| dbo:abstract | - جمهورية أرمينيا الأولى (بالإنجليزية: First Republic of Armenia) (بالأرمنية: Հայաստանի Հանրապետութիւն) والتي تُعرف في وقتها بجمهورية أرمينيا، كانت أول دولة أرمنية حديثة منذ سقوط مملكة أرمينيا الصغرى عام 1375. تأسست الجمهورية في الأراضي التي يسكنها الأرمن في الإمبراطورية الروسية المنهارة، والمعروفة باسم أرمينيا الشرقية أو أرمينيا الروسية. جاء معظم قادة الحكومة من الاتحاد الثوري الأرمني إيه أر أف أو (حزب الطاشناق). حدت جمهورية أرمينيا الأولى جمهورية جورجيا الديمقراطية من الشمال، والإمبراطورية العثمانية من الغرب، وبلاد فارس من الجنوب، وجمهورية أذربيجان الديمقراطية من الشرق. تبلغ مساحتها الإجمالية نحو 70,000 كيلومتر مربع 174,000)كيلومتر مربع بموجب معاهدة (Sèvres ، ويبلغ عدد سكانها 1.3 مليون نسمة. أعلن المجلس القومي الأرمني استقلال أرمينيا في 28 مايو 1918. منذ بدايتها، كانت أرمينيا تعاني من مجموعة متنوعة من المشاكل الداخلية والخارجية. نشأت أزمة إنسانية في أعقاب الإبادة الجماعية للأرمن حيث استقر هناك عشرات الآلاف من اللاجئين الأرمن من الإمبراطورية العثمانية. استمرت الجمهورية لأكثر من عامين، وشاركت خلالها في العديد من النزاعات المسلحة الناجمة عن خلاف الأراضي الإقليمية. بحلول أواخر عام 1920، غزا الجيش الأحمر السوفيتي أرمينيا. صدت الجمهورية الأولى، إلى جانب جمهورية أرمينيا الجبلية الغزو السوفيتي حتى يوليو 1921، حتى انتهاء استقلالها، حلت محلها الجمهورية الاشتراكية السوفيتية الأرمنية التي أصبحت جزءًا من الاتحاد السوفيتي في عام 1922. بعد سقوط الاتحاد السوفيتي، استعادت الجمهورية استقلالها لتصبح جمهورية أرمينيا الحالية في عام 1991. (ar)
- La República Democràtica d'Armènia (1918–1920) fou el primer estat modern establert a l'actual Armènia. El país es va crear després del col·lapse de l'imperi Rus, conseqüència de la Revolució russa de 1917. Limitava amb la República Democràtica de Geòrgia al nord, l'Imperi Otomà a l'oest, l'Imperi Persa al sud, i la República Democràtica de l'Azerbaidjan a l'est. (ca)
- Arménská republika (arménsky Հայաստանի Հանրապետութիւն) byl první novodobý nezávislý stát Arménů, který vznikl v roce 1918 po kolapsu carského Ruska. Samostatně existovala v době občanské války v Rusku a zanikla po bolševickém povstání a obsazení Rudou armádou v prosinci 1920. Dnešní Arménie volně navazuje na původní Arménskou demokratickou republiku a Arméni nazývají období nezávislosti v letech 1918–1920 První republikou. (cs)
- Die Demokratische Republik Armenien (armenisch Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, in wissenschaftlicher Transliteration Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) war die erste armenische Republik und existierte von 1918 bis 1920/1922. (de)
- Η Πρώτη Δημοκρατία της Αρμενίας ήταν μια κρατική οντότητα η οποία συστάθηκε μετά την νίκη των Συμμάχων στον Πρώτο Παγκόσμιο Πόλεμο. Ήταν το πρώτο ανεξάρτητο αρμενικό κράτος από το 1375. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία υποχρεώθηκε να αναγνωρίσει την ανεξαρτησία της Αρμενίας με την Συνθήκη του Μπατούμ, μετά από πολλές στρατιωτικές ήττες που ανέκοψαν την προέλαση των Τούρκων στο Κυβερνείο του Γερεβάν, γνωστό επίσης ως Ανατολική Αρμενία. Στις 28 Μαΐου 1918, η Αρμενία έγινε ανεξάρτητη χώρα. Ωστόσο, η ανεξαρτησία αυτή σημαδεύτηκε από πολλά προβλήματα, με κορύφωση την εισβολή των Τούρκων στην Αρμενία από τα δυτικά και την ταυτόχρονη εισβολή των Σοβιετικών από τα ανατολικά. Στις 2 Δεκεμβρίου, ο Σοβιετικός στρατός εισήλθε στο Γερεβάν, σημαίνοντας και το τέλος της Δημοκρατίας της Αρμενίας. (el)
- La Armena Demokratia Respubliko (armene Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն [Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun]) estis respubliko fondita en la orienta regiono de Armenio la 28-an de majo 1918 post malapero de Transkaŭkaza Federacia Demokratia Respubliko formata kune kun Kartvelio kaj Azerbajĝano. La nova respubliko havis landlimojn kun la Kartvela Demokratia Respubliko norde, kun la Azerbajĝana Demokratia Respubliko oriente, la Persa Imperio sude kaj la Otomana Imperio okcidente. Eventuale, la lando estis en milito kun ĉiuj ĝiaj najbaroj, escepte de Persio, pro landlimaj konfliktoj. Ĉi konfliktoj signifis perdon de 50 % de ĝia teritorio. La Unua Armena Respubliko malaperis en novembro 1920, kiam Azerbajĝano, plene regata de la bolŝevikoj, invadis ĝin. La mallonga sendependiĝo de la Armena Demokratia Respubliko finiĝis per milito, teritoriaj konfliktoj, amasa enmigrado de rifuĝintoj el la turka Armenio, malsanoj kaj malsato. Malgraŭ tio, la Entento, hororigata de la agado de la otomana registaro, intencis helpi la novan ŝtaton pere de fondusoj kaj aliaj rimedoj. Post la fino de la milito, decidiĝis dissolvi la Otomanan Imperion. Subskribata inter la aliancitaj potencoj kaj la Otomana Imperio en Sèvres la 10-a de aŭgusto 1920, la Traktato de Sèvres promesis restigi la ekzistadon de la Armena Demokratia Respubliko kaj aneksi la teritoriojn kiuj apartenis al la turka Armenio al la nova respubliko. Pro tio ke la novaj landlimoj devis esti desegnataj de la usona prezidanto Woodrow Wilson, la Otomana Armenio ankaŭ estas konata kiel la “Wilsona Armenio”. Eĉ estis konsiderata la eblon ke Armenio fariĝu usona protektorato. La traktato, tamen, estis rifuzita de la nacia turka movado kaj neniam vere efektiviĝis. La movado gvidata de Mustafa Kemal (Atatürk), uzis la traktaton kiel la okazo por deklari la laŭleĝan registaron de Turkio kaj anstataŭis la monarkion kaj ĉefurbon en Istanbulo al respubliko kun ĉefurbo en Ankaro. En 1920, Armenio kaj Turkio ekmilitis, akra konflikto kiuj finiĝis per la Traktato de Aleksandropolo (la 2-a de decembro 1920). La Traktato de Aleksandropolo devigis Armenion senarmigi la plimulton de ĝia jam malforta armeo, cedi pli ol 50% de ĝia teritorio antaŭ la milito, rezigni pri ĉiuj teritorioj kiuj estis ceditaj je ĝia favoro per la Traktato de Sèvres. Samtempe, la Dekunua Soveta Armeo sub la gvido de Grigorij Ordĵonikidze, invadis Armenion en Karavansarai (nuna Iĝevano) la 29-a de novembro. La 4-a de decembro la trupoj de Ordĵonikidze eniris Erevanon kaj la efemera Armena Respubliko malaperis. (eo)
