотарстванаХарківщині,та¬мошнізолотарівиробляливXIXст.двасор¬тисережок:одинсортдлямосковок,адру¬гий—дляукраїнок.Сережкидляукраїнокявлялисобоюгачок,розширенийспереду,адоньогопідвішувалищитик,кудивставлялималенькекольоровесклотащеіриприкріп¬ленідовгітавузькіпідвіски,щонаподоблю-взликолишнінамистини.Увиборіматеріялудляоздобдосережоктакожпомітнаріжни-ця:українкиволіликоралі,амосковки--бурштин.(Хв.Вовк,«Студії.»ст.124).

Ізсережкамив’язалисязабобони:«Щобостановитивдитинигрижу,пильнуютьуло-житиїймерщійсережкувухо.Сережку

вкладаютьобов'язковосрібну,купленубезторгу,скількизапросять,стількийдають.Се¬режкузакладаютьвтевухо,накотромубо¬цінемагрижі.»(Етн.36.НТШ.XXXII,405).

СЕРЖАНТ—французькийкомпозитор,якогоопера«Мазепааботатарськийкінь»ма¬лаве4ікийуспіхв1830рокахуПарижі.

СЕРОВОЛЕКСАНДБР(1820—71)—

російськийкомпозитортамузичнийкритик.Написавопери«Рогніда»,«Юднта»,«Ворожасила».Бувавторомпершоїнауковоїпраціпроукраїнськународнюмузикув«Основі»1861.Йомуналежитьоперанаукраїнськийсюжет«Травневаніч»тахори«МаксимкозакЗалізняк»та«Гейнедивуйте...»

Про-українськіпіснівінписав:«Цеквіт¬ки,щоз'явилисянасвітненачесамісобою,щовиросливпишномублискучомувбраннібезнайменшоїгадкипроавторствоабосочи-нительство.Мовлілеявсвойомупишному,непорочномувбраннізатемнюєвиблискпарчігакоштовнихсамоцвітів,такнароднямузикасвоєюдитячоюпростодушністювтисячура¬зівбагатшатасильнішазавсіхитрощішкільноїпремудрости».До<тоговіндодавав,щокожнумосковськународнюпіснюможнавідігратинапіянітількибілимикдявішами,безчорних.Навпаки,жадноїукраїнськоїпіснібезчорнихклявішнезаграти,бовонипобудованіінатонахінапівтонах.(Див.ПІСНІ).

Ол.Кошиць,протиставляючийогоII.ЧАЙКО'ВСЬКОМУ(див.)писав:«Чайковсь-кийпривсійсвоїйгеніяльностінезміг«пе¬ревтілитись»,як,напр..цезмігзробитиро¬сійськийжекомпозиторА.Н.Серов.ДеякітвориСеров-анаукраїнськімотиви,аособ¬ливоопрацьованінимскількаукраїнськихпі¬сень,простовражаютьгеніяльнимпроникан¬нямвсамуглибинуукраїнськоїстихії,доса¬михтаємничихджерелнаціональноїтворчос-ти,іможутьбутизачисленідоскарбівукра¬їнськоїмузики,безоглядунанаціональністьавтора...»(«Свобода»14.ІУ.1937)

СЕРП—приладжатизбіжжяізрізуватитраву,емблемахліборобства.Звідтизагадка:««Кривиймалий,всеполесходив».

НаВолині,вСтароконстантинівськ.пов.жнецьнесмівпередаватиіншомусерпадорук,»аклавйогоназемлю,атойвжебравйогозземлі.Беньковський,щозаписавцейзвичай,немігдовідатися,чомутакробили.АлеподібнийзвичайіснувавівГаличині:тамтежкидали;серпназемлю,застромлювалйоговсніп,обвиваливякусьхусткуперше,ніждатийогокомусь.Вірили,щохтобтакнезробив,томусівбипідчасжнив«обжати¬ся»—себтоврізатисясерпом.Цейзвичай

—1722—

йостав,мабуть,іздосвіду,щоСерпомдужелегковрізатися,атомуйтребазнимпово¬дитисяобережно(ЗНтш.1897,ПІ,ст.19.На¬ук:Хроніка):

Вс.ЗелениціНадвірнянськОгО'пав.нажи¬вітнебіжчиковіклалисерп—«щобнерозга¬нялотрунок»,себто,щобнероздуваложивота.(Епн..36.НТШ,ХХХП,324).

