Inherited fromProto-Slavic*svojь, fromProto-Indo-European*swoyos.
свій• (svij)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | свій svij | своє́ svojé | своя́ svojá | свої́ svojí | |
| genitive | свого́,свойо́го1,своє́го1 svohó,svojóho1,svojého1 | своє́ї,свеї́1 svojéji,svejí1 | свої́х svojíx | ||
| dative | своє́му,свойо́му1,свойму́1,сво́му1 svojému,svojómu1,svojmú1,svómu1 | свої́й svojíj | свої́м svojím | ||
| accusative | animate | свого́,свойо́го1,своє́го1 svohó,svojóho1,svojého1 | своє́ svojé | свою́ svojú | свої́х svojíx |
| inanimate | свій svij | свої́ svojí | |||
| instrumental | свої́м svojím | своє́ю,свею́1 svojéju,svejú1 | свої́ми svojímy | ||
| locative | своє́му,свої́м,свойо́му1,свойму́1,сво́му1 svojému,svojím,svojómu1,svojmú1,svómu1 | свої́й svojíj | свої́х svojíx | ||
| vocative | свій svij | своє́ svojé | своя́ svojá | свої́ svojí | |
1Dated or dialectal.