- La República Democrática de Armenia (en armenio: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն, transliterado: Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun), también conocida como la Primera República armenia, fue el primer estado moderno armenio. Surgió en 1918, con el colapso del Imperio ruso tras la Revolución rusa de 1917 y luego de que la República Federativa Democrática Transcaucásica se disolviera, dio una oportunidad a la Federación Revolucionaria Armenia para la creación de la nueva república, dirigida por los 103 delegados de un total 203 del ex reino de los Romanov. La nueva República limitaba con la República Democrática de Georgia al norte, con la República Democrática de Azerbaiyán al este, el Imperio persa al sur, y el Imperio otomano (en plena partición) al oeste. Eventualmente, la nación estuvo en guerra con todos sus vecinos, excepto Persia, producto de conflictos limítrofes. Estos conflictos significaron la pérdida del 50% de su territorio inicial. La Primera República armenia dejó de existir en noviembre de 1920, cuando Azerbaiyán, controlada por los bolcheviques, la invadió. En 1918, la nueva república se enfrentó al Imperio otomano en la Primera Guerra Mundial durante la campaña del Cáucaso, que terminó con el Tratado de Batum. Este tratado fue el primer acuerdo internacional de la República Democratíca de Armenia, firmado en el mismo día de la declaración internacional de la república. Con la derrota del Imperio otomano al final de la Primera Guerra Mundial, los Estados Unidos y Woodrow Wilson propusieron en la Conferencia de Paz de París de ampliar las fronteras de la República Democrática de Armenia a fin de incluir las regiones de la Armenia histórica, este nuevo territorio, también fue conocido como Armenia Wilsoniana, fue ratificado por el Tratado de Sèvres. Sin embargo, este tratado nunca se puso en práctica y el destino de los territorios se determinó por el Tratado de Alexandropol, después el Tratado de Kars y, finalmente, el Tratado de Lausana. En 1920, la República Democrática de Armenia administraba una zona que abarcaba la mayor parte de la actual Armenia, la Provincia de Kars, los distritos de Ardahan, Iğdır, Çıldır y , en tanto que las regiones de Nakhchivan, Nagorno-Karabaj, Zangezur (hoy provincia armenia de Syunik), y Qazakh que estaban en disputa y lucha con Azerbaiyán. La región de Olti (administrado brevemente por Georgia en 1920) también fue reivindicada por la República Democrática de Armenia. La mayoría de la zona de Armenia se disputó a Lorri, también administrado por Georgia. El ejército armenio logró el control de todas estas regiones a excepción de Karabaj que estaba bajo control temporal de Armenia, aunque Azerbaiyán seguía haciendo valer sus pretensiones sobre la zona. El nuevo estado enfrentó serios problemas internos y externos. Tras el colapso del nuevo estado independiente armenio, el Ejército Rojo invadió e incorporó la República Democrática de Armenia a la República Federativa Democrática Transcaucásica. En 1922, Iósif Stalin, comisario de las naciones de la Unión Soviética, cedió Nagorno-Karabaj a Azerbaiyán como un óblast autónomo. Las áreas de Qazakh y el corredor Artsvashen fueron finalmente cedidas a Azerbaiyán en 1931. Sin embargo Armenia recibió Lorri de Georgia en compensación ese mismo año. Con la disolución de la República Federativa Democrática Transcaucásica en 1936, Armenia con sus actuales fronteras proclamó la República Socialista Soviética de Armenia. (es)
- The First Republic of Armenia, officially known at the time of its existence as the Republic of Armenia (Armenian: Հայաստանի Հանրապետութիւն), was the first modern Armenian state since the loss of Armenian statehood in the Middle Ages. The republic was established in the Armenian-populated territories of the disintegrated Russian Empire, known as Eastern Armenia or Russian Armenia. The leaders of the government came mostly from the Armenian Revolutionary Federation (ARF or Dashnaktsutyun). The First Republic of Armenia bordered the Democratic Republic of Georgia to the north, the Ottoman Empire to the west, Persia to the south, and the Azerbaijan Democratic Republic to the east. It had a total land area of roughly 70,000 km2, and a population of 1.3 million. The Armenian National Council declared the independence of Armenia on 28 May 1918. From its very onset, Armenia was plagued with a variety of domestic and foreign issues. A humanitarian crisis emerged from the aftermath of the Armenian genocide as hundreds of thousands of Armenian refugees from the Ottoman Empire were forced to settle in the fledgling republic. Lasting two and a half years in existence, the Republic of Armenia became involved in several armed conflicts with its neighbors, caused by overlapping territorial claims. In late 1920, the republic was partitioned between the Turkish Nationalist forces and Soviet Russia. The First Republic, along with the Republic of Mountainous Armenia which repelled the Soviet invasion until July 1921, ceased to exist as an independent state, superseded by the Armenian Soviet Socialist Republic that became part of the Soviet Union in 1922. After the fall of the Soviet Union, Armenia regained its independence as the current Republic of Armenia in 1991. (en)