СЕРПЕНТИНА—рідгарматиХУІв.,на¬званатак,мабуть,відкрученоїформи.Вук¬раїнськихзамкахбуладовгана1,60—2метра,калібру2—5см.

СЕРЦЕ—головнийорганкровоносно^*системи.Чимбільшестворіння—тимбільшемаєсерце,ітимвонорідшеб’ється(алейпутіснуютьвинятки:левмаєзовсіммалесерце).Напр.серцевеликого^лонамаєнамінутунебільше,якЗОударів.Пульсконя—40ударів.Людськенемовляпочинаєвід134,яікізходомроківіростомлюдинизмен¬шуються,ажзупиняютьсяпересічнона70ударах.Серцепсамає80ударів.Аєма¬ленькапородамишей,якихсерденькоб’єть¬ся600разівнамінуту.

Знайдавнішихчасівсерцевсебулосимволомжиття,боколисерцеперестаєби¬тися,життякінчається.Тому,вдавнину,щоббутипевними,щосерцеворогавженіколибільшенебитиметься,йомупростовиривалисерцезгрудей.УбилиніпробратівКороле¬вичівізКрякова,одинізнихговоритьдру¬гому:«Якбиябувнатвоїхбілихгрудях,рі¬завбиятвоїбілігруди,дістававбисерцезпечінкою..»(Груш.«Іст.у.літ:»IV,331):КолибогатирІллясівнагрупиСолов’єві-розбійникові,хотіввійвинутиізньогосерцеалетойвипросився,віддаючиІллівсесвоєдобро(тамже,ст.І22).ВоповіданніпроПа¬ліяіМазепуговориться,нібиМазепазвелівубитиПаліяіпринестийомуйогосерце(М.Драгоманов«Політ,пісні..»І.вип.II,ст:41).

Булосерцеодночаснойсимволомпочут¬тявзагалі,боввирішальнімоментинашогожиття,колимисильнощосьвідчуваємо,ля¬каємося,гніваємося,любимо,радіємо,почу¬ваємо,яксерцеб’ється,нібизгрудейвиско¬читихоче:«Ажменісерцескачезрадости»,

—кажутьлюди,тішачисьзякоїсьприємноїновини.«Ажменінасерцілегшезробилося»,

—кажутьповиясненнітрудноїсправи.«Ажсерцейомумалонезакам’яніло»,—кажутьпровеликийбіль.«Ажсерцетріскаєзбо¬лю».Навпаки,пролюдину,щонепіддаєтьсяпочуттям,кажуть:«Тобезсерцячоловік!»«Атокам’янесерце».Алейкажуть:«Сер¬це—некамінь»,—себтовоноприступнедочуття.

СерцеЗокремасимволізуєлюбов:«Від¬паввінменівідсерця»,—кажуть,втратив¬шилюбовдокогось,розчарувавшисьуньо¬му.«Кудисерцележить,тудийокобіжить»,—себтохтокоголюбить,натоговвесьчасіпоглядає.«Моєсерценіколидоньогонео-бернеться,»—себто,ніколияйогонелю¬битиму.Томуйввиразахпестощівта*любо-вд,назва«серце»,«серденько»відограєвук¬раїнціввеликуролю:«Незви;менекозаком,здайменесерденько»,«Скажименісерце,щомаєшнамислі?»(Метлинський).

Серце—символгоря,журби:«Неберисобітотонасерце»,—себто,нежурисятим,нетурбуйся.«Серцеменіобнесло»,—себтоналяглатуганасерце.«Серцеменікраєть¬ся»—говоритьлюдинаврозпуці,чиввели¬комугсрі.«Вразивменевсамесерце».—себтозавдаввеликогогоря.

Серце—символгніву:«Недайсерцюволю—заведевневолю»,—себтонепід¬давайсялюті,атопідешдов’язниці(Ів.Франко,III,520).Алецяприповідкаможевідноситисяідокохання,щоробитьізчоло¬вікарабажінки.«Нетойсильний,щокаміньверне,атой,щосерцевсобівдержить»,—себто,хтовмієвгнівісебеопанувати.«Го¬робецьмаленький,асердечкомає»,—себ¬тойтойможерозсердитися(Номис,3322).

Серце—символдобростц,милосердя:«Відсерцячоловік»,—себтодобра,сердеч¬налюдина.Самвираз«сердечналюдина»—значитьдобралюдина(див.СЕРДЕЧНІСТЬ).«Щозсерцяпоходить,досерцятрапдяє»—себто,добре,щиресерценайкращепромов¬ляєдодругогосерця.Томутакожкажуть,що«ВідсерцядоБога—навпростецьдоро¬га»,або«Відсерцядонебашляхунетреба».Гр.Сковородаповчав,щосерцелюдини,,про¬світленепремудрістюзаконуБожого,подіб¬недокоренядерева,щопосаджененаддже¬реламиводи,людинажзлогосерця—це«проклятасмоковниця»(Асхань,171).Доб¬ре‘серце—недобраприродайкраса,цевіч¬неджереловічночистихструменів—думоклюдських,щоє«насіннядобрихділ»(Благо-дарнийЕродій,465).(ПраціУкр.Вис.Пед.ІнститутувПразі,Наук.36.т.П,1934,ст.216).

Зрештою,вжевпсальмахДавидовихвка¬занонасерцезлоїлюдини,якнаджерелобезбожництва:«Безумнийговоритьусерцісвоїм:Боганемає».Ітутжемораільнахарак¬теристикатих«безумних»:«Зіпсулисьвонийопоганилисьувчинкахсвоїх;нема,хточи¬нивбидобре,неманіодного»(Пс.XXXI,Іі52.2).ІвНовомиЗаповітіапостолПавлоставивбезбожництвотежузв’язокіззіпсу-тимсерцем:«Стережіться,браття,щобнебуловкогозвассерцялукавогоіневірного,

ідовоновідсталобвідБогаживого»(Євр.

Ш,12).

Наоднійкозацькійкорогві,щоперехо¬вуєтьсявЕрмітажі,можнабачитинаверх¬ньомукуткусправатричервонихзполум’я»*серця,наоднутретинувкопанівземлю,анадниминапис:«Єдиноюдобродєтелютор¬жествують»(«Україна»1924,ПІ,28).Серцезполум’ямнагорібулоатрибутомвнашихт.зв.шкільнихдрамахуосібленоїМилостиБо¬жої1.Цейсимволпоходивізєзуїтськихпід¬ручниківшкільнихтеатрів,десерцезполу¬м’ям—любовдоБога.

НазіаходіЕвропиіподекудинасході,серцесимволхоробростіАнглійськогокороляРічарда,щов1190р.уладивхресто-носнийпохід,зайогохоробрістьзвалиЛево¬вимСерцем.Французькеслово«кураж»—хоробрість,відвага,походитьвідслова«кер»—серце.Алевнашихнародніхприповідках,танавітьівлітературірідкоколиможназнайтивідгукцієїпоширеноїсимволіки.Ма¬ємопротезгадку,щотурки,забившинашогославногоБайду-Вишневецького,з’їлийогосерце,мабуть,щобізтамзапричаститясяйо¬гохоробростеймужносте(Еварницький«Занорожськікозаки»,І209).

СЕТОН-ВОТСОНГЮГ—англійськийісторик,професорЛондонськогоуніверситету,членлейбурськоїпартії,синРобертаСетон-Вотсона,приятеляукраїнськоговідродженняісамйогоприятель.Авторкнижки«Російськаімперіявід1855до1914р.»присвятиввнійчималомісцяукраїнськійпроблемі.