- Armeniako Errepublika Demokratikoa (armenieraz: Հայաստանի Դեմոկրատական Հանրապետութիւն, Hayastani Demokratakan Hanrapetut’yun; batzuetan Armeniako Lehen Errepublika) Armeniako lehenengo errepublika modernoa izan zen. Errepublika lehenago Errusiar Inperioako lurraldean eratu zen, 1917ko Errusiar Iraultzaren ostean. Gobernuko buruak zetozen batez ere. Sortu zenean, zuen mugakide iparraldean, Otomandar Inperioa mendebaldean, Persia hegoaldean eta Azerbaijango Errepublika Demokratikoa ekialdean. Sorreratik bertatik, barne eta kanpo arazo ugari izan zituen Armeniako Errepublika Demokratikoak. Errepublikako biztanleetako asko, izandako Armeniar genozidioko sarraskietatik ihes egindako jendea ziren, eta errepublika ia eratu ere ezin izan zen egin, Otomandar Inperioak eraso egin baitzion, ingurune hartan bizi ziren armeniarrak suntsitu nahian. Errepublikak bi urte baizik ez zuen iraun. 1920aren bukaeran, herrialde hura konkistatu zuen sobietarren Armada Gorriak. Armeniako Errepublika, Armenia Menditsuko Errepublikarekin batera, Armeniako Sobietar Errepublika Sozialista bilakatu zen 1921ean; eta, Sobietar Batasunaren desegitearen ondoren, gaur egungo Armeniako estatua bihurtuko zen. (eu)
- La République d'Arménie, officieusement nommée Première République arménienne, est née des convulsions qui ont agité la Transcaucasie à la fin de la Première Guerre mondiale. L'effondrement de l'Empire russe en 1917 laisse un vide politique dans une région composée d'une mosaïque de groupes ethnico-religieux, qui peinent à s'entendre. Abandonnés par leurs voisins face à la menace turque, les Arméniens proclament la république d'Arménie. Après la défaite des Puissances centrales en 1918, les Arméniens fondent de grands espoirs sur la conférence de paix de Paris (1919), pour obtenir le rétablissement de la Grande-Arménie historique. Leurs attentes sont rapidement déçues. Abandonnée par les puissances alliées, face à l'hostilité de ses voisins, la république d'Arménie mène pendant deux ans une existence précaire et succombera à la collusion de la Turquie kémaliste et de la Russie bolchévique. (fr)
- Republik Demokratik Armenia (bahasa Armenia: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն, Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun; juga disebut Republik Pertama Armenia), 1918–1920, adalah republik Armenia modern pertama. Runtuhnya kekaisaran Rusia akibat Revolusi Rusia memberikan kesempatan pada Federasi Revolusioner Armenia untuk membuat republik baru yang kepemimpinannya dan 103 delegasi dari mantan kekuasaan Romanov (sebanyak 203) masuk ke dalam partai. Di sebelah utara republik ini terdapat Republik Demokratik Georgia, di sebelah barat kekaisaran Ottoman. di sebelah selatan kekaisaran Persia, dan republik Demokratik Azerbaijan di timur. (in)
- La Prima Repubblica di Armenia, all'epoca ufficialmente denominata Repubblica di Armenia (in armeno: Հայաստանի հանրապետութիւն?), fu uno Stato fondato dopo lo scioglimento della Repubblica Federale Democratica Transcaucasica, nel periodo di caos politico e militare prodotto dalla disfatta dell'Impero russo durante la prima guerra mondiale e dalla successiva rivoluzione russa. I capi del governo provenivano principalmente dalla Federazione Rivoluzionaria Armena (ARF o Dashnak). La Prima Repubblica di Armenia confinava a nord con la Repubblica Democratica di Georgia, a ovest con l'Impero ottomano, a sud con la Persia e a est con la Repubblica Democratica dell'Azerbaigian. Aveva una superficie totale di circa 70.000 km² e una popolazione di 1,3 milioni di abitanti. Il 28 maggio 1918 il Consiglio nazionale armeno dichiarò l'indipendenza dell'Armenia. Fin dall'inizio, l'Armenia fu afflitta da una serie di problemi interni ed esteri. Una crisi umanitaria emerse dalle conseguenze del genocidio armeno quando decine di migliaia di rifugiati armeni dall'Impero ottomano si stabilirono lì. La Repubblica durò per oltre due anni, durante i quali fu coinvolta in diversi conflitti armati causati da dispute territoriali. Alla fine del 1920, la nazione fu conquistata dall'Armata Rossa russa. La Prima Repubblica, insieme alla Repubblica dell'Armenia montanara che respinse l'invasione sovietica fino al luglio 1921, cessò di esistere come Stato indipendente, soppiantata dalla Repubblica Socialista Sovietica Armena che divenne parte dell'Unione Sovietica nel 1922. Dopo la caduta del Unione Sovietica, la Repubblica ha riacquistato la sua indipendenza come l'attuale Repubblica di Armenia nel 1991. (it)
- アルメニア共和国（アルメニアきょうわこく、アルメニア語: Հայաստանի Հանրապետություն）は、ロシア革命後、1918年から1920年にかけてアルメニアに存在した国家である。ザカフカース民主連邦共和国の崩壊にともない独立・建国されたもので、民族主義的な社会主義政党のアルメニア革命連盟（ダシュナク党）を政権の中軸としていた。またセーヴル条約ではオスマン帝国から広大な領土を編入することになっていた。 しかし隣接するアゼルバイジャン民主共和国とは折り合いが悪く、ナゴルノ・カラバフをめぐって交戦した。また1918年にはグルジア民主共和国とも短期の戦争になった。そのうちに北からはボリシェビキの、西からはムスタファ・ケマル・パシャの率いるトルコのアンカラ政府からの圧迫を受け、1920年12月2日には赤軍が首都エレバンに入城し政権は崩壊、アルメニア・ソビエト社会主義共和国の樹立が宣言された。 ソビエト連邦の崩壊後のアルメニアは、自己を「第二共和国」と規定し、この時期の政体を「第一共和国」と呼称することで、両者の連続性を強調している。 なお、1920年7月にアルメニア政府(首相ハモ・オハンジャニャン)によって駐日アルメニア共和国領事に任命されたダイアナ・アガベッグ・アプカー（Diana Agabeg Apcar、1859-1937）は、世界初の女性外交官と言われている。ダイアナは1889年に新婚旅行で日本を訪れたのをきっかけに、1891年から夫ともに日本で商売を始め、1937年に横浜で亡くなった。 (ja)