ВнійвінміжіншимписавурозділіVII:«Від1907р.всетяжчебулопровадитиукра¬їнськукультурнудіяльність.Філію«Просві¬ти»наКубанівладазамкнула,такожічерні¬гівську.1908р.,колибуловідкинено1дозвілнавідкриттяфіліївПолтавіінаселеннязвер¬нулосядосенатувПетербурзі,прийшлавід¬повідь,що«Просвіта»,якорганізація,неба¬жана».'СтолипінуІУДуміствердив,щовін,противсіхрухів,що«ослаблюютьєдністьрусскогонароду»іпоказав,щовінпідцієюназвоюрозумієукраїнськийнаціоналізм*1910р.«Просвіта»булаостаточнозамішена».Цейодинуривоквиявляє,якдобреідоклад¬ноГюгСетонВотсонознайомивсязукраїн¬ськимнаціональнимрухом,ійогостаномвдо¬революційнійРосії.

СЕТОН-ВОТСОНРОБЕРТВІЛЬЄМ—

визначнийанглійськийісторикіпубліцист,тописавпідпісіевдомСКОТУСВІЯТОР.за¬цікавивсяукраїнськоюпроблемою,колибувстудентомуВідніівГаличиніперед1914р.Присвятившисьсправівизволенняслов’янсь¬

кихнародів,вінбагатоспричинивсядороз¬поділуАвстро-УгорськоїІмперії,защоЧе-хословаччинаіЮвославіяпроголосилийог©почеснимгромадяниномтихкраїн.

ІзчисленнихкнижокР.Сетон-Вотсонадлянасособливоцікава«Европавпереро¬дженні».Тутвінписав:

«Дехтоізслов’яндоводить,—щорусин¬ськамовацелишедіялект,іросіяниназива¬ютьрусинівмалоросами,тарусинисамісебенайрадшеназиваютьукраїнцями».Зробившиекскурсвісторіюслов’янстваавторствердивсамостійнийкультурнийрозвитокпоодинокихнародівіте,щойогонеможнаприпини¬ти.Однузтрьохголовнихпричинсвітовоївійни,поручзангло-німецькимзмаганнямуполітичнихвпливахтапівденно-слов’янсь¬кимпитаннямвважаєукраїнськепитання,яксуперництвоміжАвстро-УгорщиноютаРосі¬єю.ЧибудевсиліРосіяпіслявійнипритягтидосебе30мільйонівукраїнців?»—пишеав¬тор.«Чиосвіченіросійськіполітикидопус¬тятьсязновутакихучинків,якзамісяцьдовійни,колипоставилисвоїхвояківбілямоги¬лиукраїнськогоБернса—Шевченка,абоза¬арештувалиукраїнськогоархиєпископаШеп-тицького.абезньогонасильнонасаджалиправослав’яуГаличині?»—питіававтор.Ізновудоказував,щокожнийслов’янськийна¬рідмаєсвоїокремішностііпрагнедосамоо-значення,якемуситьбутизабезпечене.

Устатті«Українськапроблема»,писаввін,щохочвЕвропіім’яУкраїнипризабуте,алевононеякийсь«модернийвинахід»,боцеім’язустрічаєтьсявХУІІ.ст.Авторнаводитьтутанглійськулітературузтихчасів,присвя¬ченуісторіїУкраїнитаїїкультурі

СИБІР—азійськачастинаСССРзріка¬ми,щотечутьдоПівнічногоОкеану.Дляук¬раїнців—символкаторги,в’язничногожит¬тя,невільничихтаборівпраці.ТомуйШев¬ченко,згадуючиіронічно*поемі«Кавказ»всі«приваби»московськоїімперії,немігнезгадатийСибіру:

Унасжейсвата..Якнате—

ОднаСибірнеісходима!

АтюрміАлюду!Щойлічить!

ОдмолдаванинадофінаНавсіхязикахвсемовчіть,

Боблагоденствує.::

Івнароднійпісніспівається:

«ПовернувсяязСибіру,Немажменідо¬лі,Хоч,здається,невкайданах,Всетакивневолі».

ДоСибірубулизасланігетьманиДем’якМногогрішнийтаЬанСамОйлович,полковникСеменПалій,святіотціЦеркви—архнепис-копІнокентійІркутський,єпископІванТоболь¬ський;хочінесвятий,алеєпископНнконКре

—1724

м’янецький.пізнішеКрасноярський;письмен¬никПавлоГрабовськийтабагатоінших.Це—тількизацарськогорежиму.Тежщодія¬лосязабольшевицькогоуряду,непіддаєтьсявзагаліперелікові—пішлинаСибірдоріж-нихВоркуттаКолиммільйониукраїнськихінтеліґентів,селяніробітників...Внаслідокмасовихзасланьтадобровільнихпереселень,щорозпочалисявсерединіминулогостоліттяіособливоїсилинабралибулизацарськогорежимуVрр.1007—1911,вСибірінарахову¬ютьтеперпонад9мільйонівукраїнців,знихпонад6мільйонів,переселенихнасильнозаСталінатаХрущова.Бувчас,щовонималяіутсвоїнаціональніорганізації,школиіча¬сописи,—забольшевиківусецезникло:ніодноїукраїнськоїшколи,ніодногочасописувукраїнськіймові,хочабікомуністичногозмісту.Всіцімільйониукраїнців,внамірахмосковськихімперіялістів,засудженінаоб-

ЛіОСКОВЛЄННЯ.

СИВИНА.СИВИЗНА—прикметаста¬рости:волоскисповнюютьсяповітрям.«Сивинавбероду.пчортвребро».—кепку¬ютьізпідстаркуватогочоловіка,щозакоху¬єтьсявмолодійдівчині.Змислжиттєвогоспо¬стереженнямаєДругаприповідка:«Количо¬ловіксивіє,тошаліє...»

СИДОРЕНКОГРИГОРІЙ(1874-19251—інженер,членЦентр.Ради,міністерпош¬тиУНРврр.1918—19;головаделегаціїУНРнамировуконференцію^вПарижі;посолУНРуВідніврр.1919—22.

СИДОРЕНКОМИХАЙЛО(1859—?)

--м’нералог,професорОдеськогоуніверси¬тету.членодеської«Громади»,засланийнаСибірврр.1879—82.Співпрацюваввукла-дгнніросійсько-українськогословникаУ-М'НЦЯіСпілки.

СИЛА—здатністьвпливатинаречі,змі¬нюючиїхпопереднійстан.Розріжняємоси¬луФІЗИЧНУ.МАТЕРІАЛЬНУщокористуєть¬сяматеріальними,фізичнимизасобами,яктом'язитіла,ріжніприлади,щотуфізичнуси¬лупобільшують,ісилуДУХОВУ,МОРАЛЬ¬НУ,чидієсловамипереконуванняіособис¬тимприкладом.Всімилюбимасилуйшану¬ємотих,хтонеювизначається.Грецькийна¬рідвтіливсвійкультсиливобразімогутньо¬гоГЕРАКЛА(ГЕРКУЛЕСА),щодоконавнеймовірнихділізвільнивсвітвіджахливихпотвор,щозалягалишляхитапустошилиді¬лікраїни,:йогообразвусійсвітовійіконо¬графіїзалишивсясимволомсили,щослу¬житьлюдськійцивілізації.Українськийна¬рідвідбивсвійкультсиливобразіКирила

КОЖЕМ’ЯКИ,щозвільнивКиїввіджахливо¬гозмія,якийпобираврічнуданинупарубкомчидівчиною.ТаКожем’якабувнастількине¬розважний,що,замістьпоховатизмія,пустивпопілїзньогозавіїтром,азтогопопелуза¬веласявсяпоганьмошки,комарітамухи,.

Ітутнаразвиступаєвсвітоглядіукра¬їнськогонародухарактернариса:віннедо¬віряєсамійфізичнійсилі,авимагаєвдода¬токдонеїщейрозуму.Боінакшезнайкра¬щогоділанароджується«всякапогань».

Цяточкапоглядуповиннабутизагаль¬на:самоїфізичноїсилиневистачає,вонаможебутикориснатількитоді,колиодухов-люютьїївисокіморальніякості.Фізичнаси¬латількикількісна,духовасила—силаякіс¬на,Взвірячомусвітісила—тількифізична,

>тсріяльні,влюдськомусвіті,щобільшевінвдосконалюється,тобільшесилимораль¬ніпереважаютьфізичні.Вборотьбіфізичнихсилбілтшасиланищитьменшу,алейсамавиходитьізборотьбиослабленоючерезутра¬тучастинисили,щопішланаперемогуспро-тивуменшоїсиди;натомістьуборотьбі,.щовнійважатьголовноморальні,духовісили,переможецьвиходитьізборотьбинеослабле¬ним,апосиленим.Віннічогоневтрачає,анавпакизбагачуєтьсяновимисилами.Добро,перемагаючизло,незбіднюється,якдобро,а,навпаки,робитьсящеповнішим.Моральнісиливборотьбінезуживаються,авдоскона¬люються.