- 아르메니아 제1공화국(아르메니아어: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն 하야스타니 데모크라타칸 한라페투티윤)은 1918년에서 1920년까지 존재한 아르메니아의 옛 나라이다. 1920년 겨울에 소련에 합병되었다. (ko)
- Demokratyczna Republika Armenii (orm. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն - Demokratakan Hayastani Hanrapetutjun) – państwo ormiańskie na Kaukazie Południowym, istniejące od 28 maja 1918 do 9 lipca 1921 roku. Pierwsze suwerenne państwo ormiańskie od czasu upadku Ormiańskiego Królestwa Cylicji w 1375 roku. Demokratyczna Republika Armenii powstała z ziem historycznej Armenii, które w wyniku wojen Rosji z Turcją i Persją w XIX wieku znalazły się w granicach imperium rosyjskiego. Po upadku caratu i rozpadzie centralnej władzy w Rosji władzę na Zakaukaziu przejęły gruzińskie, ormiańskie i azerskie stronnictwa niepodległościowe. 10 lutego 1918 wspólny Sejm Zakaukaski proklamował niezależną od Rosji Zakaukaską Demokratyczną Republikę Federacyjną, która jednak rozpadła się już 26-28 maja 1918 roku. Jednym z trzech państw powstałych z jej rozpadu była Demokratyczna Republika Armenii. DRA była najsłabszym z państw Zakaukazia. Jak one wszystkie, była nie ustabilizowana wewnętrznie i podminowana działalnością bolszewicką. Naród państwowy - Ormianie - kilka lat wcześniej został zdziesiątkowany przez Turcję osmańską. Obszar DRA stanowił tylko drobny ułamek obszarów zamieszkanych przez Ormian przed 1914, o nikłych zasobach gospodarczych, w dodatku zalany przez masy uchodźców z Turcji. Odcięcie od tradycyjnych rynków zbytu doprowadziło gospodarkę do zapaści. Po utracie poparcia Rosji Armenia nie miała żadnego oparcia międzynarodowego, natomiast ze względów narodowościowych była skonfliktowana ze wszystkimi państwami sąsiednimi. Przedmiotem sporu z Gruzją był mieszany narodowościowo region Lori. Azerbejdżan zgłaszał roszczenia do niemal wszystkich ziem DRA. Kemalistowska Turcja nie ukrywała zamiaru likwidacji niepodległej Armenii, stanowiącej przeszkodę w połączeniu z Azerbejdżanem. Biali Rosjanie nie uznawali niepodległości państw kaukaskich, a bolszewicy, wbrew propagandowym hasłom o prawie do samostanowienia narodów byłego imperium, konsekwentnie zmierzali do ich sowietyzacji. W tej sytuacji DRA, mimo determinacji Ormian dla zachowania niepodległości, pozostawała w permanentnym kryzysie wewnętrznym. Toczyła również nieustanne wojny; spośród nich tylko wojna z Gruzją w grudniu 1918 zakończyła się podziałem spornego obszaru pod naciskiem brytyjskim. Przez cały okres istnienia DRA trwała o przynależność Nachiczewanu, Zangezuru i Karabachu, w której oddziały miejscowych powstańców odnosiły sukcesy. Śmiertelna dla DRA okazała się natomiast wojna z Turcją, w której sytuacja Armenii systematycznie się pogarszała, grożąc zajęciem całej DRA i - wedle wszelkiego prawdopodobieństwa - eksterminacją Ormian. Mając przed oczami taką perspektywę rząd DRA 2 grudnia 1920 skapitulował przed inwazją Armii Czerwonej, która w listopadzie 1920 najechała praktycznie niemogącą się bronić Armenię, w zamian uzyskując obietnicę zachowania bytu państwowego Armenii. Stabilizacja międzynarodowa rzeczywiście nastąpiła, ale już po kilku miesiącach bolszewickiego terroru 18 lutego 1921 wybuchło w sowieckiej Armenii powstanie antysowieckie. Po stłumieniu go przez bolszewików 2 kwietnia 1921 jedynym wolnym obszarem Armenii pozostały kontrolowane przez ormiańskich powstańców tereny górskie na granicy z Persją, gdzie powstała efemeryczna Republika Górskiej Armenii. Jej zbrojna likwidacja przez Armię Czerwoną, zakończona 9 lipca 1921, oznaczała definitywny koniec niepodległościowego epizodu Armenii. Jej miejsce zajęła Armeńska Socjalistyczna Republika Radziecka. (pl)
- De democratische republiek Armenië (Armeens Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) was de eerste Armeense republiek en bestond van 1918 tot 1922. (nl)
- Demokratiska republiken Armenien (DRA; armeniska: Հայաստանի Դեմոկրատական Հանրապետութիւն, Hajastani Demokratakan Hanrapetut’jun; också känt som Första armeniska republiken) var det första moderna inrättandet av en armenisk republik. Republiken bildades in forna Östarmeniens territorium i ryska imperiet efter ryska revolutionen 1917. Regeringsledarna kom från armeniska revolutionsfederationen (även känd som ARF eller Dashnaktsutyun) och andra armeniska politiska partier som hjälpt till att skapa den nya republiken. När staten bildades gränsade man till Demokratiska republiken Georgien i norr, Osmanska riket i väst, Persien i syd och demokratiska republiken Azerbajdzjan i öst. Från första början plågades DRA av en rad olika inhemska och utländska problem. Många av dess invånare var armeniska flyktingar som hade flytt massakrerna i armeniska folkmordet i Västarmenien kom nästan inte in i existens på grund av framryckningarna av Osmanska rikets arméer som var inriktade på att eliminera det armeniska folket som bodde i området. Republiken existerade i två år, fram till 1920, när man slutligen överväldigades av Mustafa Kemal Atatürks styrkor av turkiska nationalister och Sovjetryssland. (sv)
- A República Democrática da Armênia (português brasileiro) ou República Democrática da Arménia (português europeu) (RDA; em armênio: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն , Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun), também conhecida como Primeira República da Armênia, foi um Estado nacional na região do Cáucaso, primeiro estabelecimento moderno de uma república armênia. O colapso do império czarista russo depois da Revolução Russa de 1917 permitiu que a Federação Revolucionária Armênia criasse uma nova república, na qual a liderança e os 103 delegados do antigo reino dos Romanov (dum total de 203) pertenciam ao partido. No momento de sua criação, fazia fronteira com a República Democrática da Geórgia ao norte, com o Império Otomano a oeste, o Império Qajar ao sul, e a República Democrática do Azerbaijão a leste. Em 1918, a jovem república enfrentou o Império Otomano, durante a Campanha do Cáucaso, que concluiu com o Tratado de Batum. Este tratado foi o primeiro acordo internacional da república e foi assinado no mesmo dia da declarações internacional. Com a derrota do Império Otomano no fim da Primeira Guerra Mundial, o presidente americano Woodrow Wilson propôs, na Conferência de Paz de Paris, expandir as fronteiras da RDA para que incluíssem regiões historicamente Armênias, que passaram a ser conhecidas como "Armênia Wilsoniana" - o que foi ratificado posteriormente pelo Tratado de Sèvres. No entanto, estes acordos nunca foram postos em prática e o destino destes territórios foi determinado pelo Tratado de Alexandropol, depois pelo Tratado de Kars e, finalmente, pelo Tratado de Lausanne. Em 1920, a RDA administrava uma área que cobria a maior parte da atual Armênia e das províncias de Kars e Iğdır, dos distritos de e na província de Ardahan, enquanto as regiões de Nakhchivan, Nagorno-Karabakh, Zangezur (atual província armênia de Siunique), e Qazakh eram disputadas com o Azerbaijão. A região de , administrada brevemente pela Geórgia naquele ano, também era reclamada pela RDA. A área de maioria étnica armênia em Lorri também foi disputada com a Geórgia. O conseguiu controlar todas estas regiões, com a exceção do Karabakh, que nunca chegou a ficar inteiramente fora do domínio do Azerbaijão. O jovem Estado se viu diante de problemas internos e externos fatais. Logo depois do colapso do Estado independente armênio, os exércitos vermelhos da República Socialista Federativa Soviética da Rússia invadiram e incorporaram a RDA à República Socialista Federativa Soviética Transcaucasiana (RSFST). Em 1922, Josef Stalin, Comissário-Atuante de Nacionalidades para a União Soviética cedeu o Nagorno-Karabakh para o Azerbaijão como um óblast autônomo, enquanto as áreas de Qazakh e do corredor de Artsvashen foram cedidas ao Azerbaijão em 1931. A Armênia, por sua vez, recebeu Lorri da Geórgia naquele mesmo ano. Com a dissolução da RSFST em 1936, a Armênia, com as mesmas fronteiras que apresenta hoje em dia, foi proclamada uma república soviética. (pt)
- Первая Республика Армения (Республика Армения, Демократическая Республика Армения (Армянская демократическая республика), Араратская Республика (Республика Арарат), Эриванская Республика (Ереванская Республика, Республика Эривань/Ереван)) — независимое государство, де-факто провозглашённое 28 мая 1918 года в Тифлисе, в ходе распада Закавказской демократической федеративной республики, просуществовавшей с 22 апреля по 18 мая 1918 года. Самостоятельное армянское государство претендовало на территорию Эриванской губернии, бо́льшую часть Карсской области, а также на часть территории Елизаветпольской губернии (Зангезурский уезд, горные районы Джеванширского, Елизаветпольского, Казахского, Карягинского, Шушинского уездов) и Тифлисской губернии (Ахалкалакский, Борчалинский уезды) бывшей Российской империи, что приблизительно соответствовало территории исторической Восточной Армении. По Севрскому мирному договору 1920 года за ней признавались также бо́льшая часть территории, отвоёванная в период Первой мировой войны Русской императорской армией и армянскими добровольческими отрядами (см. Кавказский фронт ПМВ), а именно — частей Ванского, Эрзурумского и Битлисского, а также Трабзонского вилайетов Османской империи. На Парижской мирной Конференции 1920 года делегация от Армянской Республики также озвучила претензии на ряд других исторических западноармянских областей, с значительным до Геноцида армянским населением, не вошедших в состав Первой Республики согласно Севрскому договору: значительную часть Харбердского, восточную и центральную часть Сивасского, некоторые районы Ванского и Эрзерумского вилайетов, северную часть Диярбекирского вилайета, Киликию (с выходом к Средиземному морю), а также западную часть Трабзонского вилайета. Перед правительством новосозданной республики стояла задача не только восстановления армянской государственности, но и обеспечения физического существования армянского народа. Геополитическая ситуация, в которой оказалась Республика Армения, сразу же после её провозглашения, была крайне неблагоприятной. Турецкое наступление в Восточной Армении, Армяно-турецкая война, завершившаяся поражением Армении и потерей значительных территорий, наличие десятков тысяч беженцев из Западной Армении, устремившихся в Республику Армения, враждебные отношения с Азербайджаном — все эти и прочие обстоятельства вынуждали руководство Армении искать наиболее выгодные политические союзы. Власти Армении рассчитывали на поддержку странами Антанты их требований на Парижской мирной конференции. Особые надежды возлагались на получение американского мандата на Армению. Эти надежды, впрочем, не оправдались. Подписанный 10 августа 1920 года Севрский мирный договор, по которому Турция признавала Армению как «свободное и независимое государство», так и не вступил в силу. Ещё в 1918 году руководство Армении стремилось установить отношения с Россией, исходя из необходимости разорвать политическую и