Історія,нажаль-,приноситьнамнадтоба¬гатоприкладівзловживаннясилою,щонази¬ваєтьсяНАСИЛЬСТВОМ(дав.).Анашаук¬раїнськанаціяпротягомвсієїсвоєїісторіїнетількибагатозазнавалатогонасильства,алейпродовжуєзазнавативідмосковськихокупантів.Алечиіснуєщосьдобревсвіті,чимлюдинезловживалрб?Іздругогобо¬ку,якщоіснуєбагатодобрих,алекволихлю¬дей,щотерплятьвіднасильствасильнихтохібажнеіснуходночаснойчималосильних,щовживаютьсвоюсилунаоборонутихкво¬лих?Щобпротиставитисясилізлихнасиль¬никівнеобхідноматийрозвиватисилудоб¬рих,щосупротизловживаннясилоютво¬рятьправопобудованенасправедливості,ійогосилоюборонять.Свідомістьсвогоічу¬жогоправа—цеморальнадуховасила,щоіпротиєтавитьсяйперемагаєфізичнусилунасильників.ВідвеликоїімперіїДжінгіс-хана,побудованоїнафізичнійсилі,доситьшвидконічогонезалишилося.ВідРимськоїімперії,щобулатежпобудована,якзреш¬тоюівсііншіімперії,насильством,залиши¬лосялишете,щобулопобудованенаправі.Римляниздобуваличужіземлісилою,алетрималиїхправом,виховуючивпочуттіза-конности,спранедливости.Іхочазаконина-

—1725—

сильника-окупантакікблинеможутьбутивизнаніпереможенимнародом,яксправед¬ливеправо,всежвономожебутибодайдис¬кутоване,інайогоосновіможутьбутиздо¬буваніправдивіправапереможенихіупо¬сліджених.НедурножНіцшеказав,щопра¬воце—змовакволихпротисильних:інакшекажучи,сильнімусятьконстатувати,щоівкволостіможебутисила—силаморальна,духова,яка,спираючисьнаправі,протиста¬витьсягрубійфізичнійсилі.Див.НАСИЛЬ¬СТВО,НЕПРОТИВЛЕННЯЗЛУ,НЕНА-ЬИСТЬ.

С*іЛ*ОЕГА,СИЛЬВЕТА—обрисзробле¬нийодіїчЮоарзош,воднійплощі,найчастішечорноюіушеюнабіломупапері,абобілимначорномуглі.Буваєтакожвирізнийзпаперу.НазвапоходитьвідфранцузаЕтіенадеС1-лЮЬІіА(+176/р.)Прикінці18.сторіччявінбувфранцузькимміністромфінансів.Державніфінансибули,втому^часіуважкомузанепаді;панСілюетвирішивїхпоправитичерезсуворіощадності.Швидковінзробивсязненавидженийінавітьпогорджуванийусімнаселенням.Усемале,дріб'язкове,тісне,ску¬пе,нужденненазиванойоговласниміменем.Самевтомучасіпануваламіжчоловікамимо¬даноситидужетіїсноприляглідовгішта¬ни.їхглумливоназивано:«штаниаляСілю¬ет».Портрети,наякихбуловиднозагальніобрисиголови,чилюдини,називано«портре¬тиаляСілюет».Вмодібуливтомучасіта¬кожвитинаніпортретипрофілівзпаперу—«аляСілюет».Адаліслововкорінилосявмо¬вахцивілізованФгозаходупідтакимровумін-ням,якейомунадаємотепер.Скупийміністерфінансівнавітьінедумав,щойогоім’яколи-небудьдійсностане—безсмертним.Зукра¬їнськихмистціввеликоїславиздобувсобісильвеїамиЮрійНарбут.Здавнавідомімис¬тецькісилюетивКитаютавІндії.