экономическую блокаду, приобрести в лице российского государства надёжного партнёра, решить вопрос внешнеполитической идентичности, устранить факторы, угрожающие безопасности нового армянского государства. Россия, однако, в этот период сама была втянута в кровопролитную гражданскую войну, исход которой был непредсказуемым. Поэтому, несмотря на политические и идеологические разногласия, руководители Армении пытались установить взаимовыгодные отношения и с Советской Россией, и с лидерами Белого движения. В апреле 1919 года парламент Республики Армения принял решение о соблюдении нейтралитета и невмешательстве в борьбу между РСФСР и Добровольческой армией Юга России. После краха Белого движения крайне негативным фактором, сказавшимся на судьбе самостоятельного армянского государства, стал политический альянс между Советской Россией и кемалистской Турцией. В сентябре 1920 года Турция начала крупномасштабное вторжение в Армению. Потеряв за два месяца две трети довоенной территории Армении, дашнакское правительство было вынуждено заключить перемирие, а 2 декабря Армения и Турция подписали Александропольский договор, по которому Армения признала переход утраченных районов под контроль Турции. В тот же день в Эривани было подписано соглашение между РСФСР и Республикой Армения, по которому правительство Армении сменялось и она провозглашалась советской республикой, тем самым, приостановилась многовековая борьба за контроль над Закавказьем. (ru)
- Демократи́чна Респу́бліка Вірме́нія — (вірм. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն) — незалежна держава, проголошена в Закавказзі, на території Східної Вірменії, 28 травня (10 червня) 1918 року після розпаду Закавказької Демократичної Федеральної Республіки (ЗДФР). Включала території Ериванської губернії і Карської області Російської імперії. На 1919 рік її площа становила 58 тисяч км², населення — 961,7 тисяч осіб. Утворення Республіки Вірменії ознаменувало собою відновлення вірменської державності через п'ять з половиною століть після падіння Кілікійської вірменської держави (1375). Республіка Вірменія утворилася в умовах складного міжнародного становища, обумовленого звільненням Закавказзя від Російської імперії, агресією Османської імперії проти краю. У момент розпаду ЗДФР її делегація вела в Батумі переговори з Османською імперією, виходячи зі своїх інтересів, наполягала на поділі Закавказзя на три самостійних держави. Під час переговорів виявилися серйозні протиріччя між делегаціями, що представляли народи, що входили до ЗДФР. Протиріччя виявилися нездоланними, і 26 травня 1918 р. сейм ЗДФР ухвалив: «Через те, що з питанню про війну і мир виявилися корінні розбіжності між народами, що створили Закавказьку незалежну республіку, і тому стало неможливим існування однієї авторитетної влади, яка говорить від імені Закавказзя, сейм констатує факт розпаду Закавказзя і складає свої повноваження». Після того, як 26 травня 1918 р. свою незалежність проголосила Грузія, а 27 травня — Азербайджан, Вірменська національна рада, яка діяла в Тифлісі, прийняла 28 травня декларацію, у якій йшлося: «У новій ситуації, що виникла з розпадом політичної цілісності Закавказзя і проголошенням незалежності Грузії й Азербайджану, Вірменська національна рада проголошує себе верховною і єдиною владою вірменських повітів». Відновлення вірменської державності стало можливим завдяки тому, що в травні 1918 вірменський народ зумів у ряді боїв (Сардарапатська битва, Каракліська битва, Башапаранська битва 1918 року) завдати поразки османським агресорам, запобігти їхньому вторгненню в Араратську долину, врятувати Єреван. У Єревані в цей час дислокувалась організована військова і цивільна адміністрація, яку очолював представник Вірменської Національної ради в Єревані Арам Манукян. Після проголошення незалежності, в Тифлисі між вірменськими політичними партіями й угрупованнями почалися переговори щодо утворення уряду Республіки Вірменія. У створеному в липні уряді більшість міністерських посад зайняли представники партії Дашнакцутюн. Прем'єр-міністром був призначений Ованес Качазнуні. 1 серпня 1918 р. почав свою роботу парламент Республіки Вірменія, що був утворений переважно з членів Тифліської й Єреванської національних рад. У перший склад парламенту входили 45 депутатів (від партії Дашнакцутюн — 18, від есерів — 6, від соціал-демократів — 6, від Вірменської народної партії — 6, безпартійних — 9). Пізніше, у червні 1919 р., у республіці, на основі прямого і загального виборчого права, був обраний новий склад парламенту з 80 депутатів (від партії Дашнакцутюн — 72, від есерів — 4, безпартійних — 1; три депутати представляли місцеве тюркське населення). О. Качазнуні очолював уряд до серпня 1919; потім прем'єр-міністрами Республіки Вірменії були А. Хатісян (до травня 1920). А. Оганджанян (до 28 листопада 1920), Симон Врацян (з 28 листопада по 2 грудня 1920). Наступного дня після утворення Республіки Вірменії її делегація прибула в Батум і почала переговори з османською делегацією. 4 червня був підписаний Батумський договір 1918, за якім Османська імперія визнала незалежність Вірменії в межах тієї території, що залишалася до того часу в розпорядженні уряду Республіки Вірменія. 29 листопада 1920 року на території Вірменії, зайнятою Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії. 2 грудня 1920 в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, по якому вся влада перейшла до Ревкому. (uk)
- 亞美尼亞民主共和國（亚美尼亚语：Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն），其法律上的名稱為亚美尼亚共和国。史称亚美尼亚第一共和国，是亞美尼亞历史上第一个现代化的民主共和國。它的存在时期是从1918年至1920年。1917年俄国革命导致俄罗斯帝国的覆灭，亚美尼亚革命联盟乘机建立了亞美尼亞民主共和國。其议会的203个席位中有103个由亚美尼亚革命联盟占据。它成立时它的北边邻格鲁吉亚民主共和国，西边邻奥斯曼帝国，南边邻波斯帝国，东边邻阿塞拜疆民主共和国。 1918年新成立的共和国在高加索战役中击退了奥斯曼帝国的进攻，导致了《巴统条约》的签订。这个条约是该共和国的第一个国际条约。第一次世界大战末奥斯曼帝国战败，美国总统伍德罗·威尔逊在巴黎和会上建议扩张亞美尼亞民主共和國的疆域，使得它包括历史上的亚美尼亚地区。这个建议最后导致《色佛尔条约》的签署。但是实际上这个条约从未生效。亞美尼亞民主共和國的疆域由《亚历山卓普条约》、《卡尔斯条约》和《洛桑条约》决定。 1920年亞美尼亞民主共和國的疆域包括今天亚美尼亚的大多数地区、卡尔斯、厄德尔和阿尔达汉的部分。与阿塞拜疆之间关于纳希切万、納戈爾諾-卡拉巴赫、休尼克的领土争议。亞美尼亞民主共和國称拥有洛里的主权，但是这个地区当时受格鲁吉亚管理。亚美尼亚军队占据了与阿塞拜疆有争议的地区并能够维护当地的稳定，而阿塞拜疆则继续宣称拥有这些地区的主权。 亞美尼亞民主共和國成立后面临着严重的内忧外患的问题。独立亚美尼亚国家崩溃后苏俄红军占领亞美尼亞民主共和國，将它合并入外高加索苏维埃联邦社会主义共和国。1922年约瑟夫·斯大林作为蘇聯民族政策的一部分将納戈爾諾-卡拉巴赫划给阿塞拜疆作为自治州。1931年洛里被划给亚美尼亚。1936年外高加索蘇維埃聯邦社會主義共和國解散，今天亚美尼亚的疆域事實上繼承自苏维埃社会主义共和国時代的領土。 (zh)
|
| rdfs:comment | - La República Democràtica d'Armènia (1918–1920) fou el primer estat modern establert a l'actual Armènia. El país es va crear després del col·lapse de l'imperi Rus, conseqüència de la Revolució russa de 1917. Limitava amb la República Democràtica de Geòrgia al nord, l'Imperi Otomà a l'oest, l'Imperi Persa al sud, i la República Democràtica de l'Azerbaidjan a l'est. (ca)
- Arménská republika (arménsky Հայաստանի Հանրապետութիւն) byl první novodobý nezávislý stát Arménů, který vznikl v roce 1918 po kolapsu carského Ruska. Samostatně existovala v době občanské války v Rusku a zanikla po bolševickém povstání a obsazení Rudou armádou v prosinci 1920. Dnešní Arménie volně navazuje na původní Arménskou demokratickou republiku a Arméni nazývají období nezávislosti v letech 1918–1920 První republikou. (cs)
- Die Demokratische Republik Armenien (armenisch Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, in wissenschaftlicher Transliteration Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) war die erste armenische Republik und existierte von 1918 bis 1920/1922. (de)
- Η Πρώτη Δημοκρατία της Αρμενίας ήταν μια κρατική οντότητα η οποία συστάθηκε μετά την νίκη των Συμμάχων στον Πρώτο Παγκόσμιο Πόλεμο. Ήταν το πρώτο ανεξάρτητο αρμενικό κράτος από το 1375. Η Οθωμανική Αυτοκρατορία υποχρεώθηκε να αναγνωρίσει την ανεξαρτησία της Αρμενίας με την Συνθήκη του Μπατούμ, μετά από πολλές στρατιωτικές ήττες που ανέκοψαν την προέλαση των Τούρκων στο Κυβερνείο του Γερεβάν, γνωστό επίσης ως Ανατολική Αρμενία. Στις 28 Μαΐου 1918, η Αρμενία έγινε ανεξάρτητη χώρα. Ωστόσο, η ανεξαρτησία αυτή σημαδεύτηκε από πολλά προβλήματα, με κορύφωση την εισβολή των Τούρκων στην Αρμενία από τα δυτικά και την ταυτόχρονη εισβολή των Σοβιετικών από τα ανατολικά. Στις 2 Δεκεμβρίου, ο Σοβιετικός στρατός εισήλθε στο Γερεβάν, σημαίνοντας και το τέλος της Δημοκρατίας της Αρμενίας. (el)
- Republik Demokratik Armenia (bahasa Armenia: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն, Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun; juga disebut Republik Pertama Armenia), 1918–1920, adalah republik Armenia modern pertama. Runtuhnya kekaisaran Rusia akibat Revolusi Rusia memberikan kesempatan pada Federasi Revolusioner Armenia untuk membuat republik baru yang kepemimpinannya dan 103 delegasi dari mantan kekuasaan Romanov (sebanyak 203) masuk ke dalam partai. Di sebelah utara republik ini terdapat Republik Demokratik Georgia, di sebelah barat kekaisaran Ottoman. di sebelah selatan kekaisaran Persia, dan republik Demokratik Azerbaijan di timur. (in)
- 아르메니아 제1공화국(아르메니아어: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն 하야스타니 데모크라타칸 한라페투티윤)은 1918년에서 1920년까지 존재한 아르메니아의 옛 나라이다. 1920년 겨울에 소련에 합병되었다. (ko)
- De democratische republiek Armenië (Armeens Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետութիւն, Demokratakan Hayastani Hanrapetowt‘iwn) was de eerste Armeense republiek en bestond van 1918 tot 1922. (nl)
- جمهورية أرمينيا الأولى (بالإنجليزية: First Republic of Armenia) (بالأرمنية: Հայաստանի Հանրապետութիւն) والتي تُعرف في وقتها بجمهورية أرمينيا، كانت أول دولة أرمنية حديثة منذ سقوط مملكة أرمينيا الصغرى عام 1375. تأسست الجمهورية في الأراضي التي يسكنها الأرمن في الإمبراطورية الروسية المنهارة، والمعروفة باسم أرمينيا الشرقية أو أرمينيا الروسية. جاء معظم قادة الحكومة من الاتحاد الثوري الأرمني إيه أر أف أو (حزب الطاشناق). (ar)
- La Armena Demokratia Respubliko (armene Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն [Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun]) estis respubliko fondita en la orienta regiono de Armenio la 28-an de majo 1918 post malapero de Transkaŭkaza Federacia Demokratia Respubliko formata kune kun Kartvelio kaj Azerbajĝano. (eo)
- La República Democrática de Armenia (en armenio: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն, transliterado: Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun), también conocida como la Primera República armenia, fue el primer estado moderno armenio. Surgió en 1918, con el colapso del Imperio ruso tras la Revolución rusa de 1917 y luego de que la República Federativa Democrática Transcaucásica se disolviera, dio una oportunidad a la Federación Revolucionaria Armenia para la creación de la nueva república, dirigida por los 103 delegados de un total 203 del ex reino de los Romanov. La nueva República limitaba con la República Democrática de Georgia al norte, con la República Democrática de Azerbaiyán al este, el Imperio persa al sur, y el Imperio otomano (en plena partición) al oeste. Eventualmente, la nació (es)
- The First Republic of Armenia, officially known at the time of its existence as the Republic of Armenia (Armenian: Հայաստանի Հանրապետութիւն), was the first modern Armenian state since the loss of Armenian statehood in the Middle Ages. (en)
- Armeniako Errepublika Demokratikoa (armenieraz: Հայաստանի Դեմոկրատական Հանրապետութիւն, Hayastani Demokratakan Hanrapetut’yun; batzuetan Armeniako Lehen Errepublika) Armeniako lehenengo errepublika modernoa izan zen. Errepublika lehenago Errusiar Inperioako lurraldean eratu zen, 1917ko Errusiar Iraultzaren ostean. Gobernuko buruak zetozen batez ere. Sortu zenean, zuen mugakide iparraldean, Otomandar Inperioa mendebaldean, Persia hegoaldean eta Azerbaijango Errepublika Demokratikoa ekialdean. (eu)
- La République d'Arménie, officieusement nommée Première République arménienne, est née des convulsions qui ont agité la Transcaucasie à la fin de la Première Guerre mondiale. L'effondrement de l'Empire russe en 1917 laisse un vide politique dans une région composée d'une mosaïque de groupes ethnico-religieux, qui peinent à s'entendre. Abandonnés par leurs voisins face à la menace turque, les Arméniens proclament la république d'Arménie. Après la défaite des Puissances centrales en 1918, les Arméniens fondent de grands espoirs sur la conférence de paix de Paris (1919), pour obtenir le rétablissement de la Grande-Arménie historique. Leurs attentes sont rapidement déçues. Abandonnée par les puissances alliées, face à l'hostilité de ses voisins, la république d'Arménie mène pendant deux ans un (fr)
- La Prima Repubblica di Armenia, all'epoca ufficialmente denominata Repubblica di Armenia (in armeno: Հայաստանի հանրապետութիւն?), fu uno Stato fondato dopo lo scioglimento della Repubblica Federale Democratica Transcaucasica, nel periodo di caos politico e militare prodotto dalla disfatta dell'Impero russo durante la prima guerra mondiale e dalla successiva rivoluzione russa. (it)
- アルメニア共和国（アルメニアきょうわこく、アルメニア語: Հայաստանի Հանրապետություն）は、ロシア革命後、1918年から1920年にかけてアルメニアに存在した国家である。ザカフカース民主連邦共和国の崩壊にともない独立・建国されたもので、民族主義的な社会主義政党のアルメニア革命連盟（ダシュナク党）を政権の中軸としていた。またセーヴル条約ではオスマン帝国から広大な領土を編入することになっていた。 しかし隣接するアゼルバイジャン民主共和国とは折り合いが悪く、ナゴルノ・カラバフをめぐって交戦した。また1918年にはグルジア民主共和国とも短期の戦争になった。そのうちに北からはボリシェビキの、西からはムスタファ・ケマル・パシャの率いるトルコのアンカラ政府からの圧迫を受け、1920年12月2日には赤軍が首都エレバンに入城し政権は崩壊、アルメニア・ソビエト社会主義共和国の樹立が宣言された。 ソビエト連邦の崩壊後のアルメニアは、自己を「第二共和国」と規定し、この時期の政体を「第一共和国」と呼称することで、両者の連続性を強調している。 (ja)
- Demokratyczna Republika Armenii (orm. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն - Demokratakan Hayastani Hanrapetutjun) – państwo ormiańskie na Kaukazie Południowym, istniejące od 28 maja 1918 do 9 lipca 1921 roku. Pierwsze suwerenne państwo ormiańskie od czasu upadku Ormiańskiego Królestwa Cylicji w 1375 roku. (pl)
- Первая Республика Армения (Республика Армения, Демократическая Республика Армения (Армянская демократическая республика), Араратская Республика (Республика Арарат), Эриванская Республика (Ереванская Республика, Республика Эривань/Ереван)) — независимое государство, де-факто провозглашённое 28 мая 1918 года в Тифлисе, в ходе распада Закавказской демократической федеративной республики, просуществовавшей с 22 апреля по 18 мая 1918 года. (ru)
- A República Democrática da Armênia (português brasileiro) ou República Democrática da Arménia (português europeu) (RDA; em armênio: Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն , Demokratakan Hayastani Hanrapetutyun), também conhecida como Primeira República da Armênia, foi um Estado nacional na região do Cáucaso, primeiro estabelecimento moderno de uma república armênia. O colapso do império czarista russo depois da Revolução Russa de 1917 permitiu que a Federação Revolucionária Armênia criasse uma nova república, na qual a liderança e os 103 delegados do antigo reino dos Romanov (dum total de 203) pertenciam ao partido. No momento de sua criação, fazia fronteira com a República Democrática da Geórgia ao norte, com o Império Otomano a oeste, o Império Qajar ao sul, e a República Democrática do (pt)
- Demokratiska republiken Armenien (DRA; armeniska: Հայաստանի Դեմոկրատական Հանրապետութիւն, Hajastani Demokratakan Hanrapetut’jun; också känt som Första armeniska republiken) var det första moderna inrättandet av en armenisk republik. Republiken bildades in forna Östarmeniens territorium i ryska imperiet efter ryska revolutionen 1917. Regeringsledarna kom från armeniska revolutionsfederationen (även känd som ARF eller Dashnaktsutyun) och andra armeniska politiska partier som hjälpt till att skapa den nya republiken. När staten bildades gränsade man till Demokratiska republiken Georgien i norr, Osmanska riket i väst, Persien i syd och demokratiska republiken Azerbajdzjan i öst. (sv)
- Демократи́чна Респу́бліка Вірме́нія — (вірм. Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն) — незалежна держава, проголошена в Закавказзі, на території Східної Вірменії, 28 травня (10 червня) 1918 року після розпаду Закавказької Демократичної Федеральної Республіки (ЗДФР). Включала території Ериванської губернії і Карської області Російської імперії. На 1919 рік її площа становила 58 тисяч км², населення — 961,7 тисяч осіб. (uk)
- 亞美尼亞民主共和國（亚美尼亚语：Դեմոկրատական Հայաստանի Հանրապետություն），其法律上的名稱為亚美尼亚共和国。史称亚美尼亚第一共和国，是亞美尼亞历史上第一个现代化的民主共和國。它的存在时期是从1918年至1920年。1917年俄国革命导致俄罗斯帝国的覆灭，亚美尼亚革命联盟乘机建立了亞美尼亞民主共和國。其议会的203个席位中有103个由亚美尼亚革命联盟占据。它成立时它的北边邻格鲁吉亚民主共和国，西边邻奥斯曼帝国，南边邻波斯帝国，东边邻阿塞拜疆民主共和国。 1918年新成立的共和国在高加索战役中击退了奥斯曼帝国的进攻，导致了《巴统条约》的签订。这个条约是该共和国的第一个国际条约。第一次世界大战末奥斯曼帝国战败，美国总统伍德罗·威尔逊在巴黎和会上建议扩张亞美尼亞民主共和國的疆域，使得它包括历史上的亚美尼亚地区。这个建议最后导致《色佛尔条约》的签署。但是实际上这个条约从未生效。亞美尼亞民主共和國的疆域由《亚历山卓普条约》、《卡尔斯条约》和《洛桑条约》决定。 (zh)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
